Пам'ять

  • Павло КУЩ

    Четвертий рік не покарано причетних до вбивства маріупольців

    24 січня о 9-й ранку в Маріуполі гучно й протяжно завили сирени. Вони нагадали про трагедію, яка сталася у приморському місті чотири роки тому. Хоч про обстріл мікрорайону Східного тут пам’ятають і без нагадувань. Потужні снаряди, які суботнього ранку вибухнули біля Київського ринку, магазинів, школи та будинків, забрали життя 30 мирних людей, серед яких двоє дітей. Ще 117 маріупольців зазнали поранення, внаслідок яких чимало з них стали інвалідами. Пошкоджено було 55 багатоквартирних і 15 приватних житлових будинків, ринок, «Дитячий світ» і супермаркет, школу №5, згоріли з півсотні автомобілів

  • «Кіборги» виявилися міцнішими за сталь і бетон

    50 разів пролунав Дзвін пам’яті цієї неділі під час щоденного ранкового церемоніалу вшанування пам’яті військовослужбовців Збройних сил, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність України, світовий мир і порядок

  • «Вважаю, що життя вдалося»

    «Люблю те, що вмію, і вмію те, що люблю, — казав митець. — Після 70 живу в гармонії із собою».
    Він слухав компліменти і словослів’я на свою адресу й реагував на все з гумором. Згадуючи про нього, мільйони шанувальників усміхаються, а недобрі радіють, що не треба повертати гроші, взяті в нього в борг.
    Він декларував, що живе сьогоденням, весело і красиво

  • Микола ШОТ

    Біль серця, яке ніколи не загоїться

    Боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Віктор Гурняк загинув чотири роки тому 19 жовтня. Сталося це поблизу села Сміле на Луганщині. Разом з побратимом вивозив на автомашині з поля бою поранених бійців. Тривав мінометний обстріл. Мить — і осколок  вп’явся в його тіло

  • Свято здійсненої мрії

    Жителі шанували своїх визволителів, очевидці ділилися спогадами, кожен з учасників отримав незабутні враження. У Сєверодонецьку святкування тривали навіть два дні. Розпочалися з міського відкритого  фестивалю «Peace, Love and Happiness» (мир, любов і щастя), який зібрав понад 300 місцевих жителів, запрошених артистів 23 музичних гуртів і байкерів

  • Вікторія ВЛАСЕНКО

    Болючі рани минулого не повинні роз’єднувати народи

    Цими вихідними президенти України та Польщі Петро Порошенко та Анджей Дуда вшановували пам’ять жертв українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни. Петро Порошенко вирушив до польського села Сагринь, де 1944 року польська Армія Крайова разом із Батальйонами хлопськими убила кілька сотень українців. А Анджей Дуда — до Луцька, де взяв участь у заходах, присвячених 75-й річниці Волинської трагедії

  • Він гідно проніс прапор боротьби

    «Я підняв синьо-жовтий прапор боротьби і я маю пронести його стільки, скільки зможу, до самої смерті. А потім його підхопить хтось наступний і понесе далі. Який я у цьому ланцюгу — немає значення...» Ці слова незламного патріота, Героя України,  співзасновника Української Гельсінської спілки Левка Лук’яненка, який відійшов у вічність на дев’яностому році земного буття, маємо пам’ятати щораз у п’янку годину перемог і в нелегкий час сумнівів, адже за справжню Незалежність, яку з його легкої руки проголосили у 1991-му, Україна веде важку боротьбу з тим самим ворогом і сьогодні

  • Червоний мак не дасть забути

    Це був найкривавіший глобальний конфлікт, у якому загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Як відомо, українці воювали проти нацизму в семи арміях світу: Червоній, Українській Повстанській Армії, Війську польському, французьких, британських, канадських збройних силах та армії США. Прямі людські втрати України у Другій світовій війні становлять близько 8—10 мільйонів.  З 2014 року національним символом пам’яті українців, загиблих у Другій світовій війні, став європейський і традиційний український знак — червоний мак

  • Жертовність в ім’я Батьківщини

    26 квітня 1986 року. Чорнобильська трагедія… Розділені на до і після аварії життя багатьох людей. Залишені на поталу радіації домівки, господарства, школи, дитячі майданчики. Намагання керівництва СРСР та УРСР приховати масштаби страшної трагедії від власного народу і всього світу. І безмежна мужність багатьох тисяч українців, що стала символом жертовності в ім’я Батьківщини, в ім’я мільйонів людей та прийдешніх поколінь

  • Оксана МАЛОЛЄТКОВА

    «Ми повертаємося до своїх витоків, до власної історії»

    Софійська площа — сакральне місце для Києва. Тут завжди відбуваються важливі для країни події. Площа простора, але не помпезна, велична і водночас стримана. І нині, коли Росія зазіхає на територіальну цілісність нашої держави, саме так — стримано — Україна відзначає День прикордонника.