Звітує місцева влада

  • Володимир Ширма: «ОТГ — не самоціль, а шлях вирішення нагальних потреб громад»

    Житомирщина нині на першому місці в Україні за створенням об’єднаних територіальних громад, які діють уже на третині площі області. Результат міг бути ще вагомішим, однак шістьом потенційним претендентам, ретельно підрахувавши їхні економічні можливості, відмовили через очікувану фінансову неспроможність. Напрочуд красномовний факт, який підтверджує, що йдеться не про процес заради процесу, а осмислений перехід до нової філософії життя громад. 

  • Степан БАРНА: «За обсягом виробництва продукції сільського господарства Тернопільщина посіла восьме місце в країні»

    Тернопілля серед лідерів у перетвореннях з децентралізації, демонструє поліпшення у царині соціально-економічного розвитку. Кореспондент «Урядового кур’єра» поспілкувався з головою обласної державної адміністрації Степаном БАРНОЮ. 

  • Голова Рівненської облдержадміністрації Олексій МУЛЯРЕНКО: «Головне — не зруйнувати храми наших душ»

    Здавалося б, і на місці справ більш ніж вистачає, а молодому (в прямому й переносному значеннях) голові Рівненської облдержадміністрації Олексієві Муляренку не сидиться. Він щойно повернувся з лінії вогню, уклавши угоду про співпрацю Рівненщини та Луганщини. Меморандум підписали з очільником Луганської військово-цивільної адміністрації Юрієм Гарбузом. Це й стало головним інформаційним приводом для нашої розмови. 

  • Семен САЛАТЕНКО: «Усі зусилля спрямовуємо на викорінення корупції, допомогу бійцям АТО, підвищення добробуту громади»

    Наприкінці минулого року головою Сумської обласної ради депутати обрали 32-річного Семена Салатенка — єдиного в Україні очільника облради учасника АТО.

    Яким видався цей час для Сумщини? Чи вдалося втілити задумане? Що заважає поступу слобожанської громади?

    На ці та інші запитання кореспондента «Урядового кур’єра» відповідає Семен Салатенко. 

  • Мішель ТЕРЕЩЕНКО: «У моїй команді працюють компетентні фахівці з політично протилежними моїм поглядами»

    Ефект дискредитації четвертого мера з роду Терещенків я відчув у розмові з глухівською викладачкою, яка сумнівалася, а чи він не самозванець. Доводити «автентичність» пана Мішеля, якого знаю майже 10 років, якось дико.

    У місті багато молоді, а вагітних, здається, більше, ніж пузанів. Дивують прямі довгі вулиці з вишнями і квітами обабіч, колонки з водою, по яку далекобійники звертають з траси Київ — Москва, п’ятиповерхівка університету в кольорах прапора, авторські розмальовки дорожніх люків та кіоск-ротонда національного заповідника на місці пам’ятника Леніну. 

  • Андрій ГОРДЄЄВ: «Больові і проблемні питання мають стати точками зростання Херсонщини»

    Прикордонна Херсонщина — край справжніх патріотів. Попри близькість до тимчасово окупованого Криму, сюди не проникли ідеї сепаратизму. Так склалося історично, що тут сильні традиції українського козацтва, а кілька районів заселено вихідцями із Західної України. Це справжня різнобарвна Україна. Про перспективи та пріоритети розвитку області, в якої є вихід до Чорного та Азовського морів, річкові та морські порти, «УК» запитав у лобіста Херсонщини у парламенті колишнього народного депутата, нині голови Херсонської облдержадміністрації Андрія ГОРДЄЄВА. 

  • Єлизавета ПУШКО-ЦИБУЛЯК: «Ми хочемо розвіяти міф про Луганську область»

    Із 15 по 17 березня у столиці проходитиме форум «Луганська область: перспективи розвитку, виклики й можливості». За задумом організаторів, він містить кілька заходів різного спрямування.

    На площі майже тисяча квадратних метрів луганські підприємства представлять свою продукцію, можливості. Окремим блоком буде показано, що у краї зруйновано, зокрема дороги та мости, роздерті лінії електропередач. Щоб їх відновити, в області розроблено вже три регіональні цільові програми. Тож у кожному павільйоні — матеріали проектних ідей, щоб мати змогу із зацікавленими особами вести конкретну розмову щодо реалізації проектів з відбудови. До прикладу, очільники краю хочуть показати Укрзалізниці, де має бути гілка, яка потрібна, щоб вивозити зерно, а також попросити запустити з Харкова до Лисичанська потяг-експрес.

    Окрім експозиції в Торговельно-промисловій палаті, на сцені Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, у концертному залі імені Лисенка Національної філармонії та в Національному музеї літератури України свій доробок покажуть творчі колективи краю. Зберуть коло друзів та шанувальників відомі на весь світ своїми перемогами луганські спортсмени.

    Про сподівання від Днів Луганщини в Києві «Урядовому кур’єру» розповіла перший заступник голови обласної військово-цивільної адміністрації Єлизавета ПУШКО-ЦИБУЛЯК. Насамперед, вона зазначила, що все робиться для того, щоб донести до широкого загалу те, що нині Луганщина — межа війни і миру, вона має проблеми специфічні, притаманні лише цій території й лише в зв’язку з АТО. Зусилля акумулюються, аби розвіяти міф про Луганщину.  

  • Світлана ІСАЧЕНКО

    Спочатку подолали ерозію влади

    Потужна спеціалізована техніка нарешті вже в районі. Нові, як з виставки, автогрейдери, екскаватори, самоскиди з підвищеною прохідністю, закуплені за гроші партнерських фондів ЄС та районного бюджету Кіцманщини, що на Буковині, починають боротьбу з ерозією грунтів за спеціально розробленою науковцями картограмою місцевих земельних угідь. Машини передали в оперативне управління і некомерційне використання сільськогосподарському консультаційно-дорадчому центру, що діє на громадських засадах за рішенням його засновників — районних сільгосппідприємств. 

  • Микола КЛОЧКО: «Сумщина — це насамперед північно-східний щит України, який неухильно зміцнюємо»

    Торік на Сумщині трапилися знакові події, які неодмінно залишаться в її літописі. 2015-й став своєрідним стартовим майданчиком для нових починань, аби вони знайшли продовження у нинішньому 2016-му.

    Про те, що зроблено і що необхідно зробити, кореспондентові «УК» розповідає голова Сумської облдержадміністрації Микола КЛОЧКО. 

  • Володимир КУЛІШ: «Влада — це копітка робота із забезпечення добробуту громад»

    Десять територіальних громад Буковини вже втілюють реформу місцевого самоврядування. Вони об’єдналися і на чергових виборах першими обрали голів і депутатський корпус. Проте вийти на прямі відносини з держбюджетом поки що не можуть, бо не відповідають (частково чи повністю) перспективному плану формування територіальних громад, затвердженому Чернівецькою облрадою і скорегованому Кабміном.

    Чи залишаться громади, що зважилися на реформу, сам на сам з фінансовими проблемами? Яка ідеальна модель взаємин між центром і об’єднаною громадою? Відповіді на ці актуальні для країни питання — в розмові з першим заступником голови Чернівецької облдержадміністрації Володимиром КУЛІШЕМ.