Пам'ять

  • Роман КИРЕЙ

    Таких земля народжує одиниці

    Тих, хто захищав донецький аеропорт, прийнято називати «кіборгами». Цікава історія цієї назви. Уперше її вжив у вересні 2014 року невідомий проросійський бойовик. Так він намагався пояснити, чому передові загони російських терористичних військ, озброєні до зубів, не можуть узяти донецький аеропорт, який захищають лише кілька десятків українських військових зі стрілецькою зброєю.

  • Нехай земля буде для них небом

    Cвідком цього сумного заходу стала харківська площа Свободи, яка досі не бачила нічого подібного.

  • Без права на забуття

    29-30 вересня 1941 року в окупованому нацистами Києві було проведено перші масові розстріли беззбройного цивільного населення. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста — понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів загинуло майже 34 тисячі людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом, — ще близько 17 тисяч.

  • Володимир ГАЛАУР

    Обірваний політ українських соколят

    25 вересня. Чорний-чорний день для українців. Двадцять п’ять достойних синів України загинули у жахливій катастрофі військового літака Ан-26Ш біля Чугуєва Харківської області після падіння літака, який загорівся від удару об землю. На борту перебували 27 осіб, з них 20 — курсанти Харківського національного університету Повітряних Сил імені І. Кожедуба та семеро членів екіпажу.

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    «Відмовчали б, та як відмовчиш?»

    …Відтоді минуло довгих 76 років, а в пам’яті Зінаїди Мороженко (тоді Гери) назавжди закарбувалося 8 березня 1944-го, коли її рідне село Сагринь Грубешівського повіту Люблінського воєводства спалили дотла. За день не стало 900 односельців. Її сім’я дивом вижила, та вже наприкінці року їх завантажили в товарні вагони й повезли на станцію П’ятихатки на Дніпропетровщину. Друге диво сталося тоді, коли їм вдалося переїхати на Рівненщину: тут, ближче до малої батьківщини, й закоренилися.

  • Обпечені соняхи Іловайська

    Саме в День пам’яті захисників України вони символізують подвиг, військову звитягу й Життя у всіх його виявах

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Як гартувалася мужність

    Пригадую, коли ще вчився у школі, математику (алгебру та геометрію) у нас викладав ветеран Другої світової війни колишній артилерист Микола Руденко. Ми, учні, із задоволенням слухали його розповіді про фронтові будні, перетворюючи інколи уроки математики на уроки історії. Микола Остапович тоді забував про теорему синусів чи раціональні дроби і так захоплювався розповідями про героїзм бойових товаришів, що не встигав за 45 хвилин не лише перевірити домашнє завдання, а й подати новий матеріал.

  • Ігор ЗОЦ

    Неможливо забути

    Цими днями на території Лиманської громади на Донеччині відкрито пам’ятний знак Юрієві Власенку, десантникові 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, який загинув 3 червня 2014 року під час визволення Лиманщини від проросійських бойовиків, прикриваючи побратимів від нападу терористів. Посмертно його нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.

  • «Я врятую всіх вас….»

    Він народився 15 червня 1991-го. Перший клас закінчив у Конотопській загальноосвітній школі №4, але через поганий зір був змушений продовжувати навчання у місцевій школі-інтернаті. Активно займався спортом.

  • Ровесник академії

    Він любив повторювати, що наука — це його життя, а академія — не просто робота, а друга, й можливо, єдина родина. Останнє прижиттєве інтерв’ю незмінний протягом  58 років президент Національної академії наук України дав «Урядовому кур’єру» 7 липня цього року.