Кабінет Міністрів схвалив і спрямував до Верховної Ради ще три законопроєкти, які є частиною пакета, необхідного для залучення міжнародного фінансування та покриття дефіциту державного бюджету. Про це повідомив Прем’єр­міністр Сергій Корецький. Законопроєкти стосуються роботи Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, АТ «Укрзалізниця» та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Міністри отримали доручення невідкладно опрацювати їх з народними депутатами на рівні парламентських комітетів.

«Ситуація з дефіцитом державного бюджету серйозна. Тому нам потрібна спільна та скоординована робота. Свою частину роботи уряд виконує: з початку вересня ми схвалили та передали на розгляд вісім законопроєктів», — наголосив Сергій Корецький. Він зауважив, що Кабінет Міністрів діє за чітко визначеним планом і до 1 листопада всі необхідні рішення ухвалить.

«Закликаю всіх народних депутатів, незалежно від політичних уподобань, підтримати уряд, підтримати Україну та українців і проголосувати якнайскоріше всі необхідні для фінансової допомоги закони», — сказав очільник уряду.

Він наголосив, що лише спільними зусиллями уряду та парламенту можна стабілізувати державні фінанси і забезпечити необхідне фінансування потреб оборони й соціальних видатків.

«Важливо, щоб всі однаково розуміли нашу спільну відповідальність», — резюмував Прем’єр­міністр.

Він повідомив, що уряд спрямував майже 400 млн грн передбаченого в бюджеті фінансування на відновлення 11 житлових будинків у Харкові, Дергачах, Ізюмі, Балаклії та Чугуєві. Основний етап робіт заплановано на 2026—2027 роки. 

«У межах наявного фінансування Фонду ліквідації наслідків збройної агресії забезпечуємо відновлення пошкодженого житла на Харківщині, — зазначив очільник уряду. — російські атаки тривають, тому маємо оперативно реагувати на нові руйнування та завершувати вже розпочаті роботи. Особливо це важливо для прифронтових громад, щоб люди могли повертатися в домівки і залишатися жити у своїх громадах».

Уряд з ініціативи Міністерства енергетики вдосконалив механізм розподілу коштів теплопостачальних і теплогенеруючих підприємств. Рішення спрямоване на оздоровлення енергетичного ринку та скорочення заборгованості підприємств перед постачальником останньої надії, оператором системи передачі та операторами систем розподілу. Про це повідомив перший віцепрем’єр­міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль. За його словами, новий механізм передбачає запровадження мінімальної частки коштів, яку підприємства спрямовуватимуть на розрахунки за електричну енергію, а також впровадження прозорого механізму пропорційного розподілу коштів між учасниками ринку електричної енергії залежно від обсягу заборгованості.

Зокрема, передбачено такий розподіл коштів: 60% — на розрахунки за природний газ; 5% — на погашення заборгованості за електричну енергію та пов’язані послуги; 35% залишаються в розпорядженні підприємств для здійснення поточних платежів (без змін).

«Запровадження чіткого та прозорого механізму розподілу коштів дасть змогу забезпечити стабільні передбачувані розрахунки, зменшить рівень заборгованості, підвищить фінансову дисципліну підприємств і поліпшить фінансовий стан учасників ринку електричної енергії в умовах підготовки до осінньо­зимового періоду», — зазначив Денис Шмигаль.

Джерела:
Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ
Міністерство енергетики