У правовому полі

  • Василь БЕДЗІР

    Чому не відбулося велике переселення?

    Шість років тому довелося писати про техногенну катастрофу в закарпатському Солотвині, де провалля землі у зоні гірничих виробок почали загрожувати життю місцевих жителів. Тоді у відповідь на прохання Закарпатської облдержадміністрації з огляду на екстраординарну ситуацію, яка склалася, уряд надав кошти на спорудження кварталу будинків для майбутніх переселенців із селища солекопів до села Теребля. Відстань між ними — майже 40 кілометрів — тоді не здавалася надто значною, щоб відмовитися від плану переселити людей саме сюди. Тим більше, йшлося і про перспективу налагодження в околицях Тереблі солевидобутку, отже працевлаштування гірників. 

  • Василь ШАКУН: «Закони часто ухвалюють без адекватного прогнозу їхніх кримінологічних наслідків»

    Напрями вже понад 30-річної наукової діяльності мого співрозмовника — дослідження проблем кримінології та кримінального права. Тож своїм вагомим багажем знань Василь Іванович охоче ділиться і як консультант профільного комітету Верховної Ради, і як член Науково-консультативної ради Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ. Чимало пропозицій академіка В.І. Шакуна враховано під час ухвалення понад 20 законів, серед яких «Про розвідувальні органи», «Про боротьбу з корупцією», «Про антикорупційне бюро України», «Про національне бюро розслідувань». Та моє перше запитання, на мій погляд, хвилює переважну частину населення України. Ідеться про гучні заклики щодо самозахисту населення, які останнім часом лунають з різних трибун та у ЗМІ. 

  • Ірина ПОЛІЩУК

    Більшість послуг, які надає Мін’юст, можна отримати в онлайн-режимі

    Останнім часом дедалі частіше доводиться чути, мовляв, реформи в країні пробуксовують і нічого не змінюється. Щоправда ті, хто так говорить, зазвичай відмовляються бачити очевидне: зміни є. Приміром, в Україні діє одна з найбільш розгалужених в Європі мереж з надання безоплатної правової допомоги громадянам. Це 500 бюро. Приблизно 5 тисяч адвокатів щодня надають безоплатну юридичну підтримку малозабезпеченим, переселенцям, пенсіонерам, учасникам АТО. Майже 100 тисяч громадян щомісяця звертаються до цієї системи. Раніше отримати таку допомогу ці люди не могли. 

  • Віктор ВИШНЬОВ: «Отримати безоплатно арештоване майно можна»

    Ще кілька років тому про аукціони з продажу арештованого майна знало обмежене коло людей. Торги проводили закрито, і лоти продавали за копійки. Нині всі охочі можуть придбати таке майно на відкритих електронних торгах за справедливою аукціонною ціною. Передбачено навіть безкоштовну передачу майна.

    Хто і яке майно має право отримувати безкоштовно, «Урядовий кур’єр» поцікавився у генерального директора ДП «СЕТАМ» Віктора Вишньова. 

  • Ірина ПОЛІЩУК

    Заочне засудження: в очікуванні новацій

    Понад три роки тому парламент ухвалив Кримінальний процесуальний кодекс, де одним з основних завдань кримінального провадження визначалось забезпечення швидкого, повного й неупередженого розслідування і судового розгляду. На жаль, практика його застосування засвідчила наявність норм, які не дають змоги дотримуватися розумних строків у кримінальному провадженні. 

  • Незалежний Конституційний суд: міф чи реальність

    Нещодавно парламент у першому читанні ухвалив законопроект «Про Конституційний суд України». Головна мета його — передовсім зміни конституційного судочинства: посилення незалежності Конституційного суду України (КСУ) і підвищення його авторитету в суспільстві й державі заради виконання головного завдання — забезпечення верховенства Основного Закону. Проте експерти переконують, що цей нормативний акт потребує доопрацювання. 

  • Олена ІВАШКО

    Як зіц-голова зернотрейдером став

    Остап Бендер позаздрив би спритності сучасних шахраїв. На відміну від інтелігентного героя Ільфа й Петрова, нинішні аферисти відрізняються нахабством, хитрощами, жадібністю, заплутаністю махінацій, державною зрадою. Єдине, що об’єднує злодіїв минулого та сьогодення, — обов’язкова наявність у їхніх схемах певних персонажів. Наприклад, зіц-голова Фунт, обов’язок якого — замість справжнього махінатора потрапити під суд і у в’язницю, а під час відсидки йому платять подвійний оклад. Є в нашій історії й  підставний, і організатори, і співучасники, і багато інших осіб, причетних до скоєння злочину. Поки що за ґрати, згідно з всіма традиціями літературного та кримінального жанрів, потрапив лише сумно­звісний Фунт. У цьому разі — Олександр Зінов’єв. Усі інші опинилися поза полем зору правоохоронних органів, прокуратури, фіскальної служби.  

  • Володимир ГАЛАУР

    Ані вибачень, ані компенсації збитків

    У статті «Конкуренція по-харківськи», розміщеній у № 237 «Урядового кур’єра» від 16 грудня 2016 року, йшлося про тиск фіскальних органів Харківщини на представництво німецької компанії Matrapac GmbH в Україні, через який було прийнято рішення про закриття виробництва складних органічних розчинників для української лакофарбової галузі та згортання інших інвестиційних проектів у регіоні. 

  • Ірина ПОЛІЩУК

    Депутатам варто замислитися над своїми вчинками

    Спостерігаючи за роботою нашого парламенту, більшість українців ставить запитання: за що їм платять гроші? Складається враження, що чимало депутатів банально не ходять на засідання. А якщо й приходять, то для того, щоб поспілкуватися з журналістами в кулуарах чи побитися з колегою. Тому не дивно, що довіра українців до Верховної Ради на вкрай низькому рівні. Та й самі народні обранці дивуються поведінці деяких колег. 

  • Ірина ПОЛІЩУК

    За музику ще й платити треба?

    Відпочиваючи в кафе та слухаючи музику по радіо чи телебаченню, ми зазвичай не замислюємось, що це інтелектуальна власність, за використання якої потрібно платити. Законодавством передбачено, що роялті за використання пісень становить 1%. Однак не все так просто. Бо не зрозуміло, кому його потрібно платити. Адже в Україні існує кілька організацій, які мають право збирати ці платежі.