Це дасть змогу забезпечити будинки та квартири надійним теплопостачанням в умовах російського енергетичного терору. Про це повідомила Прем’єр­міністр Юлія Свириденко.

«Із цієї суми 966 мільйонів гривень буде спрямовано Агентству відновлення для реалізації проєктів у Києві. Ще понад 2 мільярди гривень отримають регіони в межах реалізації планів стійкості», — наголосила очільниця уряду.

Прем’єр­міністр нагадала, що головне завдання для обласних військових адміністрацій та громад — оперативно встановити та запустити об’єкти до початку опалювального сезону. Усе обладнання має бути введено в експлуатацію не пізніше 1 жовтня.  

«В умовах постійних ризиків з боку росії для критичної інфраструктури держава спрямовує ресурси на розвиток розподіленої генерації, встановлення блочно­модульних котелень та резервних джерел теплопостачання. Ці рішення дають змогу підвищити стійкість систем життєзабезпечення та забезпечити базові послуги для людей у кризових сценаріях», — зазначив віцепрем’єр­міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

Плани стійкості передбачають заходи з інженерно­технічного захисту критичної інфраструктури, розвитку резервного живлення, децентралізації теплової та електричної генерації в умовах постійних російських атак. Потреба у фінансуванні таких заходів сформована на основі пропозицій, наданих Мінрозвитку від регіонів. 

Пом’якшення умов для прифронтів’я

Уряд зменшив вимоги до співфінансування для обласних бюджетів прифронтових регіонів у проєктах з облаштування укриттів у школах і садочках та модернізації харчоблоків. Рішення стосується субвенцій із державного бюджету на створення безпечних умов у закладах загальної середньої та дошкільної освіти, а також оновлення шкільних їдалень і харчоблоків.

Відтепер для обласних бюджетів Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей рівень співфінансування визначатимуть залежно від індексу податкоспроможності за надходженнями податку на доходи фізичних осіб. 

«Для прифронтових регіонів навіть 30% співфінансування проєктів освітньої інфраструктури часто є надто великим навантаженням на бюджет в умовах війни. Попри це, маємо гарантувати дітям безпечне та якісне навчання. Збільшуємо частку фінансування держави саме для того, щоб громади, попри складні воєнні виклики, могли облаштовувати укриття чи модернізувати кухні та харчоблоки навіть у складних безпекових умовах», — зазначив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

Фактично це означає, що частка державного фінансування для окремих проєктів прифронтових регіонів може зрости до 80% чи 90% залежно від фінансової спроможності обласного бюджету. Рішення має допомогти областям, які працюють в умовах підвищених безпекових загроз, зменшити фінансове навантаження на бюджети та реалізувати критично важливі освітні проєкти попри війну. 

Уряд розподілив 5 мільярдів гривень субвенції на облаштування укриттів у закладах освіти та 1 мільярд гривень у дитячих садочках. Ще 1 мільярд гривень спрямували на модернізацію харчоблоків.

У МОН зазначили, що відтепер заклади загальної середньої освіти зможуть закуповувати електронні освітні ресурси, ліцензії та доступ до навчальних платформ за кошти субвенції «Нова українська школа». Відповідні зміни уряд вніс до порядку використання субвенції.

Електронні освітні ресурси — невіддільна частина викладання всіх шкільних предметів. Саме вони допомагають створювати сучасне освітнє середовище й робити навчання більш доступним, інтерактивним та ефективним. Зміни також передбачають можливість закупівлі електронних ресурсів і програмного забезпечення для педагогів та учнів, які навчаються дистанційно, зокрема електронних версій навчальної літератури і ресурсів з аудіосупроводом.

«Сучасне навчання вже давно не обмежується лише підручником чи дошкою в класі. Особливо це стосується природничих і STEM­дисциплін, інформатики. Для якісного викладання потрібні електронні ресурси, інтерактивні платформи, симуляції та цифрові матеріали, з якими працюють і вчитель, і учень. Саме тому розширюємо можливості використання субвенції НУШ, щоб школи могли закуповувати електронні освітні ресурси та програмне забезпечення. Це дасть змогу створювати сучасне освітнє середовище й забезпечувати доступ до якісного навчання незалежно від формату», — зазначив Оксен Лісовий.

