Історія

  • Віктор ШПАК

    Винахідник із пенсією 40 рублів

    Завдяки потужній інформаційній кампанії українці вже знають, хто творець першого у Російській імперії боєздатного автомата та розробник першого в Європі самохідного зернозбирального комбайна. Однак біографія винахідника-самоука Якова Рощепія змушує замислитися, чому талант, яким пишалась би будь-яка країна, став не затребуваним і в царській, і в радянській імперіях.

  • Оксана МАЛОЛЄТКОВА

    Повалення Берлінського муру: уроки для України

    Через кілька днів, у ніч з 9 на 10 листопада, виповниться 30 років падіння одного з найвідоміших символів холодної війни та поділу Німеччини — Берлінського муру. Він 28 років був найбільш укріпленою частиною німецько-німецького кордону й відокремлював Західний Берлін від Східного. Цей комплекс споруд між двома частинами Берліна було зведено за наказом державного керівництва Радянського Союзу від 1961 року. 1989-го відкриття пунктів пропуску між частинами міста транслювало телебачення. Біля Берлінського муру зібралися сотні тисяч німців в очікуванні кращого майбутнього.

  • Віктор ШПАК

    Опальний хронікер справжньої Росії

    Між нинішніми росіянами, предки яких жили у Московії, й нащадками русичів, які населяли Київську Русь, така сама історична спільність, як між монголо-татарською ордою та поневоленими ними народами. Однак не лише «вєлікарускіє скрєпи», а й навіть знаменита Російська національна бібліотека у Санкт-Петербурзі веде початок із крадіжки у сусідів.

  • Віктор ШПАК

    Карколомна одіссея Садик-паші

    За часів Російської імперії й СРСР українцям старанно втокмачували у голови, що росіяни — братній нам народ, а шляхетська Польща й Османська Туреччина — одвічні наші вороги. Натомість життя Міхала Чайковського засвідчує, що Україна має за прикладом інших держав насамперед дбати про власні інтереси, бо між долею холопа у польського пана і кріпака у великоруського «баріна» — жодної істотної різниці. 

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Як «летючі фортеці» з Полтави гітлерівців бомбили

    Операція «Френтік», яку американці називають Frantic Joe («Шалений Джо»), тривалий час була засекречена. До 1990-х про неї не розповідали навіть слухачам військових академій. Хоч на Полтавщині ще живі були учасники тих подій, на центральному ринку Полтави можна було побачити ключі й авіаприлади з американськими логотипами. А в одному селі під Полтавою бухгалтером працювала темношкіра жінка, якій мати розповідала, що її батько — американський льотчик.

  • Любомира КОВАЛЬ

    Під бойовими прапорами

    Виставку історичних і бойових знамен, які символізують боротьбу української армії та народу за Незалежність нашої держави, кияни і гості міста можуть відвідати у Центрі культури і мистецтв Служби безпеки України (вул. Іринінська, 6). Її приурочено до Дня Державного прапора та 28-ї річниці Незалежності.

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    Під жорнами кількох депортацій

    Олександр Степанюк народився 1955 року в Рівному. Про власний родовід знав небагато: хіба те, що батьки, щойно одружившись, переїхали сюди з Донбасу. Уже в зрілому віці довідався: його родина по батькові — українці із Забужжя, яких у 1944-му спіткала гірка доля вигнанців з рідної землі. Степанюків відправили на спецпоселення до Запорізької області, а звідти батька, тоді 21-річного юнака — до Макіївки на відбудову шахт Донбасу. Там Іван одружився: хотів повернутися в рідні краї, але кордон був закритий. Тож молода сім’я вирішила почати нове життя в Рівному: і до малої батьківщини ближче, й порядки ще не такі «совєтські».

  • Наталія Білан: «Щороку до нас приїжджають шведи, і ми готуємо особливу програму для них»

    Навколо Великої Північної війни і Полтавської битви завжди було багато міфів. Головний із них — перемогу в ній здобуто завдяки російській зброї. Як розповідають про баталію нині і як відзначатимуть її 310-річчя, «Урядовому кур’єру» повідали директор Державного історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви» Наталія БІЛАН і її заступниця з наукової роботи Людмила ШЕНДРИК. 

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Петлюрівські місця Полтави

    У радянській історіографії рідко вказували, що Симон Петлюра (1879—1926) народився в Полтаві. Якщо й давали якісь характеристики його біографії, то в кращому разі рік народження, не більше. Це робили, щоб зовсім викреслити його ім’я з пам’яті народної. І треба визнати, радянські ідеологи роботу робили професійно. Багато сучасників-полтавців пережили культурний шок, дізнавшись, що він їхній земляк.

  • Віктор ШПАК

    Оноре де Бальзак: «Я прагну до України, як до оазису в пустелі»

    Багато хто переконаний, що життя автора багатотомної «Людської комедії» поєднує з нашою історією лише любов до прекрасної полячки, з якою письменник повінчався в Бердичеві за півроку до смерті. Перипетії цих романтичних стосунків набули широкого розголосу, затінивши не менш важливі для українців сторінки біографії класика світової літератури.