У Парижі відбулася презентація антибалістичної програми FREYJA. У ній взяли участь глави держав та урядів, міністри оборони, радники з питань національної безпеки та керівники оборонних компаній. За підсумками зустрічі лідери підписали Спільну декларацію про створення інтегрованої антибалістичної коаліції.

Європі потрібно більше захисту від балістики

Засновники коаліції — Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція, Україна та Велика Британія. Усі держави, які поділяють її принципи та цілі, теж можуть долучитися до участі.

«Хочу подякувати всім, хто тут присутній, усім відомим компаніям, усім людям, які стали частиною проєкту FREYJA», — сказав Президент Франції Емманюель Макрон.

Володимир Зеленський після закінчення зустрічі зазначив у соціальних мережах, що Європі потрібно більше захисту від балістики. Саме тому необхідно створити власну систему, де Україна готова забезпечити антибалістичну ракету.

«Зараз ми завершуємо роботу над нею. Важливо, щоб ми об’єднали зусилля. Сьогодні на рівні лідерів дуже важливо політично підтвердити, що FREYJA — це наш спільний проєкт», — наголосив глава держави.

Президент зауважив, що зараз у світі недостатньо антибалістичних спроможностей. США працюють над нарощенням виробництва Patriot, Європа — над розширенням виробництва SAMP/T, IRIS­T і NASAMS, але потреба в захисті перевищує наявні спроможності.

«росія робить останню ставку на удари балістичними ракетами по містах і селах, щоб зламати наших людей і позбавити Україну можливості захищатися. Співпраця росії та Північної Кореї призвела до вдосконалення північнокорейських ракет», — додав він.

На думку глави держави, Європа може стати світовим лідером у виробництві високоякісних антибалістичних систем без політичної залежності.

«Європейці самі зможуть вирішувати, скільки систем потрібно Європі та де їх слід розміщувати. Це створило б стратегічно нову ситуацію. Кожна європейська система додаватиме свою силу та надаватиме різним частинам континенту стратегічну основу для захисту», — наголосив Володимир Зеленський. Він сподівається побачити FREYJA в роботі протягом наступних 12 місяців.

Присутні на зустрічі лідери відзначили потребу в сучасних відповідях на балістичні загрози, українські експертизу та досвід і необхідність швидкої роботи в напрямі розвитку європейської антибалістики.

У презентації також взяли участь: Прем’єр­міністр Данії Метте Фредеріксен, Прем’єр­міністр Іспанії Педро Санчес, Прем’єр­міністр Нідерландів Роб Єттен, Прем’єр­міністр Норвегії Йонас Гар Стере, Прем’єр­міністр Швеції Ульф Крістерссон, Президент Європейської ради Антоніу Кошта, Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте, начальник Штабу оборони Великої Британії маршал авіації сер Річард Найтон, державний секретар Міноборони Німеччини Ян Штьос, радники з питань національної безпеки, міністри оборони та представники компаній Kongsberg D&A, Thales, Safran, MBDA, Eurosam, Saab, Diehl Defence, Weibel Scientific, Fire Point, HENSOLDT, Sener, Leonardo.

У спільній декларації про створення інтегрованої антибалістичної коаліції зазначено: «Ми, лідери Данії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Норвегії, Іспанії, Швеції, України та Сполученого Королівства, усвідомлюючи зростаючу загрозу, яку становлять балістичні ракети, та дедалі більшу важливість оборонних спроможностей для безпеки європейського континенту, оголошуємо сьогодні про започаткування створення суто оборонної антибалістичної коаліції. Ми висловлюємо підтримку її флагманському проєкту для пришвидшення роботи над розвитком антибалістичних спроможностей.

Ми переконані, що захист Європи потребує глобального рішення у вигляді інтегрованої архітектури протиракетної оборони для стримування та відбиття майбутніх ракетних загроз, розробленого через колективні зусилля, технологічну відкритість і надійну промислову співпрацю. Це доповнить наявні системи протиракетної оборони, зокрема суверенні європейські рішення, які вже набуті і/або будуть набуті країнами­учасницями. Об’єднуючи нашу оборонно­промислову базу, наші дослідження та наш операційний досвід, ми прагнемо розбудувати спільні антибалістичні спроможності для Європи та підтримувати відповідну діяльність, що сприяє цій меті. Ми робимо це не проти будь­кого, а для захисту власних народів.

