Звітує місцева влада

  • Мішель ТЕРЕЩЕНКО: «У моїй команді працюють компетентні фахівці з політично протилежними моїм поглядами»

    Ефект дискредитації четвертого мера з роду Терещенків я відчув у розмові з глухівською викладачкою, яка сумнівалася, а чи він не самозванець. Доводити «автентичність» пана Мішеля, якого знаю майже 10 років, якось дико.

    У місті багато молоді, а вагітних, здається, більше, ніж пузанів. Дивують прямі довгі вулиці з вишнями і квітами обабіч, колонки з водою, по яку далекобійники звертають з траси Київ — Москва, п’ятиповерхівка університету в кольорах прапора, авторські розмальовки дорожніх люків та кіоск-ротонда національного заповідника на місці пам’ятника Леніну. 

  • Андрій ГОРДЄЄВ: «Больові і проблемні питання мають стати точками зростання Херсонщини»

    Прикордонна Херсонщина — край справжніх патріотів. Попри близькість до тимчасово окупованого Криму, сюди не проникли ідеї сепаратизму. Так склалося історично, що тут сильні традиції українського козацтва, а кілька районів заселено вихідцями із Західної України. Це справжня різнобарвна Україна. Про перспективи та пріоритети розвитку області, в якої є вихід до Чорного та Азовського морів, річкові та морські порти, «УК» запитав у лобіста Херсонщини у парламенті колишнього народного депутата, нині голови Херсонської облдержадміністрації Андрія ГОРДЄЄВА. 

  • Єлизавета ПУШКО-ЦИБУЛЯК: «Ми хочемо розвіяти міф про Луганську область»

    Із 15 по 17 березня у столиці проходитиме форум «Луганська область: перспективи розвитку, виклики й можливості». За задумом організаторів, він містить кілька заходів різного спрямування.

    На площі майже тисяча квадратних метрів луганські підприємства представлять свою продукцію, можливості. Окремим блоком буде показано, що у краї зруйновано, зокрема дороги та мости, роздерті лінії електропередач. Щоб їх відновити, в області розроблено вже три регіональні цільові програми. Тож у кожному павільйоні — матеріали проектних ідей, щоб мати змогу із зацікавленими особами вести конкретну розмову щодо реалізації проектів з відбудови. До прикладу, очільники краю хочуть показати Укрзалізниці, де має бути гілка, яка потрібна, щоб вивозити зерно, а також попросити запустити з Харкова до Лисичанська потяг-експрес.

    Окрім експозиції в Торговельно-промисловій палаті, на сцені Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, у концертному залі імені Лисенка Національної філармонії та в Національному музеї літератури України свій доробок покажуть творчі колективи краю. Зберуть коло друзів та шанувальників відомі на весь світ своїми перемогами луганські спортсмени.

    Про сподівання від Днів Луганщини в Києві «Урядовому кур’єру» розповіла перший заступник голови обласної військово-цивільної адміністрації Єлизавета ПУШКО-ЦИБУЛЯК. Насамперед, вона зазначила, що все робиться для того, щоб донести до широкого загалу те, що нині Луганщина — межа війни і миру, вона має проблеми специфічні, притаманні лише цій території й лише в зв’язку з АТО. Зусилля акумулюються, аби розвіяти міф про Луганщину.  

  • Світлана ІСАЧЕНКО

    Спочатку подолали ерозію влади

    Потужна спеціалізована техніка нарешті вже в районі. Нові, як з виставки, автогрейдери, екскаватори, самоскиди з підвищеною прохідністю, закуплені за гроші партнерських фондів ЄС та районного бюджету Кіцманщини, що на Буковині, починають боротьбу з ерозією грунтів за спеціально розробленою науковцями картограмою місцевих земельних угідь. Машини передали в оперативне управління і некомерційне використання сільськогосподарському консультаційно-дорадчому центру, що діє на громадських засадах за рішенням його засновників — районних сільгосппідприємств. 

