Росія має усвідомити: якщо вона вдасться до широкомасштабних воєнних дій проти України, то не зможе витримати ту ціну, яку їй доведеться за це заплатити. Про заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба за підсумками засідання глав зовнішньополітичних відомств держав ЄС разом з їхніми колегами п’ятьох країн «Східного партнерства» (України, Грузії, Молдови, Азербайджану і Вірменії), а також окремої зустрічі із главами МЗС Німеччини та Франції. 

За словами міністра, дипломати домовилися, що з Росією «буде проведено відповідну комунікацію, щоб демотивувати її від будь-яких агресивних дій». Дмитро Кулеба розповів, що під час спілкування йшлося про те, що саме можуть зробити партнери України, аби стримати Москву. Проте він не захотів уточнити, які конкретно заходи обговорювали. «Це все ми побачимо в реальному житті. Залиште простір для домовленостей», — зауважив міністр, спілкуючись із журналістами у Брюсселі.

За його словами, дуже важливе розуміння партнерів, що не можна гаяти часу, проводячи консультації та переговори про те, якими саме мають бути ці наслідки. «Я казав і в Євросоюзі, і в НАТО, і на зустрічі трьох нормандських міністрів: якщо Росія почне діяти, у вас фізично не буде змоги на координацію, проходження всіх бюрократичних процедур, узгодження рішень. Тому, будь ласка, проведіть підготовчу роботу зараз, сам факт цієї роботи вже буде сигналом Росії, що ви готуєтеся відповідати на її дії, — переконує Дмитро Кулеба, наголошуючи: — Якщо воєнний сценарій запрацює, то часу не буде».

Для української сторони було важливо переконатися, що Париж і Берлін «добре розуміють, хто і що робить, і що саме Росія експлуатує ситуацію у різних сферах». Франція та Німеччина готові координувати свої дії між собою та з іншими країнами, які не входять до складу нормандського формату, щоб стримати агресивні дії Росії. 

Після завершення зустрічі із Дмитром Кулебою глави МЗС Німеччини та Франції оприлюднили спільну заяву, в якій закликали Росію «зайняти стриману позицію і надати прозору інформацію про свої військові дії».

«Будь-яка нова спроба підірвати територіальну цілісність України матиме серйозні наслідки», — заявили Гайко Маас та Жан-Ів Ле Дріан. Міністри висловили жаль із приводу того, що Росія неодноразово відмовлялася зустрітися на рівні міністрів закордонних справ у нормандському форматі.

Київ має очікування від «Східного партнерства»

Щодо зустрічі глав п’яти зовнішньополітичних відомств країн «Східного партнерства» з колегами із ЄС, то її було присвячено переважно підготовці саміту цієї ініціативи, який має відбутися 15 грудня. Глава українського МЗС вважає, що після саміту «Східне партнерство» має вийти на новий етап розвитку, або воно залишиться у своїх старих межах, які не дадуть змоги реалізовувати «конкретні надії та прагматичні очікування». Міністр наголосив, що Україна завжди наполягала і наполягатиме: «Східне партнерство» доповнює інтеграцію України до ЄС, а не становить альтернативу для нього.

Київ неодноразово заявляв: щоб «Східне партнерство» залишалося жит-тєздатним об’єднанням, у ньому слід виробити диференційований підхід до країн-учасниць, адже рівень їхніх євроінтеграційних амбіцій різний. 

Спілкуючись із журналістами, Дмитро Кулеба оприлюднив три очікування України від подальшого функціонування формату. По-перше, ЄС має чітко сформулювати своє бачення подальшого розвитку відносин з учасниками «Східного партнерства». По-друге, Євросоюз має визнати «Асоційоване тріо» України, Грузії та Молдови і повноцінно застосовувати до цих країн принцип «більше за більше». По-третє, Євросоюз не повинен розглядати відносини з Києвом, Кишиневом і Тбілісі крізь призму російської політики.

«Ми три самодостатні країни, які мають чіткі амбіції і чіткі зобов’язання перед ЄС, і наші відносини цінні самі по собі», — наголосив Дмитро Кулеба.

За п’ятим санкційним пакетом буде шостий

Головним підсумком зустрічі Європейської ради на рівні глав МЗС країн-членів ЄС стало рішення про запровадження п’ятого пакета економічних санкцій проти білоруської влади за створення міграційної кризи на польсько-білоруському кордоні. 

«Кордони ЄС не відкрито для необмеженого доступу, їх можуть перетнути лише ті, хто отримав візу і виконав відповідні вимоги. Той, хто стверджує протилежне, поширює дезінформацію», — заявив на пресконференції після завершення зустрічі верховний представник ЄС із питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель. За його словами, дорога в ЄС «не лежить через Білорусь», але режим Лукашенка зумисне перетворює «вразливих людей на інструмент» своєї політики. 

«Це незаконно і негуманно», — заявив головний європейський дипломат. Жозеп Боррель наголосив, що «люди, які опинилися у пастці» на білорусько-польському кордоні, потребують допомоги, і розповів, що закликав генсека ООН застосувати для їх порятунку всі наявні механізми.

У Брюсселі переконані, що відповідальність за стрімке загострення ситуації з мігрантами «стовідсотково лежить на Білорусі», хоч російська сторона і заявляє цинічно, мовляв, у всьому винні європейці. Жозеп Боррель висловив переконання, що Лукашенко не міг би робити те, що робить, без підтримки Путіна. 

Під санкції ЄС потрапили близько 40 білоруських посадовців і підприємств, проте поки що їхні імена та назви не оприлюднено, бо Єврокомісії потрібен час на узгодження всіх юридичних деталей санкцій. Та як стало відомо «УК» із власних джерел, на цьому ЄС не збирається зупинятися і вже готує наступний, шостий пакет економічних санкцій, які мають на меті зупинити агресивні дії режиму Лукашенка.