Тривожний сигнал

  • Олександр КРЮЧКОВ

    «Патріотика на озерах»: ризик соціального вибуху

    Лист, який надійшов до редакції від одного із членів громадської організації «Захист інвесторів»  Дениса Шинкаренка, насторожив: «Будучи інвестором, — писав автор, — який вклав кошти у законне будівництво, я став жертвою захоплення будівельного майданчика рейдерами від влади. Нас, постраждалих, вже понад 500 родин. Більшість інвесторів — це малозабезпечені люди, багатодітні сім’ї, воїни АТО/ООС. Попередньо ми проаналізували всю інформацію про забудовника, звернули увагу на його порядність, перевірили всі документи в КМДА щодо законності будівництва та права на земельну ділянку. Тобто кожен з нас все ретельно вивчив, перш ніж віддати свої гроші. Питань до забудовника не виникало: банк «Аркада» відомий тим, що завжди доводить свої справи до кінця й має добру репутацію. Тому й повірили. Сьогодні ж міська влада прагне передати територію, де має бути побудований наш будинок і житловий масив «Патріотика на озерах», під парк атракціонів і розваг для багатих та розбещених».

  • Василя Стуса на Донеччині знову забороняють

    Яка доля пам’ятних місць, пов’язаних із поетом і дисидентом, на не підконт­рольній українській владі території Донеччини? Чи вивчають у школах так званих республік творчість поета і хто за лінією розмежування не зрікся Стуса і згадав побратима 4 вересня, в день, коли він у 1985 році помер у радянських таборах? Деякі імена не називаю через імовірну загрозу їхньому життю за зв’язок із поетом, чия творчість в ОРДЛО потрапила під заборону так само, як і колись у часи СРСР.

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Очікування перетворилися на збитки

    Депутати Рівненської міської ради зібралися на позачергову сесію через ситуацію, що склалася на ринку електроенергії. Відповідно до Закону «Про ринок електроенергії», він в Україні запрацював із липня. Утім, начебто добра справа спричинила і суб’єктам господарювання, і місцевій владі нові проблеми.

  • Олена ІВАШКО

    Газовики проти людей: їжа на вогнищах

    Майже 12 тисяч жителів мікрорайону Варварівка в Миколаєві стали заручниками монополіста — ПАТ «Миколаївгаз». Минуло вже два тижні, як на околиці відімкнули газ. Щоправда, людей попереджали про це за кілька днів. Проте для більшості місцевих жителів такі дії стали несподіванкою, до якої вони не були готові.

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Якось воно буде, бо ще такого не було?

    Коли випадає придбавати квитки в касах на сумському автовокзалі чи районних автостанціях, мимоволі звертаю увагу на пільговиків, які подають касирові посвідчення, що дає законне право на ті чи ті пільги за заслуги перед суспільством.

  • Володимир КОЛЮБАКІН

    Битва за «Гіперіон»

    Попри численні звернення аграрних асоціацій з вимогою зупинити наїзди на хліборобів та свавілля так званих державних реєстраторів, які насправді обстоюють аж ніяк не державні інтереси, ситуація з рейдерством украй напружена.

  • Олена ІВАШКО

    Чому Намив перетворюється на смітник?

    Попри те що Миколаїв з усіх боків омивають річки Південний Буг та Інгул, місць для відпочинку біля води недостатньо. Офіційно відкриті пляжі  «Стрілка», «Прибій», «Чайка», берегова зона мікрорайону Намив. Саме Намив стає у вихідні місцем масових прогулянок містян. Сюди йдуть відпочивати миколаївці з найбільших у місті мікрорайонів — Ліски та Намив, а також приїжджають численні гості, навіть з віддалених районів міста.

  • Олена ІВАШКО

    Чому лихоманить «Виноградну долину»?

    Мирне розмірене буття жителів села Варюшине, що у Веселинівському районі на Миколаївщині, спинилося 2017 року. Тоді всіх приголомшила новина: з посади керівника радгоспу «Виноградна долина» звільняють Миколу Підгородинського. На перший погляд, буденна ситуація. Може, вже догосподарювався? Може, ще якісь істотні причини? Зрештою, то справа Міністерства аграрної політики, в підпорядкуванні якого перебуває державне підприємство. Йому й вирішувати. Ані на думку людей, ані на позицію місцевої влади, ані на реальні показники діяльності підприємства ніхто не зважав. На жаль, ухвалюючи таке рішення, не зважали й на здоровий глузд.

  • Олена ІВАШКО

    Чи є майбутнє у безіменного корабля?

    В акваторії Миколаївського суднобудівного заводу майже 27 років перебуває потужний військовий ракетний крейсер. Із часу його побудови він тричі змінював назву. Попереднє ім’я «Адмірал флоту Лобов» змінили на патріотичне «Україна» на початку 1990-х. З 2010 року він став безіменним із позначкою «четвертий корабель проекту 1164 «Атлант». Здається, що із втратою гордого імені крейсер втратив й інтерес до себе країни та влади. Нині на його утримання витрачають мільйонні суми з державного бюджету, його стан ще підтримують. Але подальшу долю досі не визначено.

  • Бронежилет і зірочка для листоноші

    Через кілька днів листоноша Тетяна Діденко разом з колегами-подругами знову вирушить до Катеринівки. Їхатиме поштова машина у супроводі військових — інакше ніяк не можна, бо прямує вона у так звану червону зону операції Об’єднаних сил. У багажнику автомобіля разом із комп’ютерним обладнанням для приймання платежів та видачі грошових переказів лежатимуть бронежилети для кожної з листонош. На крайній вулиці, куди поштовики понесуть пенсію, як і минулого разу, в середині травня, тишу може перервати автоматна черга. І це посеред білого дня. А бабуся, до якої постукає листоноша, вказуючи на пагорб, заіржавілу залізничну колію, розкішні кущі шипшини, скаже, що за ними вже «оті сепаратисти».