На зустрічі були присутні керівники FirePoint, Kongsberg, Weibel, Saab, Diehl Defence, Hensoldt, Thales, Safran, Sener, Leonardo. Також у ній узяли участь міністри оборони, закордонних справ та фінансів Норвегії.
.jpg)
Головна тема обговорення — робота над антибалістичною програмою FREYJA. На зустрічі українська сторона презентувала досягнуті результати й скоординувала подальші кроки для реалізації цієї ініціативи. Зокрема, узгодили те, що потрібно зробити в найближчі кілька місяців на рівні лідерів державпартнерів та оборонних компаній.
Володимир Зеленський наголосив: Україна спроможна створити та виробити ракетуперехоплювач й пускову установку, і важливо, що партнери готові робити необхідні внески в цю програму. Наша країна розраховує на перші практичні результати. Крім того, Президент обговорив із представниками оборонних компаній потреби України в посиленні протиповітряної оборони, що зараз є надважливим питанням для нашої держави.
Перша зустріч, присвячена реалізації антибалістичної програми FREYJA, відбулася в Парижі 13 липня цього року. У ній узяли участь глави держав та урядів, міністри оборони, радники з питань національної безпеки та керівники оборонних компаній. За підсумками зустрічі лідери підписали спільну декларацію про створення Інтегрованої антибалістичної коаліції. Засновники коаліції — Україна, Данія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Норвегія, Іспанія, Швеція та Велика Британія.
Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що FREYJA може стати спільною для Європи системою, яка забезпечить інтегрований захист від повітряних загроз. Глава держави в серпні поставив завдання, щоб на рубежі 2026—2027 років були конкретні результати.
В Осло Володимир Зеленський і Олена Зеленська взяли участь у церемонії прощання з його величністю королем Норвегії Гаральдом V, який пішов із життя 28 серпня. Глава нашої держави разом із членами норвезької королівської родини, королями, президентами та прем’єрміністрами країн світу, іншими представниками держав пройшов пішою прощальною ходою на честь Гаральда V від королівського палацу до кафедрального собору Осло.
У соборі Президент і перша леді взяли участь у церемонії прощання з покійним королем Норвегії, якого поховають у каплиці фортеці Акерсгус.
Гаральд V зійшов на престол 17 січня 1991 року і був найстаршим монархом Європи.
Володимир Зеленський мав аудієнцію в короля Гаральда V, а також членів королівської родини королеви Соні, кронпринца Гокона та кронпринцеси МеттеМаріт 13 грудня 2023 року під час офіційного візиту в Норвегію. Він тричі зустрічався із кронпринцом Гоконом, який 1 вересня став новим королем: 20 березня 2025 року і 15 квітня цього року в Норвегії, а торік 20 травня — в Києві під час першого візиту кронпринца в Україну.
Україна завжди буде вдячна за всю допомогу від Норвегії, королівської родини, уряду та всього норвезького народу. Від самого початку повномасштабної російської агресії Норвегія надає підтримку нашій країні в різних галузях: від оборони та посилення ППО до енергетики. Саме ця країна — лідер за обсягом внесків у програму PURL, бере участь у реалізації антибалістичної програми FREYJA, розвиває з Україною стратегічне партнерство в галузях оборони, енергетики й стійкості та співпрацює з нашою державою в межах Drone Deal. Загальна сума наданої підтримки становить 22,5 мільярда доларів.
Дорогою до Канади Президент України провів зустріч з міністром закордонних справ Ісландії Торгердур Катрін Гуннарсдоттір в міжнародному аеропорту «Кефлавік». Він подякував за всю підтримку від Ісландії та її активну участь у форматі Україна — країни Північної Європи та Балтії (NB8). З початку повномасштабної війни Ісландія спрямувала 133 мільйони доларів на оборонну та гуманітарну допомогу Україні, а також понад 24 мільйони доларів на програму PURL.
Президент поінформував про потреби України під час підготовки до зими, серед яких пріоритетом залишається зміцнення української ППО. Володимир Зеленський зазначив, що триває активна робота з усіма партнерами, які можуть допомогти.
Говорили також загалом про безпеку в галузі енергетики й енергетичну співпрацю між Україною та Ісландією. Україна розраховує на подальші внески Ісландії до Фонду енергетичної підтримки. Кошти, які ця країна надала раніше, вже використовують для закупівлі когенераційної установки, силових трансформаторів та іншого критичного обладнання.
Ішлося і про співпрацю в технологічній галузі. Наша країна має значний досвід у цьому напрямі й готова до партнерства з країнами, які допомагають нам і зацікавлені в українській експертизі.
Ми в Google+