Пам'ять

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Політ на Місяць спланували в Полтаві

    Є в Полтаві чудовий Музей авіації й космонавтики, в якому з понад 4 тисяч експонатів 80% унікальні й де у 1992—1994 роках працювала науковим співробітником бібліограф-дослідник Людмила Саприкіна. Про пані Людмилу можна прочитати у публікації «Давно вже нібито зниклі літери епітафії раптом проступили на камені під час зливи» («УК» №114 за 27 червня 2013 року). Вона відома тим, що знаходила і виправляла помилки навіть у словнику Брокгауза і Єфрона. Безцінний її внесок і в створення архіву та картотеки музею.

    Але суть в іншому. Працюючи над завданнями завідуючого музеєм Дмитра Кального, пані Людмила принагідно «розкопала» чимало цікавого про найвідоміших конструкторів, інженерів, льотчиків, імена та наукові доробки яких так чи так пов’язані з містом над Ворсклою. Зокрема їй пощастило дізнатися, чому Олександр Шаргей став Кондратюком і як пізніше допоміг американцям висадитися на Місяць. 

  • Наталія БІЛОВИЦЬКА

    За збитий літак винних досі не покарано

    Дата 14 червня 2014 року для України, і особливо для українських десантників, назавжди залишиться чорною. Рік тому в літню ніч із Дніпропетровська на Луганщину за наказом високих армійських начальників вилетіли три літаки Іл-76 гвардійської військово-транспортної бригади повітряних сил ЗСУ з військовослужбовцями на борту. Перший успішно приземлився, другий із цих літаків під час посадки в аеропорту Луганська розстріляли терористи із переносного зенітно-ракетного комплексу. Третій — повернув назад. Іл-76 загорівся у повітрі й розбився. Загинули 40 військовослужбовців зведеного підрозділу військової частини А1126 25-ї Окремої парашутно-десантної бригади та 9 членів екіпажу. З них 32 — родом із Дніпропетровської області.

  • Він брався за завдання, від яких відмовлялися всі інші

    Торік 17 червня розвідувальний дозор батальйону «Айдар» потрапив у засідку в місті Щастя Луганської області. На допомогу прийшов весь батальйон і 80-й аеромобільний полк. Однак перший потрапив у ту саму засідку, а другий так і не дістався своїх. Лише резервна група 8-го окремого полку спеціального призначення прорвалася і визволила спочатку батальйон, а потім і розвідгрупу. За ту операцію Надія Савченко заплатила свободою, а молодий командир резервної групи Євген Зеленський — життям. 

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Полтавщина поховала своїх вірних синів

     У  Кременчуці на майдані Незалежності попрощалися з Юрієм Дудкою, який загинув під Іловайськом торік у серпні. Його було поховано на алеї невідомих героїв у Дніпропетровську і знайдено за результатами генетичної експертизи. Про це повідомили у прес-службі Кременчуцької міської ради. Напередодні тіло загиблого ексгумували. Після цього його привезли у Кременчук. За традицією, на в’їзді в місто героя зустріли представники Автомайдану. Після завершення церемонії прощання, рівно опівдні, загиблого кременчуківця повезли в село Хоминці Роменського району Сумської області, де живуть його батьки. Там він і знайшов вічний спочинок.

  • Юрій МЕДУНИЦЯ

    Биківня свідчить і застерігає

    Згадувати злочини тоталітарного режиму, який забрав в України мільйони життів патріотів та цвіту нації, треба постійно. Це стане пересторогою нинішньому й прийдешнім поколінням: засудити криваве минуле й більше ніколи не повторити в майбутньому. 

  • Наталка ЩЕРБАНЬ

    Берлін, війна — це молодість моя

    Щоразу травень своїм приходом проголошує нам, сучасникам, велику перемогу над фашизмом, щоб пам’ять про неймовірну людську мужність і самопожертву в ім’я мирного життя як найсвятішу реліквію дбайливо зберігали та передавали наступним поколінням. Переглядаючи потьмянілі від часу фотокартки, Лідія Федорівна Антонова поринає у спогади далекої воєнної юності. І хоч у березні вже зустріла дев’яносту весну, ніби вчора тендітна дівчина, яка мріяла стати журналісткою, збирала речі на війну. 

  • Друга світова: український вимір

    Життя далеко не одномірне, іноді в ньому все відбувається складно і неоднозначно, особливо в часи великих трагедій, що лягають тяжким випробуванням на плечі людей. І неможливо перебіг подій і вчинки учасників, хай би як нам цього хотілося, затиснути у визначені рамки чи намальовані схеми. Так відбулося з нашою країною за часів Другої світової війни. 

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Червоний мак — символ пам’яті всіх загиблих у Другій світовій

    Внесок українців у визволення Європи від нацизму важко переоцінити. Всім їм маємо низько вклонитися, вшанувати і пам’ятати. На відміну від попередніх років, коли відзначали 9 Травня тільки як День Перемоги, цього року відзначатимемо й 8 травня як День пам’яті та примирення. Ці події, розповів на зустрічі з журналістами віце-прем’єр-міністр — міністр культури В’ячеслав Кириленко, вперше матимуть новий зміст, новий спосіб вираження. Новації визначено в законах, указах Президента України і постановах уряду.

    Заходи 8 і 9 Травня відбуватимуться під гаслом: «Пам’ятати і перемагати!». Їхнім символом став червоний мак — знак і пам’ять усіх загиблих у Другій світовій війні. Пам’ятати маємо тих, хто захистив Європу від нацизму. А перемагати маємо у збройному протистоянні на Донбасі, щоб зберегти цілісність України. 

  • У місті біля моря поминали загиблих під час трагічних травневих подій минулого року

    День другого травня в Одесі був похмурим. І не лише через черговий вибрик примхливої цьогорічної весняної погоди. Одесити згадували, що трапилося 2 травня 2014 року. По всьому місту — приспущені прапори з траурними стрічками на знак пам’яті про майже півсотні людей, що загинули в протистоянні та бійні рік тому. 

  • Як святкуватимемо День Перемоги

    Наближається 70-річчя Перемоги над гітлерівським нацизмом. Україна цього року відзначатиме її за новими правилами, відійшовши від комуністичної ідеології та радянських традицій.
    8 травня в країні оголошено Днем пам’яті та примирення, а 9 травня — Днем перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги), які мають урочисто відзначати на всій території України.