Історія

  • Шість інфарктів опального кінокласика

    ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

    Велике приниження Івана Грозного

    Справа про криваве забруднення тротуару

    Святе місце абичим не займають 

  • Крамольне «Слово» неросійської історії

     ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

    Друга мати легендарного пілота

    Український Дон Кіхот електрозварювання

    Людина, яка сміла бути

  • Ліки від корупції

    ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

    Гірка відвертість митця

    «Українофоб» із чесним серцем

    Мор серед переможців

  • Чесність польського нобеліанта

     ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

    Українська принцеса Сіаму

    Невипадкова закономірність

    Англійська стійкість, яка врятувала світ

     

  • Яка держава, такі й політики

    ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

    Радянський радіоактивний слід

    Трагедія, з якої почалося переселення народів

    Дизайн змінюється, українська сутність — ні 

  • Микола СЯДРИСТИЙ: «Комуно-мраксизмські міфи не піддаються руйнуванню з боку розуму, для їх смерті потрібно багато років»

    — Миколо Сергійовичу, в Україні вже другий рік поспіль триває суцільний «ленінопад» — складова процесу декомунізації суспільства. У Запоріжжі піддався нарешті демонтажу найбільший у країні пам’ятник «незабвенному Ильичу». Але не секрет, що більшість людей, навіть колишніх комуністів, не знають істинної сутності вчорашніх «богів» — вождів комуністичних та нацистських тоталітарних режимів. Уже не зауважуємо правдивість кухні написання «Маніфесту Комуністичної партії» та «Капіталу». Тож ваша книжка «Коммуно-мраксизм: ловушка дьявола для рабов», яка щойно вийшла з друку, не лише унікальна, а й актуальна. Що ви ставили за мету, коли бралися за її створення? 

  • Кабінету Міністрів — чверть віку

    Минуло 25 років, відколи в Україні, тоді ще республіці у складі СРСР, 18 квітня 1991-го утворено новий вищий орган виконавчої влади — Кабінет Міністрів. Він став ровесником нашої незалежної держави, йому першому довелося розв’язувати безліч проблем її становлення, багато чого створювати наново, часто навмання, роблячи різні спроби, припускаючись помилок.

    Варто нагадати, що початок 1990-х ознаменувався надзвичайними суспільно-політичними подіями через кризу в СРСР. Вони були лавиноподібними: 1990 року пройшли вибори депутатів Верховної Ради УРСР, склад якої майже повністю оновився; було ухвалено Закон «Про економічну самостійність Української РСР»; 24 серпня 1991 року народні обранці схвалили Декларацію про державний суверенітет; проголосили утворення самостійної Української держави. А вже 1 грудня того самого року відбулися Всеукраїнський референдум і вибори Президента: вони підтвердили бажання абсолютної більшості громадян України жити в незалежній демократичній державі, самостійно розв’язувати внутрішні політичні й економічні проблеми. І вже через тиждень, 8 грудня, керівники трьох країн підписали Біловезьку угоду, яка зафіксувала розвал СРСР. 

  • Незламна рішучість легендарного отамана

    ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ: 

    Справжня еліта зі своїм народом

    Він знав: після Чечні буде Крим

    «Чего ізволіте?» від геніального композитора

  • Не забуто ні предків, ні «Тіні…»

    «Я сам вірменин, який народився в Тбілісі й сидів у російській в’язниці за український націоналізм… Україна — друга моя батьківщина», — писав Сергій Параджанов, творець славнозвісної стрічки «Тіні забутих предків», яка увійшла в рейтинг найкращих фільмів усіх часів і народів. 51-шу річницю її виходу українці відзначили в «Мистецькому Арсеналі».

    Експозиція, яку розмістили в дев’яти залах, відтворила культуру фільму, ознайомила з місцями зйомок, візуалізувала спогади причетних до його створення. Глядач мав змогу з’ясувати, що в ній художній вимисел, а що реальність. Дослідженню допомагали аркуші-розкадровки, зроблені рукою режисера, невідомі роботи художника фільму Георгія Якутовича та художниці з костюмів Лідії Байкової. 

  • Українська колиска польського аса

    ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

    «Прихватизований» космос

    Росія — досі «батьківщина слонів»

    Дім на піску видатної просвітительки