  • Микола КЛОЧКО: «Сумщина — це насамперед північно-східний щит України, який неухильно зміцнюємо»

    Торік на Сумщині трапилися знакові події, які неодмінно залишаться в її літописі. 2015-й став своєрідним стартовим майданчиком для нових починань, аби вони знайшли продовження у нинішньому 2016-му.

    Про те, що зроблено і що необхідно зробити, кореспондентові «УК» розповідає голова Сумської облдержадміністрації Микола КЛОЧКО. 

  • Володимир КУЛІШ: «Влада — це копітка робота із забезпечення добробуту громад»

    Десять територіальних громад Буковини вже втілюють реформу місцевого самоврядування. Вони об’єдналися і на чергових виборах першими обрали голів і депутатський корпус. Проте вийти на прямі відносини з держбюджетом поки що не можуть, бо не відповідають (частково чи повністю) перспективному плану формування територіальних громад, затвердженому Чернівецькою облрадою і скорегованому Кабміном.

    Чи залишаться громади, що зважилися на реформу, сам на сам з фінансовими проблемами? Яка ідеальна модель взаємин між центром і об’єднаною громадою? Відповіді на ці актуальні для країни питання — в розмові з першим заступником голови Чернівецької облдержадміністрації Володимиром КУЛІШЕМ. 

  • Корупція найбільше боїться публічності

    Нещодавно на Рівненщині вперше розподілили 110 мільйонів гривень із Фонду регіонального розвитку в прямому телевізійному ефірі за допомогою конкурсу. Перемогли ті проекти, де небайдужі громади виявили готовність до співфінансування з місцевих бюджетів. Ініціатива належала голові обласної державної адміністрації Віталію Чугуннікову, який переконаний: головний ворог корупції в будь-якій галузі — публічність. 

  • Ладижинський міський голова Валерій КОЛОМЄЙЦЕВ: «Можливість самим приймати рішення в інтересах громади зробила Ладижин самодостатнім»

    Нині у вирішенні доленосних питань, якими є об’єднання територіальних громад та децентралізація влади, ми використовуємо не лише  кращий європейський  досвід, але й власний, зокрема набутий містами обласного значення. Так, древнє місто Ладижин  ще 14 років тому приєднало до себе три населені пункти й самостійно з огляду на можливості свого бюджету і власну ініціативу вирішує питання розвитку міської громади. Тож Ладижин давно на етапі реформи — шукає дієві механізми покращення добробуту своїх городян і таким чином зміцнення нашої держави. Про досвід місцевої громади щодо самоврядування «УК» розповів Ладижинський міський голова Валерій КОЛОМЄЙЦЕВ. 

     

     

  • Петро ВОРОНА: «Люди повинні чітко уявляти архітектоніку реформи»

    Полтавська область по-своєму унікальна в питанні проведення адміністративно-територіальної реформи. Хоч би тому, що загальна її площа — майже 3 мільйони гектарів, і тут найбільше в Україні сіл і хуторів. А базових рад — аж 467, це вдвічі більше, ніж, наприклад, у Швеції з 8-мільйонним населенням. «Проте полтавці одними з перших у країні ухвалили перспективний план реформування нинішнього устрою, підтримавши уряд у його прагненні децентралізувати владу, посилити фінансовий стан місцевого самоврядування, віддати більше повноважень на місця. Щоб влада у територіальних громадах була виборною. Бо й неозброєним оком видно, що нинішнє місцеве самоврядування малоефективне, — каже голова Полтавської обласної ради Петро Ворона. І додає: — Але обов’язково повинен бути державний нагляд за дотриманням законності й для координування». 

  • Павло ЖЕБРІВСЬКИЙ: «Якщо закрити кордон, через два тижні українська влада відновить роботу на всій території Донеччини»

    Післязавтра буде місяць, як Президент України Петро Порошенко підписав указ про призначення головою Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павла Жебрівського. Які перші результати цього призначення? Що вже вдалося зробити за цей час керівникові прифронтового краю, де зачекалася розв’язання величезна кількість проблем? Із цього й розпочалася наша розмова з головою Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павлом ЖЕБРІВСЬКИМ.