Торік на Сумщині трапилися знакові події, які неодмінно залишаться в її літописі. 2015-й став своєрідним стартовим майданчиком для нових починань, аби вони знайшли продовження у нинішньому 2016-му.
Про те, що зроблено і що необхідно зробити, кореспондентові «УК» розповідає голова Сумської облдержадміністрації Микола КЛОЧКО..jpg)
— Миколо Олексійовичу, обов’язки голови Сумської ОДА офіційно ви почали виконувати торік 15 січня.Тобто 2015-й минув для вас у ролі керманича Сумщини. Як оцінюєте його підсумки?
— Якщо користуватися 5-бальною шкалою, то поставив би «четвірку», можливо, з маленьким мінусом. Але ж відомо, що мінус завжди можна виправити на плюс, чого й всіляко прагнутиму в році нинішньому. Бо області і справді є до чого рости й освоювати висоти.
Але головний торішній здобуток і влади, і жителів — збереження стабільності та миру. З огляду на нинішню вкрай складну ситуацію з географічного погляду, ми, по суті, на передовій. Сумщина — це насамперед північно-східний щит України, який неухильно зміцнюємо і надалі нарощуватимемо економічний потенціал. А для цього використовуємо всі резерви і важелі.
Левову частку матеріально-технічних та грошових ресурсів спрямували насамперед на підтримку учасників антитерористичної операції, гуманітарну допомогу жителям східних областей та вимушеним переселенцям. Вважаю, що в цьому контексті не варто звертатися до якоїсь грошової статистики, бо всі прийняті рішення продиктовані нашим обов’язком перед захисниками і тими, хто нині потерпає від воєнної агресії в тилу.
— Які галузі мають найкращі результати?
— Лідер один — агропромисловий комплекс. Упродовж останніх років сільське господарство області демонструє стабільну динаміку на більшості напрямів.
Наприклад, за провідним показником — валовим виробництвом зернових та зернобобових культур — Сумщина на п’ятому місці в Україні, за їхньою врожайністю — на третьому. А якщо говорити про «царицю полів» — кукурудзу, то саме на сумських полях вона родить найщедріше у країні.
Це стосується і гречки — в нас вона займає найбільші площі, тож маємо найвагоміше валове виробництво крупи.
— За рахунок яких ресурсів розвивався і розвиватиметься надалі агропромисловий сектор?
— Як завдяки власним, так і залученим інвестиційним коштам. Навіть попри сусідство з Російською Федерацією, яка розпочала воєнну агресію, інвестори активно вкладають кошти у рослинництво, тваринництво, переробку. За підсумками року очікуємо інвестиції у сільське господарство на рівні мільярда гривень.
Планомірно розвиваємо всі сегменти і ніші АПК. Особливу увагу звертаємо на будівництво нових сучасних комплексів для виробництва молока, м’яса, яєць, дбаємо про переробні потужності.
Ось буквально днями одержали приємне повідомлення про рішення Європейської комісії, яка надала дозвіл десяти товаровиробникам України експортувати молочну продукцію до країн ЄС. Серед них — Роменський молочний комбінат та його філія у Недригайлові. Це наочний приклад того, як треба працювати й іншим галузям. Адже раніше область орієнтувалася на російські ринки збуту, нині потрібно швидко виходити на європейські обшири, бо є з чим.
— Раніше важковаговиком економіки вважалася промисловість. Чи не означає це, що промисловий сектор здає позиції?
— Ні. В області успішно працюють підприємства, які, умовно кажучи, диктують погоду в економіці краю. Більше того, маємо відповідні напрацювання, що знайдуть логічне продовження цього року.
У 2015-му Сумщину відвідали делегації з Китаю, Азербайджану, Узбекистану, Малайзії. Так, із представниками Піднебесної укладено два контракти на суму 3,57 мільйона доларів, зокрема між Сумським інститутом прикладної фізики НАН України та Китайським інститутом ядерної енергії міста Ченду. Наші партнери зацікавилися науково-дослідними розробками сумських науковців у відповідній галузі.
А сумський завод «Насосенергомаш» на замовлення китайської корпорації ядерної енергетичної промисловості виготовив і відвантажив перші шість відцентрових насосних агрегатів для третього блоку Тяньванської АЕС.
Має чіткі перспективи співпраця з Азербайджаном. На базі Роменського району плануємо відкрити завод з переробки сої потужністю 220—250 тисяч тонн. Інвестиційний пакет нового виробництва становитиме майже 22 мільйони доларів. Уже на першому етапі буде створено понад 100 робочих місць, а всього заплановано майже 200.
Знайдено промислове застосування обладнанню колишнього Велико-Жовтневого цукрового заводу, що в Білопільському районі. Цього року на його базі розраховуємо запустити першу чергу підприємства з виробництва альтернативних видів палива, зокрема біоетанолу. Очікують відповідні інвестиції на суму майже 30 мільйонів доларів.
