Пам'ять

  • Він брався за завдання, від яких відмовлялися всі інші

    Торік 17 червня розвідувальний дозор батальйону «Айдар» потрапив у засідку в місті Щастя Луганської області. На допомогу прийшов весь батальйон і 80-й аеромобільний полк. Однак перший потрапив у ту саму засідку, а другий так і не дістався своїх. Лише резервна група 8-го окремого полку спеціального призначення прорвалася і визволила спочатку батальйон, а потім і розвідгрупу. За ту операцію Надія Савченко заплатила свободою, а молодий командир резервної групи Євген Зеленський — життям. 

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Полтавщина поховала своїх вірних синів

     У  Кременчуці на майдані Незалежності попрощалися з Юрієм Дудкою, який загинув під Іловайськом торік у серпні. Його було поховано на алеї невідомих героїв у Дніпропетровську і знайдено за результатами генетичної експертизи. Про це повідомили у прес-службі Кременчуцької міської ради. Напередодні тіло загиблого ексгумували. Після цього його привезли у Кременчук. За традицією, на в’їзді в місто героя зустріли представники Автомайдану. Після завершення церемонії прощання, рівно опівдні, загиблого кременчуківця повезли в село Хоминці Роменського району Сумської області, де живуть його батьки. Там він і знайшов вічний спочинок.

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    Биківня свідчить і застерігає

    Згадувати злочини тоталітарного режиму, який забрав в України мільйони життів патріотів та цвіту нації, треба постійно. Це стане пересторогою нинішньому й прийдешнім поколінням: засудити криваве минуле й більше ніколи не повторити в майбутньому. 

  • Наталка ЩЕРБАНЬ

    Берлін, війна — це молодість моя

    Щоразу травень своїм приходом проголошує нам, сучасникам, велику перемогу над фашизмом, щоб пам’ять про неймовірну людську мужність і самопожертву в ім’я мирного життя як найсвятішу реліквію дбайливо зберігали та передавали наступним поколінням. Переглядаючи потьмянілі від часу фотокартки, Лідія Федорівна Антонова поринає у спогади далекої воєнної юності. І хоч у березні вже зустріла дев’яносту весну, ніби вчора тендітна дівчина, яка мріяла стати журналісткою, збирала речі на війну. 

  • Друга світова: український вимір

    Життя далеко не одномірне, іноді в ньому все відбувається складно і неоднозначно, особливо в часи великих трагедій, що лягають тяжким випробуванням на плечі людей. І неможливо перебіг подій і вчинки учасників, хай би як нам цього хотілося, затиснути у визначені рамки чи намальовані схеми. Так відбулося з нашою країною за часів Другої світової війни. 

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Червоний мак — символ пам’яті всіх загиблих у Другій світовій

    Внесок українців у визволення Європи від нацизму важко переоцінити. Всім їм маємо низько вклонитися, вшанувати і пам’ятати. На відміну від попередніх років, коли відзначали 9 Травня тільки як День Перемоги, цього року відзначатимемо й 8 травня як День пам’яті та примирення. Ці події, розповів на зустрічі з журналістами віце-прем’єр-міністр — міністр культури В’ячеслав Кириленко, вперше матимуть новий зміст, новий спосіб вираження. Новації визначено в законах, указах Президента України і постановах уряду.

    Заходи 8 і 9 Травня відбуватимуться під гаслом: «Пам’ятати і перемагати!». Їхнім символом став червоний мак — знак і пам’ять усіх загиблих у Другій світовій війні. Пам’ятати маємо тих, хто захистив Європу від нацизму. А перемагати маємо у збройному протистоянні на Донбасі, щоб зберегти цілісність України. 

  • У місті біля моря поминали загиблих під час трагічних травневих подій минулого року

    День другого травня в Одесі був похмурим. І не лише через черговий вибрик примхливої цьогорічної весняної погоди. Одесити згадували, що трапилося 2 травня 2014 року. По всьому місту — приспущені прапори з траурними стрічками на знак пам’яті про майже півсотні людей, що загинули в протистоянні та бійні рік тому. 

  • Як святкуватимемо День Перемоги

    Наближається 70-річчя Перемоги над гітлерівським нацизмом. Україна цього року відзначатиме її за новими правилами, відійшовши від комуністичної ідеології та радянських традицій.
    8 травня в країні оголошено Днем пам’яті та примирення, а 9 травня — Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги), які мають урочисто відзначати на всій території України.

     

  • Ганьба на землі Суомі

    На нашій славній українській землі живуть люди, котрі шанують пам’ять невинно убієнних воїнів, які полягли в Суомі у 105-денній радянсько-фінській війні  1939—1940 років. Серед них і Леонід Костюк із Коростишева. Він свято береже пам’ять про діда, який навічно залишився у снігах Фінляндії. Де покоїться його тіло, сім’я і досі не знає.  

  • Народився в сорочці для подвигів

    Навряд чи знайдеться в історії Великої Вітчизняної війни приклад, коли розвідника-єфрейтора було удостоєно орденів Слави трьох ступенів (а їх прирівнюють до Зірки Героя) в  стислий термін — упродовж восьми місяців. А якщо взяти до уваги, що напередодні її закінчення солдат зазнав тяжкого поранення і кілька місяців провів у госпіталі, то, вважай, кожен орден знаходив власника з інтервалом два місяці. Саме такий геройський рядок вписав у літопис тієї війни Микола Фостенко.