На них тримається наша держава та її майбутнє

«Ми відзначаємо державними нагородами України тих людей, завдяки яким тримається все: українська держава, українська незалежність, українське майбутнє. Між нами і росією тільки одна реальна і сильна межа — це українці, які воюють заради свободи нашої держави і які працюють на те, щоб Україні було чим оборонятися», — наголосив Володимир Зеленський.

Глава держави подякував усім складовим Сил безпеки та оборони України й наголосив, що українці не лише борються за державу на своїй території, а й переносять війну в росію, звідки вона й прийшла. 

«Зараз проводимо операції на російській території, діють наші далекобійні санкції проти кремля за війну — реально діють кожної ночі, кожного дня. Ми б’ємося заради України в просторі дипломатії і забезпечуємо український захист необхідною зброєю, необхідною підтримкою, і це надзвичайно непросто, але все це в нас є. П’ятий рік ми стоїмо проти ворога, який більший, ніж ми, але який не досягає того, чого хотів, того, чого досі хоче», — зазначив Президент.

Володимир Зеленський закликав завжди пам’ятати тих, хто віддав життя за Україну. Присутні вшанували пам’ять полеглих воїнів хвилиною мовчання. 

Глава держави вручив рідним загиблих Героїв України ордени «Золота Зірка», які удостоєні найвищого звання посмертно.

Головний сержант Антон Войтенко. Штурмував позиції та виявляв ворожі групи на Запоріжжі та Харківщині. Зокрема, виконував бойові завдання в складі штурмових груп поблизу Кам’янського та Степового Запорізької області. Завдяки цьому вдалось утримати важливу ділянку місцевості та зберегти вогневі позиції. Антон Войтенко загинув 14 серпня 2025 року, коли, розвернувши автомобіль, прийняв на себе удар російського дрона та врятував життя п’ятьох побратимів.

Майор поліції Микола Гетьманов. У 2022—2023 роках виконував бойові завдання на Харківщині. Відбивав ворожі атаки та особисто знищив 14 окупантів. У жовтні 2025 року штурмова група під його керівництвом ліквідувала росіян, що проникли до Куп’янська. Під час вогневого контакту майор Гетьманов знищив двох окупантів, прикривши собою кількох побратимів, але сам загинув унаслідок поранень.

Молодший сержант Василь Кіларь. Під його командуванням відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів лише за два з половиною місяці знищило понад 50 окупантів поблизу Малої Токмачки 2024 року. На Донеччині у складі екіпажу FPV­дронів знищував ворожі групи й техніку, стримуючи штурми загарбників. Василь Кіларь загинув 29 травня 2025 року поблизу Зеленого Кута, коли під час атаки ворожого FPV­дрона закрив собою побратима.

Підполковник Руслан Петренко. У березні 2022 року на Чернігівщині провів спецоперацію зі встановлення на висоті понад 100 метрів засобів відеоспостереження, перебуваючи під постійним ворожим вогнем. Брав участь у контрдиверсійних заходах на Чернігівщині та Сумщині. Під його керівництвом було створено розрахунок БпАК, що забезпечив ураження артилерією 180 ворожих цілей. Руслан Петренко загинув 1 лютого цього року внаслідок атаки ворожого FPV­дрона.

Старший солдат Віталій Сидорук. Виконував бойові завдання на Харківщині, Луганщині та Донеччині. Неодноразово рятував поранених побратимів: прикривав евакуаційну групу, надавав медичну допомогу та організував евакуацію. У грудні 2023 року поблизу села Синьківка Харківської області коригував за допомогою БпЛА дії артилерії по ворогу. Завдяки цьому вдалося деблокувати позицію з оточення. Віталій Сидорук загинув 30 травня 2024 року під час ворожого обстрілу на Донеччині.Також Президент вручив рідним загиблих військових відзнаку «Хрест бойових заслуг». Її посмертно отримали такі захисники України.

Старший лейтенант Сергій Бульбан. У квітні 2024 року під вогнем загарбників встановив 12 протитанкових мін, на яких підірвався російський танк Т­72. Влаштував мінно­вибухові загородження, завдяки яким ворог втратив три танки Т­80 і чотирьох окупантів. Попри поранення залишався на полі бою, надавав допомогу побратимам та евакуював їх. 2025 року збив зі стрілецької зброї ворожий FPV­дрон та врятував життя побратиму. Сергій Бульбан загинув 5 грудня 2025 року на Харківщині внаслідок осколкового поранення.

Молодший сержант Володимир Мережко. Двічі зазнавав поранення в боях, але після відновлення повертався у стрій. Під час боїв на Донеччині та Сумщині розрахунок міномета під його командуванням знищив роту окупантів. У липні 2024 року в умовах масового застосування ворожих дронів та контрбатарейної роботи забезпечив вогневе ураження ворога, що дало змогу відбити сім штурмів та утримувати позиції. Володимир Мережко загинув у жовтні 2024 року, відбиваючи ворожий штурм.   

Старший солдат Андрій Старовойт. У складі протитанкового батальйону керував відбиттям ворожих штурмів. У боях знищив понад десятеро окупантів, завдяки його діям ліквідовано понад 20 російських загарбників. Торік у грудні організував оборону позицій та відбив три штурми ворога. Загинув 17 січня цього року на Донеччині внаслідок підриву на мінно­вибуховому пристрої.

