Понад 500 учасників з усієї України зібралися в Києві, щоб обговорити розвиток української освіти, перспективи для молоді та роль освіти й науки у відбудові держави.

Конференцію «Освіта нової України 2.0» організували Міністерство освіти і науки, Офіс Президента й Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту.

Завдання для уряду

Уряд створює більше можливостей для навчання та оновлює інфраструктуру освітніх закладів. Пріоритет для урядовців — забезпечити найкращі умови для тих, хто навчається в Україні. На цьому наголосила Прем’єр­міністр Юлія Свириденко. «В української молоді мають бути всі можливості реалізувати себе тут, в Україні. Щоб кожен і кожна могли обрати свій шлях і стати тим, ким захочуть. Сучасна якісна освіта — головний фундамент для цього. Саме ця ідея сьогодні лягла в основу конференції «Освіта нової України 2.0», — зазначила очільниця уряду. — Це про зміни, які вже відбуваються і які масштабуватимемо надалі».

Юлія Свириденко нагадала, що урядовці працюють над безпекою освіти через будівництво підземних шкіл, оновлення інфраструктури: створюють новітні STEM­лабораторії, модернізують профтехи. Забезпечують безкоштовне харчування для всіх школярів, розвивають стипендії і програми обміну для студентів у вишах.

«Молодь не повинна відкладати свої мрії та бажання через війну. Вона має навчатися, розвиватися і будувати майбутнє в Україні», — зауважила Прем’єр­міністр.

У центрі уваги — можливості для молоді в Україні: якість освітнього середовища, сучасні підходи до навчання, взаємодія освіти та ринку праці, а також роль освіти й науки у відбудові та майбутньому країни.

«Освіта сьогодні — це питання не лише особистого успіху, а й спроможності держави відновлюватися, розвивати економіку та забезпечувати власну безпеку. Ми маємо створити систему, у якій молодь бачитиме чіткий зв’язок між якісною освітою, професійною реалізацією та можливістю впливати на майбутнє країни. Саме тому наше завдання — інвестувати в сучасні освітні можливості, підтримувати таланти та формувати середовище, у якому молодь обиратиме будувати своє майбутнє в Україні. Вдячний нашим міжнародним партнерам, які підтримують ці зміни, зокрема Світовому банку, який послідовно інвестує в розвиток української освіти та допомагає втілювати масштабні реформи навіть в умовах повномасштабної війни», — зазначив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Якість навчання і ринок праці

Під час дискусій ішлося про те, як змінюються українські університети, професійні та фахові коледжі, які можливості вони пропонують студентам, як модернізується освітня інфраструктура та які перспективи відкриваються для випускників після завершення навчання.

«Для нас важливо, щоб українські випускники та їхні родини бачили освіту в Україні як сильний і реалістичний вибір. Це вибір про якість навчання, близькість до реальних потреб країни, доступ до українських та іноземних викладачів, роботодавців, наукових і професійних спільнот. Наша конференція дає можливість відверто говорити про переваги української освіти і про те, що держава, університети та бізнес мають робити разом, щоб молодь хотіла навчатися і реалізовуватися в Україні», — повідомила радниця — уповноважена Президента України з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту Ольга Будник.

«Конкурентність українських закладів вищої освіти сьогодні вимірюється якістю освітніх програм, сучасним обладнанням, сильними управлінськими командами, міжнародними партнерствами й можливістю для студента будувати професійну траєкторію в Україні. МОН інвестує в університети саме з такими цілями — підтримує оновлення лабораторій, розбудовує енергостійкість закладів, безпечні простори, цифрову інфраструктуру, грантову підтримку студентів і розвиток академічного менеджменту. Для нас важливо, щоб український вступник бачив: якісну вищу освіту можна здобувати тут, у своїй країні, з доступом до європейських програм, подвійних дипломів, Erasmus+, сучасної практики й реальних кар’єрних можливостей. Освіта під час війни має залишатися безпечною, сталою і конкурентною», — зазначив заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко.

Ще одну панель було присвячено потребам українського ринку праці. Нині найбільший попит спостерігається в інженерії, будівництві, енергетиці, транспорті, виробництві, медицині та оборонній промисловості. Учасники наголосили, що дефіцит кадрів у цих галузях створює для молоді додаткові можливості для професійного старту та кар’єрного зростання.

«Для відбудови та розвитку України потрібні кваліфіковані фахівці, яких готують заклади професійної та фахової передвищої освіти. Саме вони стануть основою відбудови та економічного зростання країни. Завдяки профорієнтаційним заходам ми знайомимо учнів у школах із сучасними професіями та перспективами», — зауважив заступник міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній.

Відкритий діалог

Під час конференції діяла «Алея можливостей» — простір з інтерактивними стендами українських закладів вищої освіти, які продемонстрували сучасні можливості навчання, науки та практичної підготовки студентів. Учасники могли протестувати роботизовані системи, VR­симулятори та авіасимулятори, узяти участь у хімічних і технічних експериментах, ознайомитися з цифровими агролабораторіями, технологіями кібербезпеки, 3D­моделюванням, інженерними розробками, геоінформаційними системами та інноваційними рішеннями в галузях будівництва, транспорту й інформаційних технологій.

Свої напрацювання представили, зокрема, Київський авіаційний інститут, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Маріупольський державний університет, Державний університет «Житомирська політехніка», Київський національний університет будівництва і архітектури, Державний торговельно­економічний університет та Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» імені Ігоря Сікорського.

Конференція стала майданчиком для відкритого діалогу між молоддю, освітянами, роботодавцями та державою про те, якою має бути українська освіта в найближчі роки та які можливості вона відкриває для кожного, хто планує своє майбутнє в Україні.

Захід відбувся за підтримки українського бізнесу та іноземних фондів: «Райффайзен Банк», Hepatica Foundation, ОККО, BGV, «Освітній холдинг А+», KANBUD, KAN Development та Sens Bank.

ДО РЕЧІ

Кабінет Міністрів ухвалив рішення про спрямування 2,3 млрд грн на підтримку закладів освіти всіх рівнів. Кошти буде використано для закупівлі систем резервного живлення, модернізації інфраструктури, відновлення пошкоджених об’єктів та підготовки закладів до проходження опалювального сезону. Про це повідомила Прем’єр­міністр Юлія Свириденко.

«Із цієї суми майже 500 млн грн передбачено для шкіл на системи резервного живлення, акумулятори, сонячні станції та інше обладнання», — зазначила очільниця уряду.

Ще 417 млн грн отримають заклади фахової передвищої освіти. Із цієї суми 217 млн грн буде використано на оплату комунальних послуг, а 200 млн грн — на підготовку понад 80 найбільших коледжів до опалювального сезону та посилення енергонезалежності.

Університети отримають 600 млн грн на когенераційні установки, сонячні електростанції та системи накопичення енергії, ще 275 млн грн — на оплату комунальних послуг.

Крім того, додатково 500 млн грн буде спрямовано на відновлення пошкоджених університетів, облаштування укриттів та закупівлю необхідного обладнання для організації навчального процесу.

Прем’єр­міністр наголосила, що всі школи, коледжі та університети мають бути належним чином підготовлені до опалювального сезону 2026/2027 років, щоб забезпечити безперебійний навчальний процес, повідомляє Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ.