Історія

  • Станіслав ПРОКОПЧУК

    «Новоросійськ» підірвав Боргезе?

    Задовго до роковин страшної трагедії із знищення в мирний час флагмана Чорноморського флоту в закордонних ЗМІ стали з’являтися чергові публікації нових досліджень, припущень і версій про не розкриту досі таємницю загибелі «Новоросійська». Я вирішив повернутися через 14 років до цієї теми не лише в контексті ексклюзивної версії «Урядового кур’єра», яку пропоную читачеві, а й у зв’язку з поверненням у листопаді 2019-го росіянами трьох захоплених у нас у Керченській протоці військових суден. Згадалися й абстрактні припущення, які прозвучали кілька років тому на кремлівських телеканалах, щодо можливої колись передачі Києву привласнених після окупації Криму кораблів ВМС України.

  • Оксана ГОЛОВКО

    НЕ залежність. Як усе починалося

    КолОс захитався. Союз, що понад 70 років дорогою ціною, через голодомори та ГУЛАГи пнувся до світового панування, розсипався, немов іграшковий сірниковий будиночок. 

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    У колишній столиці Лівобережної України Глухові завершився всеукраїнський пленер різьбярів по дереву

    Гетьманський Глухів на Сумщині звик до заходів різного масштабу, які регулярно відбуваються на його історичній землі. Однак всеукраїнський пленер майстрів художньої обробки дерева, що вже втретє зібрав різьбярів з різних куточків України, традиційно викликав особливий інтерес і навіть захоплення місцевих жителів. 

  • Яка подальша доля «Легендарної тачанки»

    Ще навесні у Каховці Херсон­ської області відбувся круглий стіл, під час якого представники громадськості та влади обговорили подальшу долю монумента «Легендарна тачанка». У дискусії взяв участь керівник Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович. 

  • Час, коли музей стає полем битви думок

    За умов бойових дій на сході в Україні загострюється боротьба за національну ідентичність та встановлення історичної справедливості. Музеї мають впливати на формування світогляду, актуалізуючи не лише питання пам’яті про минуле, а й визначаючи майбутню траєкторію розвитку суспільства, мають ставати відкритим майданчиком для дискусій, сучасних наукових концепцій для формування об’єктивного, виваженого підходу до висвітлення сторінок історії. Саме так розуміє завдання та цілі Луганського обласного краєзнавчого музею, який було переміщено у Старобільськ 2015 року, його директорка Олеся Мілованова.

  • Віктор ТКАЧ: «Якщо лісів рубають багато, це проблема, якщо їх мало рубають, це теж проблема»

    Масове вирубування лісів у країні й на Харківщині зокрема набуло великого резонансу. Лисі ділянки, на яких раніше росли дуби, сосни та ялини, неабияк бентежать місцевих жителів, екологів, політиків та небайдужих громадян. Громадськість стурбована, що масове вирубування лісів проводять незаконно, це призводить до екологічних проблем у регіонах, зміни клімату та інших катаклізмів.

  • Олена ІВАШКО

    Давнє місто Ольвія відкриває таємниці

    Ще у лютому цього року директор Національного історико-археологічного заповідника «Ольвія» Сергій Шеїн розмістив на своїй сторінці в фейсбуці інтригуючі відео і фото. На них видно, що Бузький лиман відступив від берега заповідника, оголивши нові території затопленого міста-держави Ольвія. Чітко простежуються обриси будинків під водою, залишки оборонної лінії та стін античних приміщень. Дослідник вивчає узбережжя і навесні, під час карантину, коли територію «Ольвії» ще закрито для туристів та археологів.

  • Микола ШОТ

    Раритетні документи з «Бандерівської скрині»

    Ця книжка незвична, як і те, що повстанці облаштували криївки в піддашші церков. Історія відкрила майже 70-річну сувору таємницю. Її з непростих, сповнених великої борні за українську державність 1940-х років зафіксували й подали у виданні «Бандерівська скриня: архів УПА з криївки в Кордишеві на Шумщині». Книжку доповнили новими матеріалами-знахідками, перевидали за фінансової підтримки Тернопільської облдержадміністрації та облради і встигли навіть перед оголошенням карантину презентувати в обласному центрі та місті Шумськ і селі Кордишів.

  • Олена ІВАШКО

    Український внесок у дослідження Антарктиди

    Миколаївський музей суднобудування та флоту став одним з небагатьох в Україні й світі, в якому згадали про видатну історичну дату та презентували ексклюзивну виставку Terra incognita. Її присвячено 200-річчю відкриття найхолоднішого материка земної кулі Антарктиди. Який стосунок має південний український Миколаїв до далекої суворої Антарктиди? Що і хто пов’язує ці місцевості? Про це дізнавався «Урядовий кур’єр» на новій виставці.

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Минувшина, що веде в майбутнє

    Цей фоліант на 594 сторінки містить 1100 світлин, 929 тисяч друкарських знаків і важить 2,1 кілограма. Але його справжня цінність — у національній духовності, в якій переплелося історичне коріння десятків населених пунктів колишнього Штепівського району, який існував з 1923-го по 1957 рік (з п’ятирічною перервою у 1930-ті).