Ми визнаємо унікальний досвід України, здобутий в обороні проти загарбницької війни росії.

За допомогою цієї декларації ми прагнемо встановити спільні операційні вимоги, спільні технічні робочі групи, чіткі механізми управління та дорожню карту для досягнення перших операційних спроможностей коаліції відповідно до наших конституційних устроїв та міжнародних зобов’язань.

Ми докладатимемо зусиль для підтримки спільної науково­дослідної та дослідно­конструкторської діяльності в межах флагманського проєкту, зокрема шляхом вивчення відповідних можливостей фінансування, і сприятимемо розширеному обміну даними та інформацією».

Посилювати економічний тиск та санкції

Президент України взяв участь у засіданні Коаліції охочих. Зустріч зібрала представників 40 країн, зокрема до неї приєдналися Молдова та Північна Македонія. Це вже 15­те засідання Коаліції охочих з моменту першої зустрічі в лютому 2025 року, що відбулася також у столиці Франції.

Володимир Зеленський нагадав, що 13 липня в Парижі Україна й держави­партнери започаткували антибалістичну програму FREYJA. Відбулася установча зустріч антибалістичної коаліції, на якій зокрема були присутні європейські виробники важливих компонентів для оборонних систем.

Президент Франції Емманюель Макрон звернув увагу, що Україна значною мірою повернула собі ініціативу в цій війні, а для росії накопичуються труднощі у військовому й економічному напрямах.

Прем’єр­міністр Великої Британії закликав з кожним днем посилювати підтримку України, зокрема протиповітряну оборону, щоб українці надалі могли успішно протистояти російській агресії. Кір Стармер зазначив, що його наступник на чолі британського уряду продовжуватиме цю політику.

«Ми маємо посилити наші власні спроможності виробництва і повинні підтримувати інновації в Україні. Потрібно більше тиснути на росію, просуваючись щодо посилення санкцій», — переконаний він.

За словами Президента Франції, учасники Коаліції охочих визначили кроки, як надалі підтримати Україну і тиснути на росію. Партнери налаштовані зміцнювати позиції, рухатися до припинення вогню і встановлення миру та більш рішуче підтримувати Україну в довгостроковій перспективі. Зокрема, Франція надасть ліцензії на виробництво ракет ASTER для систем ППО SAMP/T, крилатих ракет SCALP.

У Парижі приділили увагу тим речам, які можуть допомогти захистити життя вже зараз. Президент України відзначив готовність Франції цього року надати додаткові системи ППО і ракети до них. Крім того, потрібно готуватися до зими.

«Ми сьогодні обговорили, що потрібно, аби підготувати енергетику, — дуже розраховуємо на підтримку партнерів. Усі учасники коаліції із цим фактично погодилися», — повідомив Володимир Зеленський.

Канцлер Німеччини наголосив, що важливо працювати над протиповітряним захистом України й тим, як допомогти нашій країні якнайкраще підготувались до найближчої зими. Німеччина надасть усю необхідну допомогу в галузі енергетики.

Ще одним пріоритетом для партнерів залишається посилення санкцій. Найближчим часом буде ухвалено 21­й санкційний пакет Євросоюзу. Один із головних пріоритетів — боротьба з тіньовим флотом. Зокрема Президент Франції зазначив, що його країна провела вже п’ять операцій з перехоплення відповідних суден з початку цього року.

Наступну зустріч Коаліції охочих домовилися провести в Україні.

«Спираючись на підсумки Саміту «Групи семи» в Евіані та Саміту НАТО в Анкарі, які ще більше зміцнили нашу рішучість і єдність, ми підтверджуємо нашу непохитну підтримку України, яка захищає свою свободу, суверенітет і територіальну цілісність та робить вирішальний внесок в євроатлантичну безпеку. Ми віддаємо належне мужності та стійкості Українського народу та радіємо нещодавнім успіхам України на полі бою. Ми засуджуємо безжальні масовані ракетні та дронові атаки росії на українські міста, що призводять до жахливих втрат серед цивільного населення», — йдеться у спільній заяві співголів Коаліції охочих. 

