Звітує місцева влада

  • Микола КЛОЧКО: «Сумщина — це насамперед північно-східний щит України, який неухильно зміцнюємо»

    Торік на Сумщині трапилися знакові події, які неодмінно залишаться в її літописі. 2015-й став своєрідним стартовим майданчиком для нових починань, аби вони знайшли продовження у нинішньому 2016-му.

    Про те, що зроблено і що необхідно зробити, кореспондентові «УК» розповідає голова Сумської облдержадміністрації Микола КЛОЧКО. 

  • Володимир КУЛІШ: «Влада — це копітка робота із забезпечення добробуту громад»

    Десять територіальних громад Буковини вже втілюють реформу місцевого самоврядування. Вони об’єдналися і на чергових виборах першими обрали голів і депутатський корпус. Проте вийти на прямі відносини з держбюджетом поки що не можуть, бо не відповідають (частково чи повністю) перспективному плану формування територіальних громад, затвердженому Чернівецькою облрадою і скорегованому Кабміном.

    Чи залишаться громади, що зважилися на реформу, сам на сам з фінансовими проблемами? Яка ідеальна модель взаємин між центром і об’єднаною громадою? Відповіді на ці актуальні для країни питання — в розмові з першим заступником голови Чернівецької облдержадміністрації Володимиром КУЛІШЕМ. 

  • Корупція найбільше боїться публічності

    Нещодавно на Рівненщині вперше розподілили 110 мільйонів гривень із Фонду регіонального розвитку в прямому телевізійному ефірі за допомогою конкурсу. Перемогли ті проекти, де небайдужі громади виявили готовність до співфінансування з місцевих бюджетів. Ініціатива належала голові обласної державної адміністрації Віталію Чугуннікову, який переконаний: головний ворог корупції в будь-якій галузі — публічність. 

  • Ладижинський міський голова Валерій КОЛОМЄЙЦЕВ: «Можливість самим приймати рішення в інтересах громади зробила Ладижин самодостатнім»

    Нині у вирішенні доленосних питань, якими є об’єднання територіальних громад та децентралізація влади, ми використовуємо не лише  кращий європейський  досвід, але й власний, зокрема набутий містами обласного значення. Так, древнє місто Ладижин  ще 14 років тому приєднало до себе три населені пункти й самостійно з огляду на можливості свого бюджету і власну ініціативу вирішує питання розвитку міської громади. Тож Ладижин давно на етапі реформи — шукає дієві механізми покращення добробуту своїх городян і таким чином зміцнення нашої держави. Про досвід місцевої громади щодо самоврядування «УК» розповів Ладижинський міський голова Валерій КОЛОМЄЙЦЕВ. 

     

     

  • Петро ВОРОНА: «Люди повинні чітко уявляти архітектоніку реформи»

    Полтавська область по-своєму унікальна в питанні проведення адміністративно-територіальної реформи. Хоч би тому, що загальна її площа — майже 3 мільйони гектарів, і тут найбільше в Україні сіл і хуторів. А базових рад — аж 467, це вдвічі більше, ніж, наприклад, у Швеції з 8-мільйонним населенням. «Проте полтавці одними з перших у країні ухвалили перспективний план реформування нинішнього устрою, підтримавши уряд у його прагненні децентралізувати владу, посилити фінансовий стан місцевого самоврядування, віддати більше повноважень на місця. Щоб влада у територіальних громадах була виборною. Бо й неозброєним оком видно, що нинішнє місцеве самоврядування малоефективне, — каже голова Полтавської обласної ради Петро Ворона. І додає: — Але обов’язково повинен бути державний нагляд за дотриманням законності й для координування». 

  • Павло ЖЕБРІВСЬКИЙ: «Якщо закрити кордон, через два тижні українська влада відновить роботу на всій території Донеччини»

    Післязавтра буде місяць, як Президент України Петро Порошенко підписав указ про призначення головою Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павла Жебрівського. Які перші результати цього призначення? Що вже вдалося зробити за цей час керівникові прифронтового краю, де зачекалася розв’язання величезна кількість проблем? Із цього й розпочалася наша розмова з головою Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павлом ЖЕБРІВСЬКИМ.  

  • Олександр ЛИСЕНКО: «Допомога бійцям АТО — наш пріоритет»

    Від Сум до українсько-російського кордону навпрошки — не більш як 40 кілометрів. Це значною мірою зумовлює активність городян, які надають допомогу бійцям у зоні АТО.
    Але важливий не лише географічний чинник. Жителі обласного слобожанського центру свідомі того, що нині доля країни вирішується не тільки на Донбасі, а й в кожному місті, містечку і селі. 
    Про роботу міської влади з мобілізації всіх резервів на захист східного державного кордону розповідає міський голова Олександр ЛИСЕНКО.

     

  • Михайло АНДРЮК: «Наш гірський край стає рідним для переселенців із Донбасу»

    Оспівана в піснях Вижниччина сама як пісня — у водограях і стрімких потоках, в зелених шатах гір, квітучих полонинах. Природа щедро обдарувала цей край лісами, форелевими річками, цілющими джерелами, унікальними надрами, є навіть нафта і газ. 
    Як розпорядитися цим багатством на благо людей, що тут живуть? Які особливості розвиту гірських районів? Про це розповідає голова Вижницької райдержадміністрації Михайло АНДРЮК.

     

  • Сергій ЧЕРНОВ: «Якщо ми зволікатимемо з проведенням реформ, від нас відвернуться»

    Кожен патріот країни — житель Львова чи Одеси, Івано-Франківська чи Харкова — вболіває за долю України і бачить своїм найголовнішим завданням забезпечення перемоги в боротьбі з сепаратизмом та російським агресором, встановлення миру, задля чого віддає своє серце, руки, кошти для допомоги нашим військовикам в АТО, тому логічно має право на таку саму потрійну віддачу від держави та своїх обранців до рад усіх рівнів. Сьогоднішня наша бесіда з головою Харківської обласної ради Сергієм Черновим насамперед і буде спрямована на розв’язання депутатами нагальних проблем: допомоги області українським військовикам у зоні АТО, сприяння руху самооборони, підтримки переселенців з окупованого Криму й Донбасу, і перспектив економічного розвитку регіону, який неможливий без кардинального реформування практично в усіх сферах життя. 

  • Надія МЕЛЬНИЧУК: «На своє 35-річчя район виробив по 8 тонн зерна на кожного жителя»

    Ще в 1923 році було створено Оратівський район у складі Подільської губернії. Та потім його то приєднували до Київської області, то повертали назад — у Вінницьку і, зрештою, розформували. Зрозуміло, що таке «смикання» не було на користь його селам і древньому Оратову, який у писемних джерелах згадується з 1448 року. А тим часом люди тут працьовиті, земля — суцільні чорноземи. Тож у грудні 1979 року район відновили. Як він живе і чим переймається сьогодні? Про це розмовляємо з головою райдержадміністрації Надією МЕЛЬНИЧУК.