— Чи не означає це, що основні сподівання область покладає на іноземні інвестиції?
— У жодному разі. Активно залучали і надалі залучатимемо власні ресурси та державні кошти, зокрема з Державного фонду регіонального розвитку області. Завдяки спільним фінансовим зусиллям (маю на увазі ресурси обласного та місцевих бюджетів, спонсорську допомогу) вдалось істотно поліпшити матеріально-технічну базу насамперед лікарняних, освітніх, дошкільних дитячих закладів.
І цього року розпочату роботу буде продовжено. З-поміж особливо значущих — програма «Стоп: інфаркт!», яку підтримав всесвітньо відомий лікар, учений, директор столичного інституту серця Борис Тодуров. На Сумщині, на жаль, ситуація із серцево-судинними захворюваннями особливо гостра. На них припадає дві третини всіх летальних випадків, тому зволікати не можна.
— Наскільки вагомі місцеві ресурси, які поки що не використовують?
— На території області активно видобувають нафту, природний газ, інші корисні копалини, однак для місцевого населення від того жодного зиску чи бодай якоїсь матеріальної підтримки. Так звані нафтогазові кошти в «Укрнафти» доводиться не просто вимагати, а буквально «вибивати».
І що цікаво: коли нафтовикам потрібні дозволи на розробку нових свердловин, вони буквально оббивають усі пороги всіх кабінетів, телефонують з ранку до вечора. А одержавши папери, зникають з горизонту, і спробуй достукатися до когось.
Однак такому свавіллю покладемо край і надалі не дозволимо так зневажливо ставитися до області, її соціальних потреб.
Це лише один фінансовий резерв, хоч їх набагато більше. Кожна гривня буде на суворому обліку і використана на благо обласної громади.
— Які перспективи створення територіальних громад, адже це також передбачає збільшення їх фінансування?
— Одна з них — Березівська — уже діє на території Глухівського району. Її очолює активна й ініціативна Надія Артеменко. Якщо протягом минулого року представники громад Сумщини загалом подали на розгляд комісії 108 проектів на суму понад 258 мільйонів гривень, то кожен п’ятий — від Березівської об’єднаної територіальної громади.
Це означає, що Державний фонд регіонального розвитку неодмінно підтримає особливо перспективні й корисні задуми. На 2016-й для Сумської області планували фінансування обсягом майже 173 мільйони гривень, але, на жаль, цифра зменшилась приблизно до 97 мільйонів.
— Одне з проблемних питань — зміна основного місця обліку та переведення до інших міст великих платників податків, що відбувається в межах податкової реформи. Чи загрожує це зменшенням надходжень коштів насамперед до обласного та місцевих бюджетів?
— До обласного — так, до решти — ні. Якщо говорити про обласний бюджет, то, за попередніми підрахунками, він втратить 22—25 мільйонів гривень на рік, або 4—5% загального обсягу. Міст і районів ця зміна не стосуватиметься.
Це доволі значна сума, і вже сьогодні треба подумати про те, як її компенсувати. Адже в області таких підприємств 15, частину з них переводять на обслуговування до столиці, решту — до Харкова.
Насамперед це незручність для самих платників податків, оскільки більшість із них уже має напрацьовану роками зручну і оперативну схему. Але означену проблему тримаю на контролі, мав зустрічі й переговори із представниками депутатського корпусу. Щоб амортизувати такий недобір, потрібні відповідні рішення Верховної Ради, адже питання стосується всіх областей.
— Недавно Мінрегіонбуд надрукував рейтингову оцінку соціально-економічного розвитку регіонів України, де Сумщина посідає 12-те місце. Чи задоволені таким результатом?
— Як мовиться, все пізнається в порівнянні. Якщо наші сусіди чернігівці посіли 21-ше, а полтавці — 18-те місця, то начебто непогано. Однак мета Сумської області у 2016-му — ввійти до десятки кращих. І коли на початку розмови говорив про мінус, який можна зробити плюсом, то мав на увазі й цю роботу.
Згадана оцінка передбачає комплекс показників, що особливо повно характеризує той чи той регіон. Вірю, що через рік навпроти рядка «Сумська область» цифри будуть більш промовистими і значущими.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОВІДКА «УК»
Микола КЛОЧКО. Народився 1978 року в Сумах. Закінчив Сумський державний педагогічний університет імені А. Макаренка (спеціальність «історія та правознавство», «англійська мова та зарубіжна література»), Київський національний економічний університет (магістр правового регулювання економіки).
Працював викладачем, займався підприємницькою діяльністю. З 24 лютого по 26 грудня 2014 року — голова Сумської обласної ради, з 26 грудня — голова Сумської облдержадміністрації.
Ми в Google+