Зробити повсякденне життя доступнішим та комфортнішим

Уряд ухвалив рішення, які допоможуть зробити повсякденне життя людей з інвалідністю доступнішим та комфортнішим. Про це повідомила Прем’єр­міністр Юлія Свириденко.

Серед основних рішень такі.

1. Підтримка придбання побутової техніки, адаптованої для людей, які втратили зір.

За словами очільниці уряду, захисники і захисниці, які частково або повністю втратили зір, зможуть отримати до 95 тисяч гривень допомоги на придбання адаптованої побутової техніки. На ці кошти можна придбати техніку, адаптовану до потреб людей з порушеннями зору, з визначеного переліку з 26 приладів — на вибір ветерана чи ветеранки. Допомогу надаватимуть у співпраці з Товариством Українського Червоного Хреста. Максимальний розмір виплати — до 95 тис. грн, окремо передбачено до 2 тис. грн на банківські послуги. Виплату здійснюватимуть незалежно від отримання інших видів допомоги.

2. Оновили систему моніторингу безбар’єрності у громадах.

Юлія Свириденко повідомила, що тепер оцінюватимуть не лише державні установи, транспорт та інфраструктурні об’єкти, а й житлові будинки, магазини, аптеки, банки, готелі, заклади харчування та інші сервіси, якими люди користуються щодня: «Це допоможе комплексно бачити реальний стан безбар’єрності міського середовища і робити громади доступнішими».

3. Ухвалили нові правила для підтримки працевлаштування людей з інвалідністю.

Прем’єр­міністр повідомила, що для роботодавців запроваджують зрозумілі механізми контролю та можливість отримувати пільги за створення робочих місць для людей з інвалідністю. Нові правила будуть чинними з 1 липня 2026 року, щоб бізнес мав час адаптуватися.

«Безбар’єрність — це про доступ до рівних можливості для кожного незалежно від віку, стану здоров’я чи життєвих обставин», — наголосила Юлія Свириденко.

На тематичному засіданні Кабінету Міністрів амбасадори безбар’єрності презентували головні проєкти, які реалізують разом з командами міністерств у своїх галузях.

Ветеран Денис Кривенко у співпраці з Мінсоцполітики та командою Superhumans допомагає людям, які проходять протезування, і працює над тим, щоб цей шлях був простішим і зрозумілішим.

Ветеран, блогер і амбасадор безбар’єрності Олександр Терен через власний проєкт «Відвал ніг» привертає увагу до проєкту Мінрозвитку «Рух без бар’єрів» і загалом до безбар’єрності міського простору в Україні.

Ветеран і колишній соліст Запорізької обласної філармонії, заслужений артист України, резидент платформи «Культурні сили» Юрій Іваськевич після реабілітації долучився до реалізації проєктів Мінкульту як амбасадор безбар’єрності.

Ветеран Руслан Топчан у співпраці з Мінветеранів підтримує ветеранів і демобілізованих, допомагає з питаннями протезування та психологічної допомоги. Він відкрив інклюзивний спортивний майданчик і запустив соціальний транспорт для людей з порушенням руху.

Амбасадорка безбар’єрності МОН Олена Пшенична працює над проєктом КРОК, щоб діти та молодь, які потребують додаткової підтримки в навчанні й переході до професійного життя, мали чіткий і безперервний маршрут.

«Дякую кожному амбасадору й амбасадорці за системну роботу над головним принципом безбар’єрності — рівними можливостями для кожної людини. Окрема подяка першій леді Олені Зеленській та Тетяні Ломакіній за координацію та постійну увагу до цієї теми», — подякувала Юлія Свириденко.

На засіданні міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко представив амбасадора безбар’єрності МОЗ України Сергія Худу та флагманський проєкт «Розвиток системи реабілітаційної допомоги», що реалізують у межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні.

Проєкт Міністерства охорони здоров’я — один з головних елементів державної політики відновлення людей після травм, хвороб та наслідків війни. Його спрямовано на створення сучасної доступної та якісної системи реабілітації, яка допомагає людям повертатися до максимально активного життя. Ідеться про захисників і захисниць України та цивільних пацієнтів, які потребують відновлення після травм, поранень, складних захворювань або оперативних втручань.

«Наше завдання — допомогти людині усунути бар’єри для повернення до активного життя навіть після травми чи хвороби. Запит на реабілітаційну допомогу очікувано зростає через повномасштабну війну — і серед цивільних, і серед військових. Щороку реабілітації потребують сотня тисяч пацієнтів. І саме безбар’єрність — важливий елемент для всіх реабілітаційних просторів», — зазначив Віктор Ляшко.

Головна мета проєкту — вибудувати одну з найсильніших систем реабілітації в Європі: доступну в громадах, безплатну для пацієнтів, які її потребують, якісну за міжнародними стандартами та пацієнтоцентричну — тобто орієнтовану на потреби, цілі і життєвий маршрут людини. Окремий акцент — на безперервності допомоги: від лікування загострення до реабілітації у громаді та тривалого супроводу.

Проєкт реалізують за трьома основними напрямами: доступність реабілітаційних послуг, підготовка та розвиток кадрів і якість реабілітаційної допомоги. Стаціонарна реабілітація розвивається на базі кластерних і надкластерних лікарень, амбулаторна — наближається до громад, а для дітей віком до трьох років діє окремий пакет медичної реабілітації.

2025 року створили першу всеукраїнську спільноту амбасадорів та амбасадорок безбар’єрності. Це лідери у різних сферах суспільного життя, які представляють флагманські проєкти міністерств та інших державних органів і допомагають поширювати принципи безбар’єрності в усіх галузях — від освіти й культури до охорони здоров’я, соціальної, ветеранської політики та розвитку громад.

Амбасадор безбар’єрності від Міністерства охорони здоров’я — Сергій Худа, фізичний терапевт, заступник медичного директора з розвитку реабілітаційної служби Клінічного центру дитячої медицини, структурного підрозділу лікарні «Охматдит» у Львові, провідний експерт Всеукраїнського об’єднання фізичних терапевтів зі стратегічного розвитку реабілітації у педіатрії. Він спеціалізується на реабілітації дітей зі складними станами, зокрема після травм спинного мозку, інсультів, політравм, опіків і мінно­вибухових уражень, а також долучався до розроблення стандартів і клінічних настанов з реабілітації.

Система реабілітаційної допомоги в Україні продовжує масштабуватися. 2026 року реабілітаційні послуги надають 588 закладів. Із них 373 забезпечують реабілітацію в умовах стаціонару, 531 — в амбулаторних умовах, а 163 надають реабілітаційну допомогу дітям віком до трьох років. Уже затверджено три стандарти реабілітаційної допомоги.

Зростає і спроможність системи. Нині в Україні проводять майже 17 тисяч терапевтичних сесій на день — це ушестеро більше, ніж 2022 року. У мультидисциплінарних реабілітаційних командах працюють понад 12 200 фахівців — увосьмеро більше, ніж 2022­го.