Наступним кроком має стати його розгляд та підтримка у Верховній Раді. Відповідний документ вже зареєстровано на сайті ВРУ. Законопроєкт — один з головних етапів втілення Стратегії забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024—2028 роки. Документ комплексно реформує систему захисту дітей, посилює державну підтримку сімейних форм виховання, зміцнює спроможність служб у справах дітей та забезпечує швидше реагування на загрози життю і здоров’ю дитини.

Посилення прав 

Законопроєкт передбачає, що виплати на дітей зростуть удвічі­втричі. Допомога на дитину під опікою чи піклуванням, а також дитину, влаштовану в прийомну сім’ю чи дитячий будинок сімейного типу, збільшується з нинішніх 7042 — 8780 гривень до 15 750 — 20 250 гривень залежно від віку — приблизно у 2,7—2,8 раза. Для дітей з інвалідністю виплати зростають майже утричі: з 9860 — 12 292 до 24 750 — 29 250 гривень.

Уперше з’являється одноразова виплата обсягом 36 тис. грн після встановлення опіки чи піклування над дитиною, а також її влаштування в прийомну сім’ю чи дитячий будинок сімейного типу. Розрахунки орієнтовні — за нинішнім значенням базової величини в експериментальному проєкті (4500 грн). Кінцеву суму виплат буде розраховано відповідно до закону про Державний бюджет на 2027 рік.

Законопроєкт пропонує запровадити цілодобове оперативне реагування на повідомлення про загрозу дитині — вночі, у вихідні та святкові дні. У зв’язку з цим документ пропонує переглянути норматив чисельності працівників служб у справах дітей на рівні територіальних громад. Для міських громад передбачено одного працівника служби не більш як на 1,5 тисячі дітей, для сільських і селищних — одного не більш як на 800 дітей. У громадах з меншою кількістю дітей служба має складатися щонайменше із трьох працівників.

Цілодобове реагування пов’язано з питаннями оплати праці. Домашнє чергування мають обліковувати і оплачувати як окремий режим роботи, коли працівник перебуває поза робочим місцем, але зобов’язаний бути на зв’язку і за потреби долучитися до реагування. Якщо під час такого чергування надходить повідомлення і працівник фактично виконує службові обов’язки, такий час слід оплачувати як фактично відпрацьований. Якщо роботу виконують уночі, у вихідний або святковий день, застосовуються відповідні правила оплати роботи у такий час.

Уперше на законодавчому рівні громади зобов’язані забезпечити служби у справах дітей службовим транспортом або знайти інші альтернативи (зокрема через транспорт комунальних підприємств, договори з перевізниками або компенсацію витрат на використання власного транспорту відповідно до законодавства), щоб фахівець міг невідкладно дістатися до дитини в будь­який час доби. Також фахівці мають бути забезпечені сучасними засобами зв’язку та мобільною комп’ютерною технікою.

Дитина­сирота чи дитина, позбавлена батьківського піклування, може перебувати в закладі не більш як шість місяців, доки для неї шукають сім’ю — усиновлення, опіку, прийомну чи дитячий будинок сімейного типу. 

Із 2027 року нові сімейні форми виховання запропоновано створювати у форматі прийомних сімей. Але всі дитячі будинки сімейного типу, створені раніше, продовжать функціонувати.

Заборонено розлучати братів і сестер під час усиновлення чи влаштування в сім’ю, крім окремих ситуацій, які детально вивчатиме орган опіки та піклування й за умови, що це відповідатиме інтересам дитини.

Крім того, запроваджено можливість створення спеціалізованих прийомних сімей для дітей, які потребують особливого догляду чи умов проживання, а також розширено державну підтримку таких родин. Зокрема, прийомним сім’ям, у яких виховують п’ятеро і більше дітей, і спеціалізованим прийомним сім’ям на період їх функціонування надаватимуть обладнане житло. Для догляду за дітьми у спеціалізованих прийомних сім’ях та родинах, які утворює одна особа, зможе долучатися помічник прийомних батьків.

Соціальні гарантії для прийомних батьків

Окремий блок змін стосується підтримки самих прийомних батьків і батьків­вихователів. Вони отримують право на соціальну послугу тимчасового відпочинку в порядку, який встановить уряд. 

Законопроєкт посилює соціальні гарантії для прийомних батьків і батьків­вихователів. Нині у прийомній сім’ї грошове забезпечення отримує один із батьків, тому єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сплачують лише за одну особу. У дитячому будинку сімейного типу грошове забезпечення може бути розподілене між двома батьками­вихователями, але тоді внесок нараховується кожному лише з відповідної частини. Законопроєкт передбачає сплату такого внеску за кожного з двох прийомних батьків або батьків­вихователів із суми грошового забезпечення, розрахованої на сім’ю загалом, а не з її половини. Це прямо впливає на страховий стаж і майбутню пенсію обох дорослих, які фактично здійснюють догляд і виховання дітей.

Документ передбачає, що усиновлювачам буде заборонено приховувати від дитини факт її усиновлення — таємниця зберігається лише для сторонніх осіб. Це відповідає Конвенції ООН про права дитини та праву кожної людини на власну ідентичність. Після усиновлення сім’я впродовж першого року отримує обов’язковий соціальний супровід.

Якщо суд ухвалив рішення про відібрання дитини від батьків без позбавлення батьківських прав, орган опіки та піклування зобов’язаний у визначений судом строк подати звіт про здійснені заходи щодо усунення причин небезпеки для дитини. Якщо звіт не подано вчасно без поважних причин, на голову органу опіки накладається персональний штраф. 

Якщо бездіяльність посадовців призвела до того, що дитина й сім’я не отримали потрібної допомоги, суд зобов’язаний повідомити про це органи досудового розслідування. Реформа вимагає реальних дій не лише від батьків, а й від самої системи.

Реалізація законопроєкту дасть змогу громадам і службам у справах дітей швидше реагувати на загрози для дитини, забезпечити кращу взаємодію між усіма відповідальними органами та посилити підтримку сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Головний результат, на який спрямовано документ, — аби кожна дитина в Україні мала змогу зростати в безпечному, стабільному та сприятливому для розвитку сімейному оточенні.

Законопроєкт вносить зміни до 18 законодавчих актів, серед яких Сімейний кодекс, Цивільний процесуальний кодекс, закони про охорону дитинства, про органи і служби у справах дітей, про державну допомогу сім’ям з дітьми. Серед інших змін — запровадження інституту довіреної особи, яку батьки можуть заздалегідь визначити в разі своєї смерті чи недієздатності; створення законодавчої бази для центрів захисту дитини за моделлю «Барнахус»; обов’язкова реєстрація недержавних закладів для дітей у Реєстрі надавачів соціальних послуг.

Джерело:
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності