У нещодавно опублікованому на сайті Верховної Ради проєкті державного бюджету на 2022 рік передбачено надходження  від грального бізнесу наступного року обсягом 763 мільйони гривень. Також у майбутньому кошторисі закріплено створення спеціального державного фонду і визначено бюджет Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРІАН), який становитиме 107  мільйонів гривень.

«Урядовий кур’єр» аналізує стан справ у гральному бізнесі в Україні та створення відповідного нормативно-правового підґрунтя для його розвитку.

Нецивілізовані підходи

 За словами першого заступника глави консультаційно-експертної ради КРАІЛ Бориса Баума, його відомство зібрало ліцензійні платежі від операторів азартних ігор на суму 1,2 мільярда гривень, а до кінця 2021 року цей показник становитиме 1,5 мільярда.

Цілком зрозуміло, що, крім сплати за ліцензії на гральний бізнес, влада отримає й інші вагомі поповнення від так званих супутніх галузей, передовсім готельно-ресторанного бізнесу, у закладах якого розміщуватимуть казино.

15 липня 2021 року Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №2712-д, який регламентує питання оподаткування цього бізнесу. Нагадаємо, що торік було ухвалено важливий, але більш узагальнений закон про легалізацію азартних ігор, який не розписував докладно питання оподаткування. Операторам ринку доводиться працювати за тим податковим законодавством, яке нині є, але воно недосконале і не вписується в реалії сьогодення.

Чинні податкові ставки для грального бізнесу дуже високі. Ставка податку на дохід в Україні становить 30%. Для порівняння: у Швеції та Аргентині цей податок — 18%, Бельгії — 11%.

Податки для гральних фірм, згідно з Податковим кодексом, складаються із трьох частин: податок на дохід (10% — від ігрових автоматів, 18% — від різниці між доходом і виплаченими виграшами для букмекерського бізнесу і казино, 30% — від організації лотерей), податок на прибуток підприємств — 18% та податок на виграш — 18% (як доходи фізичних осіб). Ці підходи до оподаткування непрогресивні, їх немає в цивілізованих країнах.

Там існує так званий податок на валовий ігровий дохід — GGR. Чимало країн практикують зовсім не оподатковувати виграші для фізичних осіб або починати з якоїсь певної суми. У багатьох країнах вона становить 2 тисячі євро. 

Але й це ще не все. В  Україні чи не найвища в Європі вартість щорічної ліцензії для грального бізнесу. Її розмір у Києві дорівнює 72 мільйони гривень, а в інших містах — до 36 мільйонів. Щоб увести в дію державну ліцензію, утримувачі онлайн-казино повинні були сплачувати фактично суму у трикратному розмірі.

Скасування потрійного оброку

Що пропонує законопроєкт №2713-д, який підготували до другого читання?

Як вважають його автори, він окреслює зрозумілу та просту систему оподаткування. Запропоновано скасувати потрійну ліцензію для операторів азартних ігор, ввести відповідне оподаткування лише для виграшів, які перевищують 48 тисяч гривень. Документ вводить цивілізований податок GGR у розмірі 10% і податок на прибуток за ставкою 18%. 

Однак нічого нового щодо ліцензійного платежу законопроєкт не вводить, тобто про пом’якшувальні заходи не йдеться. Тож платежі залишаться високими. 

Як зазначає голова Ukrainian Gambling Council Антон Кучухідзе, чомусь чимало критиків вважають, що ліцензійний платіж — не вид непрямого оподаткування. На його думку, коли вводять дорогі ліцензії, мають автоматично знижувати певні податки. У законопроєкті GGR знижено до 10%. Експерт упевнений: цього цілком достатньо, щоб відкрити ринок і щоб на ньому нарешті почали з’являтися іноземні інвестори. 

Антон Кучухідзе переконаний, що треба збільшити поріг податку на виграш, який нині становить 19,5%.

Саме через ці обставини ринок азартних ігор в Україні залишається дуже вузьким. Упродовж 2021 року ліцензії на ньому отримали лише 30 операторів, з яких половина мала казино чи інші форми підприємницької діяльності у найбільших містах.

Тіньовики бояться ухвалення

Законопроєкт не в інте-ресах гравців тіньового ринку азартних ігор. У цьому впевнений директор департаменту внутрішньої політики Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко. «Це й зрозуміло, адже тіньовики не хочуть втрачати свій вплив і бізнес. За умови ухвалення цього документа на цивілізованих засадах їм буде невигідно вести діяльність. Тому пошук збалансованих податків, який намагаються знайти у законопроєкті, цілком зрозумілий», — зазначає він у коментарі «Урядовому кур’єру». 

На думку експерта, документ буде ухвалено до початку наступного року. Тож є всі підстави вважати, що той план податкових надходжень із грального бізнесу, який регламентовано проєктом держбюджету на 2022 рік, буде виконано.

Борис Баум наголошує, що у разі ухвалення у другому читанні законопроєкту наступного року можна очікувати податкові надходження у розмірах не менших за 5—7 мільярдів гривень, тобто фактично удев’ятеро-вдесятеро більші, ніж заплановано у проєкті державного бюджету.

Антон Кучухідзе зазначає, що доходи від справляння податків можуть бути ще більшими, якщо цей законопроєкт ухвалять швидко. Адже на це лише чекають іноземні компанії, і як вважає експерт, для них ухвалення документа, де будуть прозорими правила гри та поміркованими податки, стане сигналом, що гроші в Україну можна вкладати і робити це треба швидко.

Можливо, пан Кучухідзе не помиляється, адже на українському ринку нині небагато компаній, і майже всі вони вітчизняні. Їм зрозуміла специфіка місцевого ринку, а іноземці мають з нею лише ознайомлюватися, тому їм не варто гаяти часу. А вкладати гроші у гральний бізнес України іноземні інвестори хочуть — це надзвичайні прибутки. Та й великі надходження до бюджету. Тож законопроєкт може бути  корисним для всіх сторін.