Найвищу державну нагороду отримали п’ять Героїв України, їх відзначено орденами «Золота Зірка».

Лейтенант Андрій Іщенко. У вересні — жовтні 2025 року на чолі свого підрозділу організував оборону на куп’янському напрямку, проводив аеророзвідку та втримував позиції. У боях воїни під його командуванням ліквідували майже 200 окупантів і ще вісьмох взяли в полон. Під керівництвом Андрія Іщенка було встановлено понад 50 протитанкових та протипіхотних мін на основних напрямках оборони.

Полковник Валерій Корецький. У серпні — грудні 2024 року на Донеччині разом зі своїм підрозділом знищив 120 окупантів і ще майже 200 поранив. 2025 року спланував операцію зі знищення місць зберігання ворожих боєприпасів та проводив штурмові дії на покровському напрямку. У листопаді у бою поблизу Удачного знищив з РПГ бронетранспортер та чотирьох окупантів. Забезпечив евакуацію трьох побратимів, поранених унаслідок обстрілу з «градів».

Сержант Роман Харченко. Із серпня 2022 року виконує бойові завдання на Донеччині та Запоріжжі. Був одним із тих, хто 2023 року започаткував напрям FPV­дронів у батальйоні. Торік у травні через удар FPV­дроном зазнав поранення, пройшов тривале лікування й повернувся в підрозділ, де опанував дрони для збиття «шахедів». Загалом Роман Харченко знищив 70 одиниць техніки, зокрема танки, БМП і БТР і понад 90 ворожих БпЛА.

Солдат Дмитрій Ященко. Під час зачистки приватного сектору в Покровську особисто знищив п’ятьох окупантів. У бою зазнав поранення, самостійно надав собі допомогу та продовжив виконувати бойове завдання. Протягом 17 днів самотужки утримував позицію, відбивши понад дев’ять російських штурмів і знищивши 20 окупантів.

Майор Роман Ященко. 2025 року підрозділ під його комаднуванням завдяки управлінню екіпажами FPV­дронів уразив та ліквідував понад 5600 окупантів. Зокрема, у грудні 2025­го оператори БпЛА поцілили майже в 40 укриттів з особовим складом. Січень цього року став найбільш результативним місяцем: підрозділ ліквідував понад 800 окупантів та більш ніж 600 поранив.

Володимир Зеленський також вручив шістьом захисникам відзнаку «Хрест бойових заслуг».

Підполковник Андрій Вінницький. Льотчик 1­го класу. З лютого 2022 року в умовах високої протидії ворожої ППО та під постійними обстрілами знищує техніку й живу силу окупантів на вертольотах Мі­8, Мі­17 та Мі­24. Виконував завдання на Херсонщині та Донеччині, здійснював медичну евакуацію поранених з Маріуполя, знищував ворожі «шахеди», організовував складні бойові операції у взаємодії вертолітної авіації та дронів.

Молодший сержант Андрій Волочій. 242 доби безперервно перебував на позиціях на Запоріжжі та разом з побратимами тримав оборону поблизу Приморського. Під час одного з російських штурмів особисто знищив двох окупантів і зірвав наступ. Не допустив обходу позиції з флангу та під артилерійським ворожим вогнем висунувся до пораненого побратима, надав допомогу й допоміг його евакуювати.

Молодший сержант Олександр Зоря. Виконував бойові завдання на Донеччині та Сумщині. У складі екіпажів аеророзвідки здійснив понад 100 бойових вильотів із застосуванням дронів, виявив більш ніж 100 ворожих цілей, провів понад 50 коригувань ударів БпЛА. Унаслідок цього було знищено майже 30 окупантів, склади боє­комплектів, гаубиці, антени РЕБ, автомобілі, мотоцикли, багі з піхотою, РСЗВ, міномет та гармату.

Полковник Михайло Кусяк. Командир 81 окремої аеромобільної Слобожанської бригади. Лише за півтора місяця 2025 року воїни під його командуванням відбили понад 60 штурмів із залученням артилерії, важкої техніки та авіації ворога на Донеччині. Українські захисники знищили понад 160 одиниць бронетехніки, збили 2600 БпЛА й ліквідували майже 840 окупантів. За січень цього року було зірвано десятки російських наступів.

Штаб­сержант Ігор Мойсак. У листопаді 2024 року виконав десять бойових виходів через річку Вовчу на Харківщині під постійними обстрілами ворога. У 2025—2026 роках брав участь в евакуації побратимів, відбитті ворожих штурмів та розвідувальних операціях. Виявив і знищив ворожого коригувальника артилерії, а після обвалу будівлі внаслідок російського удару вибрався з­під завалів та врятував трьох побратимів.

Сержант Роман Шикор. Брав участь у бойових діях на Миколаївщині, Херсонщині, Донеччині та Луганщині. Знищив шістьох окупантів та одного взяв у полон. Завдяки цьому вдалось отримати інформацію про розташування ворожих позицій, вогневих точок, техніки, а також позивні й імена російських командирів. У серпні 2025 року розвідгрупа під його командуванням потрапила в засідку. У бою Роман Шикор зазнав поранення, надав собі першу допомогу та під вогнем ворога зміг дістатися до укриття.

Президент також відзначив захисників орденами Богдана Хмельницького І ступеня та «За мужність» І ступеня.