Серед країн­учасниць було досягнуто широкого консенсусу щодо таких важливих моментів, які позначені у заяві.

«I. Мирні переговори

Ми, як і раніше, рішуче налаштовані на досягнення справедливого тривалого миру для України відповідно до принципів міжнародного права, зокрема Статуту ООН, що забезпечить захист інтересів України та наших інтересів у сфері безпеки.

У цьому контексті ще раз закликаємо до негайного повного припинення вогню в Україні та до відновлення прямих переговорів. Ми підтримуємо пропозицію прямого діалогу між Україною та росією за активної участі США та Європи для досягнення припинення вогню, починаючи з лінії зіткнення, і підтримуємо подальші змістовні переговори, що ґрунтуються зокрема на таких засадах: жодного миру без України; будь­яку мирну угоду слід укладати за повної та постійної участі України; жодні домовленості щодо європейських інтересів та безпеки не можна узгоджувати без участі європейців; елементи будь­яких переговорів, пов’язаних з ЄС та НАТО, потребуватимуть згоди відповідно ЄС та його держав­членів, а також союзників з НАТО.

російські активи залишатимуться знерухомленими, доки росія не припинить свою агресивну війну та не компенсує Україні збитки, спричинені війною.

II. Підтримка України і тиск на російську військову економіку

Ми продовжуватимемо підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно, зокрема надаючи військову, фінансову та гуманітарну допомогу.

Ми домовилися збільшити постачання систем протиповітряної оборони, перехоплювачів та далекобійних засобів. Усвідомлюючи загрозу застосування балістичних ракет, що зростає, і дедалі більшу важливість оборонних спроможностей для безпеки європейського континенту, ми підтримуємо оголошення створення антибалістичної коаліції та висловлюємо готовність оперативно працювати над розвитком додаткових антибалістичних спроможностей. Ми також підтримуємо рішення про надання Україні ліцензій на виробництво перехоплювачів.

Ми зобов’язуємося посилювати економічний тиск на росію доти, доки вона продовжуватиме атакувати Україну. Ми й надалі посилюватимемо наші санкції та координуватимемо наші дії, щоб запобігти їх обходу.

Ми також продовжуватимемо вживати заходів для протидії російському тіньовому флоту, повністю дотримуючись міжнародного права, зокрема Конвенції ООН з морського права. Ми діятимемо більш системно та скоординовано, зокрема за допомогою спеціальних механізмів у межах коаліції, щоб розширити операції з огляду суден та заходи контролю, аби покласти край безкарності цих суден.

Ми будемо співпрацювати, щоб використовувати набутий досвід та сприяти обміну розвідданими, розробляти спільні оперативні підходи та координувати підтримку від держав, які виявляють таку готовність, для національних операцій, що здійснює держава­учасниця.

III. Гарантії безпеки для України

Ми погоджуємося, що безпека України та її здатність до самооборони мають вирішальне значення для забезпечення майбутнього євроатлантичної колективної безпеки.

Ми схвалюємо сильну заяву Президента Трампа на підтримку гарантій безпеки, зроблену на саміті НАТО в Анкарі.

Ми підтверджуємо, як зазначено в Паризькій декларації від 6 січня 2026 року, що довгострокова мирна угода має підкріплюватися політично та юридично зобов’язуючими гарантіями безпеки, які будуть активовані після набуття чинності режиму припинення вогню, на додаток до двосторонніх угод про безпеку та відповідно до наших правових і конституційних устроїв. Ці гарантії матимуть оборонний характер. Їхня мета — запобігти поновленню російської агресії проти України та забезпечити стабільність і гарантувати безпеку в Європі. Це відбуватиметься паралельно з довгостроковою військовою допомогою Збройним Силам України.

Ми схвалюємо готовність Багатонаціональних сил для України (БНС­У) розпочати діяльність та вживати заходів для відновлення українських Збройних Сил і надання підтримки Україні на її території — на суші, у повітрі та на морі — на запит України, щойно буде досягнуто надійне припинення бойових дій. Найближчими місяцями буде проведено навчання, щоб продемонструвати здатність БНС­У діяти після припинення бойових дій», — йдеться в заяві.