Кабінет Міністрів ухвалив рішення, покликані адаптувати роботу держави, бізнесу та інфраструктури до нової тактики російських повітряних атак. Про це повідомив Прем’єр­міністр Сергій Корецький.

Перше: запроваджується розподіл повітряних тривог за рівнем небезпеки.

• Жовтий рівень — у разі атаки дронів. 
• Червоний рівень означатиме підвищену загрозу ракетного або комбінованого удару.

«Економіка має працювати, податки — надходити до бюджету, а люди — отримувати зарплати. Саме тому в разі жовтого рівня тривоги бізнес зможе продовжувати роботу за умови суворого дотримання вимог безпеки», — зазначив очільник уряду.

Також має бути забезпечено доступ відвідувачів і персоналу до укриттів. 

«Там, де цього досі немає, уряд дає три місяці на вирішення цього питання. На п’ятому році повномасштабної війни ми не можемо нехтувати безпекою людей», — наголосив Сергій Корецький. 

Червоний рівень означатиме зупинення роботи та обов’язковий перехід людей в укриття.

Друге: уряд рекомендує забезпечити повноцінну роботу метро в Києві під час жовтого рівня небезпеки і за потреби збільшувати кількість наземного громадського транспорту. Це має забезпечити можливість людям дістатися до роботи, лікарень та станцій метро.

Третє: окремо вдосконалюється застосування комендантської години, зокрема в Києві в частині руху транзитного вантажного транспорту та перевезення пасажирів від та до вокзалів. Місцевій владі рекомендовано скоригувати тривалість комендантської години з 01:00 до 05:00.

Четверте: чітка вимога прискорити встановлення та облаштування додаткових мобільних укриттів у громадах для захисту людей від уламків.

«Мета всіх цих змін — захистити людей і водночас не дозволити ворожим атакам паралізувати роботу міст, економіки та критичної інфраструктури», — наголосив Прем’єр­міністр.

На виконання зобов’язань перед ЄС

Уряд схвалив і спрямував до Верховної Ради чотири законопроєкти, необхідні для виконання міжнародних зобов’язань України та залучення зовнішнього фінансування. Про це повідомив Прем’єр­міністр.

«Це частина зобов’язань України перед ЄС та МВФ і умова для отримання третього траншу макрофінансової допомоги 1,45 мільярда євро», — зазначив очільник уряду.

Перший законопроєкт передбачає спрощення адміністрування ПДВ для ФОПів. Запропоновано підвищити поріг для проведення позапланових перевірок щодо бюджетного відшкодування та від’ємного значення ПДВ — зі 100 тис. грн до 1 млн грн.  другий має згармонізувати правила трансфертного ціноутворення зі стандартами ОЕСР та ЄС. Третій стосується ринків капіталу. Зокрема, запропоновано об’єднати провідні інституції в холдингову структуру та передбачити залучення міжнародного стратегічного інвестора через відкритий конкурс. Четвертий законопроєкт спрямовано на підвищення ефективності Вищого антикорупційного суду. Він передбачає запровадження одноосібного розгляду цивільних справ про визнання активів необґрунтованими та стягнення їх у дохід держави, а також адміністративних справ щодо застосування санкцій.

«Від спільної результативної роботи уряду і парламенту залежить надходження до бюджету значної частини з 29,5 мільярда доларів від міжнародних партнерів», — наголосив Сергій Корецький.

Він наголосив, що уряд розраховує на підтримку Верховною Радою законопроєктів, необхідних для фінансової стійкості держави та забезпечення потреб оборони.

Проєкт Трудового кодексу знову в парламенті

Кабінет Міністрів повторно ухвалив проєкт Трудового кодексу і вніс його на розгляд Верховної Ради. Документ має комплексно оновити трудове законодавство, замінивши чинний Кодекс законів про працю 1971 року сучасними правилами для працівників і бізнесу, що відповідають потребам української економіки та європейським стандартам.

Проєкт Трудового кодексу — підсумок майже дворічної роботи Міністерства економіки та довкілля спільно з органами державної влади, роботодавцями, профспілками, міжнародними партнерами та експертною спільнотою.

Проєкт Трудового кодексу вже вносили до Верховної Ради в січні 2026 року, однак у зв’язку зі зміною складу уряду відкликали відповідно до встановленої процедури. Тепер Кабінет Міністрів повторно вносить проєкт кодексу, доопрацьований з урахуванням окремих технічних рекомендацій Міжнародної організації праці. Концептуальні положення документа залишилися незмінними.

Новий Трудовий кодекс упроваджує сучасну правову рамку для ринку праці: спрощує кадрові процеси, розширює можливості для гнучких форм зайнятості, робить правила зрозумілішими і передбачуванішими для бізнесу та працівників. Проєкт запроваджує європейський підхід до регулювання трудових відносин та імплементує понад 30 директив Європейського Союзу в галузях праці та соціальної політики.

Необхідність оновлення трудового законодавства та подальшу роботу над новим Трудовим кодексом раніше публічно підтримали представники профспілок і роботодавців. Підтримку його модернізації також висловили Міжнародна організація праці та представники Європейської комісії. Крім того, в документі враховано додаткові рекомендації Міжнародної організації праці, спрямовані на посилення відповідності кодексу міжнародним трудовим стандартам.

Серед головних змін, які передбачає документ:

• цифровізація трудових відносин та повноцінне використання електронних документів;
• сучасні види трудових договорів, що враховують нові форми зайнятості;
• модернізація системи інспекції праці з ризик­орієнтованим підходом;
• нові підходи до визначення мінімальної заробітної плати;
• чіткі правила щодо недискримінації, мобінгу та харасменту;
• збільшення мінімальної тривалості щорічної оплачуваної відпустки;
• розвиток колективних переговорів та сучасних механізмів врегулювання трудових спорів.

Новий Трудовий кодекс — один з головних законодавчих кроків для модернізації українського ринку праці, розвитку підприємництва, формалізації зайнятості та інтеграції України у внутрішній ринок ЄС.