Кабінет Міністрів ухвалив рішення про розподіл освітньої субвенції місцевим бюджетам на вересень — грудень 2026 року. Щоб громади могли своєчасно виплачувати педагогам підвищену заробітну плату, між їхніми бюджетами розподілено 57,4 млрд грн. Додатково 0,5 млрд грн передбачено для резерву на вирішення нагальних питань, якщо вони виникнуть.
Завдяки цьому рішенню буде забезпечено підвищення заробітної плати педагогічних працівників у середньому ще на 20% з вересня 2026 року. Щоб профінансувати це підвищення, уряд перерозподілив 25,8 млрд грн на бюджетну програму з освітньої субвенції.
«Розподіл коштів на вересень — грудень дає громадам чітке розуміння обсягу фінансування до кінця року. Це допоможе їм спланувати видатки на оплату праці та забезпечити своєчасні виплати педагогам з урахуванням передбаченого підвищення заробітної плати. Для нас важливо, щоб учителі вчасно отримували належну оплату, а школи мали стабільне фінансування», — зазначив міністр освіти і науки Андрій Бутенко.
Також уряд змінив окремі показники формули розподілу освітньої субвенції. З 1 вересня 2026 року граничну розрахункову наповнюваність класів (РНК) для початкової школи встановлено на рівні не вищому за 24 учні. З 1 вересня до формули повернули всі години навчального плану, які від початку повномасштабного вторгнення не фінансували.
«Встановлення граничної РНК на рівні 24 особливо важливе для великих міст і громад, де цей показник був вищим. Для територіальних громад з показником РНК 24 і меншим все залишається без змін. Завдяки зміні формула враховуватиме більше розрахункових класів і точніше визначатиме потребу в коштах на оплату праці вчителів. Також під час розрахунку субвенції враховано всі години навчального плану, важливі для опанування Державного стандарту освіти. Дякую Міністерству фінансів та уряду за підтримку цих змін і спільну роботу над рішенням», — повідомила заступник міністра освіти і науки Анастасія Софієнко.
У підсумку рішення дасть громадам більше передбачуваності у фінансуванні освіти, а під час розподілу коштів краще враховуватимуться особливості організації навчання в початковій школі та освітні потреби учнів у повному обсязі. Це допоможе забезпечити стабільну роботу шкіл і своєчасну виплату підвищених зарплат педагогам.
Кабінет Міністрів затвердив новий Порядок практичної підготовки здобувачів професійної освіти, який враховує положення Закону України «Про професійну освіту».
Практична підготовка — обов’язкова і невід’ємна частина освітнього процесу в закладах професійної освіти. Вона має дати студентові не лише теоретичні знання, а й можливість здобути реальний досвід роботи за професією — безпосередньо на підприємствах. Новий порядок визначає механізм організації такої підготовки на базах юридичних осіб незалежно від організаційноправової форми та інших суб’єктів господарювання.
Студент отримуватиме всі кошти за виконану під час практики роботу. Скасовано норму, за якою до 50% заробітної плати здобувача освіти за час практики могли перераховувати на рахунок закладу освіти. Відтепер усі кошти за виконану роботу виплачують безпосередньо студентові.
Запроваджено студентський трудовий договір. Якщо під час практики студент виконує трудові функції в суб’єкта господарювання, з ним обов’язково укладають офіційний студентський трудовий договір. Це дає змогу студентові отримати реальний страховий і трудовий стаж.
Менше бюрократії для закладів освіти. Скасовано дозвільну процедуру для проведення практики у власних навчальних майстернях та лабораторіях закладу освіти. Якщо для проведення практики не укладено зовнішніх договорів, заклад освіти ухвалює відповідне рішення самостійно.
Результати практики фіксуватимуться в АІКОМ. Характеристики, звіти та результати практичної підготовки здобувачів освіти вноситимуть до програмноапаратного комплексу «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту» (АІКОМ). Це дасть змогу системно фіксувати результати практичної підготовки студентів.
Договори з роботодавцями можна буде укладати на строк до п’яти років. Така можливість спростить довгострокове планування практичної підготовки і для закладів освіти, і для суб’єктів господарювання.
Практика має бути доступною для всіх. До умов її організації внесено вимоги щодо забезпечення інклюзивності, недискримінації та створення умов для здобувачів освіти з інвалідністю, ветеранів і людей з особливими освітніми потребами.
Студент має закінчувати заклад освіти готовим до роботи. Тому під час навчання важливо набути реальний досвід, працювати в умовах, наближених до ринку праці, і розуміти, як застосовувати свої знання на практиці.
Заклади освіти зможуть облаштовувати захищені простори для тимчасового перебування дітей і працівників під час повітряної тривоги. Це дасть змогу створити додаткові умови для фізичного захисту учасників освітнього процесу та організовувати очне або змішане навчання в закладах, де поки що немає повноцінного укриття.
Захищені простори — це спеціально облаштовані приміщення в будівлях і спорудах закладів освіти, де учасники освітнього процесу можуть перебувати під час повітряної тривоги. Їх облаштовують зокрема на підвальних, цокольних або перших поверхах. Такі приміщення мають забезпечувати фізичний захист людей, зокрема зменшувати вплив ударної хвилі та уламків.
Важливо, що використання захищених просторів — тимчасове рішення. Вони не замінюють повноцінних споруд цивільного захисту. Засновники закладів освіти й надалі мають забезпечити облаштування укриттів, які відповідають установленим вимогам. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів, затвердивши експериментальний проєкт зі створення безпечних умов перебування учасників освітнього процесу шляхом облаштування захищених просторів.
Участь у проєкті зможуть брати заклади освіти у громадах із задовільним або помірним рівнем ризику безпеки в системі освіти відповідно до Методики оцінки ризиків безпеки у системі освіти.
Рішення щодо участі в експериментальному проєкті конкретного закладу ухвалюватимуть обласні та Київська міська військові адміністрації після його обстеження. Захищені простори облаштовуватимуть у закладах, де наразі немає можливості забезпечити укриття учасників освітнього процесу в інший спосіб. Для таких просторів визначено мінімальні вимоги безпеки. Зокрема, вони мають бути забезпечені електроживленням і штучним освітленням, перебувати в належному санітарному та протипожежному стані, мати необхідні евакуаційні виходи та бути доступними для маломобільних груп населення. Захищені простори не можна облаштовувати поблизу місць зберігання небезпечних хімічних, легкозаймистих або вибухонебезпечних речовин.
Експериментальний проєкт діятиме протягом воєнного стану, але не більш як два роки. Місцева влада та військові адміністрації мають розробити плани облаштування повноцінних споруд цивільного захисту до кінця 2028 року.
Ми в Google+