Також змінено механізм використання залишків субвенції. Якщо заклади освіти вже забезпечили понад 80% потреб STEM­напряму, кошти можна спрямовувати на оснащення в інших освітніх галузях у такій послідовності: мистецької, мовно­літературної, громадянської та історичної, а також соціальної і здоров’язбережувальної.

Цьогорічна субвенція НУШ становить 3 мільярди гривень. Ці кошти спрямовано на облаштування освітніх просторів у базовій школі (5—9 класи) та пілотних ліцеях старшої профільної школи. Частину субвенції передбачено на облаштування осередків «Захисту України».

Зміни щодо охорони здоров’я

На урядовому засіданні 27 травня ухвалено рішення, спрямовані на впровадження змін у галузі охорони здоров’я, зокрема в межах гармонізації українського законодавства з нормами та стандартами ЄС, а також вдосконалення процесів і процедур, що сприяє підвищенню якості та доступності медичної допомоги українцям. Зокрема, погоджено оновлення Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб», щоб Україна могла швидше й ефективніше реагувати на спалахи небезпечних інфекцій та епідемічні загрози. Ідеться про сучасніші правила у вакцинації та громадському здоров’ї, чіткіший розподіл відповідальності й фінансування щеплень, а також можливість оперативніше ухвалювати важливі рішення для захисту людей. Зміни наближають українське законодавство до стандартів Європейського Союзу.

Урядовці підтримали законопроєкт «Про внесення змін до Закону України про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори». У межах євроінтеграційного процесу та дорожньої карти переговорів Україна має розробити законодавство щодо нових психоактивних речовин і створити систему раннього оповіщення про їх появу. Це передбачає формування сучасної системи моніторингу таких речовин за європейськими стандартами для захисту здоров’я населення та своєчасного реагування на нові виклики.

Розширено можливості використання електронного каталогу Prozorro Market в галузі охорони здоров’я. Ідеться про збільшення переліку товарів, які заклади охорони здоров’я можуть закуповувати через каталог, серед них лікарські засоби, медичні вироби та дезінфекційні засоби. Електронний каталог Prozorro Market уже підтвердив свою ефективність в медичних закупівлях. 2025 року через медичну частину каталогу провели закупівлі на понад 22,8 млрд грн. Це дало змогу заощадити майже 3 млрд грн бюджетних коштів. Актуалізовано й перелік лікарських засобів і медичних виробів, які закуповують централізовано, відповідно до сучасних клінічних підходів; а також уточнено підходи до застосування вимог локалізації виробництва, зокрема щодо медичних рукавичок, щоб запобігти ризикам перебоїв з постачанням цієї продукції до медичних закладів.

Також затвердили механізм обрання членів Національної комісії з питань психічного здоров’я. Оновлено підходи до формування та використання Нацпереліку основних ліків. Відтепер його оновлюватимуть щонайменше раз на рік, а бюджетні кошти спрямовуватимуть на закупівлю або відшкодування ліків, внесених до нього. Також посилюється контроль за раціональним використанням препаратів, зокрема антибіотиків, інсулінів, опіоїдів, антикоагулянтів, протипухлинних і дорогих ліків. Це дасть змогу забезпечити пацієнтів високоякісними ефективними препаратами, а також переглянути позиції, які втратили практичне значення.

Оновлено Порядок провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Затверджено критерії оцінювання рівня ризику під час здійснення генетично­інженерної діяльності в замкненій системі. Документ спрямовано на врегулювання сегменту сучасних біотехнологій, він визначає єдині підходи до оцінки безпеки під час роботи із сучасними генетичними технологіями в замкненій системі. Ідеться не про продукти в магазинах чи «ГМО в їжі», а про роботу з генетично модифікованими організмами, наприклад, у наукових дослідженнях або лабораторіях.