Під головуванням міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Миколи Калашника відбулося чергове засідання Штабу з підготовки об’єктів житлово­комунального господарства та паливно­енергетичного комплексу до осінньо­зимового періоду 2026/2027 року. На ньому розглянули стан підготовки житлового фонду, соціальної сфери, об’єктів тепло­ та водопостачання, забезпечення резервними джерелами живлення та накопичення енергоресурсів.

«В умовах війни готовність до опалювального сезону означає значно більше, ніж виконання планових ремонтів. Кожен регіон має бути готовим до різних сценаріїв: від тривалих відімкнень електроенергії до пошкодження об’єктів критичної інфраструктури. Тому наше завдання зараз полягає не лише у виконанні планових показників, а й у створенні реального запасу стійкості. Це резервне живлення, альтернативні джерела тепла, аварійні запаси обладнання, підготовлений персонал і чіткі алгоритми дій у разі надзвичайної ситуації», — зазначив Микола Калашник.

На 1 серпня 2026 року підготовлено: 83553 житлові будинки, або 58% плану; 14962 об’єкти соціальної сфери, або 62,7%; 10590 котелень, або 61,7%; понад 10,4 тис. км теплових мереж; 2457 водопровідних та 1516 каналізаційних насосних станцій.

Окремий блок засідання стосувався резервного живлення об’єктів тепло­ та водопостачання. Загальна актуалізована потреба становить 1214,6 МВт. На 12 серпня забезпечено 918,5 МВт, або 75,6% потреби. Непокрита потреба становить 296,2 МВт.

До початку опалювального сезону регіони мають забезпечити нарощування на 20% обсягу резервного живлення відповідно до показників, визначених комплексними планами стійкості.

За підсумками засідання регіонам доручено провести командно­штабні навчання для відпрацювання дій у разі надзвичайних ситуацій на об’єктах тепло­, електро­, газо­ та водопостачання. Також області мають перевірити готовність резервних систем теплопостачання, сформувати аварійні запаси обладнання та матеріалів, актуалізувати плани тимчасового теплопостачання і надати інформацію щодо кадрового забезпечення підприємств та дефіциту працівників критично важливих спеціальностей.

Окремо заслухали стан підготовки областей та міста Києва щодо забезпечення енергоресурсами для опалювального сезону.

Наступний контрольний показник готовності регіонів до осінньо­зимового періоду становить 80% на 1 вересня та 100% — до 1 жовтня цього року.

Особлива увага — прифронтовим громадам

Під головуванням першого віцепрем’єр­міністра — міністра енергетики Дениса Шмигаля пройшло чергове засідання Штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в енергетиці, де за участі керівництва Херсонської ОВА та енергетичних компаній було розглянуто ситуацію з електропостачанням на Херсонщині.

«Координуємо роботу на всіх рівнях для прискорення відновлювальних робіт після чергової російської атаки. Разом з військовими триває робота над захистом енергооб’єктів», — наголосив Денис Шмигаль.

Учасники засідання обговорили додаткові потреби регіону в обладнанні для термінових ремонтів та створення резервів. Перший віцепрем’єр­міністр — міністр енергетики дав доручення прискорити доставку необхідного енергетикам устаткування.

Для посилення стійкості Херсонщини з хабів Міненерго одній із громад вже передано потужний силовий трансформатор від японської JICA.

«У липні також передали накопичувач електроенергії ємністю 1 МВт, що стане важливим посиленням стабільності енергопостачання регіону», — зазначив очільник Міненерго.

Крім того, з Фонду підтримки енергетики за запитами підприємств Херсонської області схвалено до закупівлі критичного обладнання на понад 27 млн євро. Укладено контракти на загальну суму 13,1 млн євро.

2026 року з хабів Міненерго області було надано 52,8 тонни енергетичного обладнання і матеріалів. Зокрема 272 трансформатори, 90 генераторів та іншого устаткування.

«Вдячний енергетикам, які працюють у надскладних небезпечних умовах», — наголосив перший віцепрем’єр­міністр — міністр енергетики.

Зі складів хабів екстреної енергетичної допомоги Міністерства енергетики України до підприємств критичної інфраструктури Львівської, Дніпропетровської, Закарпатської та Кіровоградської областей передано понад 58 тонн енергетичного обладнання, яке надали німецькі партнери. Допомога містить електротехнічне й енергетичне обладнання, системи накопичення енергії, сонячні панелі, інвертори та інше устаткування для потреб енергетичної інфраструктури. Це обладнання використовуватимуть для проведення ремонтних та відновлювальних робіт, а також для забезпечення надійного електропостачання в регіонах.

Міненерго висловило вдячність німецьким партнерам Amprion GmbH, LEW Verteilnetz GmbH, Tyczka Energy GmbH та X2 GmbH за важливу підтримку українського енергетичного сектору.

Промінь надії

Із січня до початку серпня цього року в межах реалізації проєкту «Промінь надії» 43 заклади охорони здоров’я розпочали власну генерацію електроенергії. Загальна встановлена потужність введених в експлуатацію сонячних електростанцій становить 3365 кВт. Загалом 285 проєктів у медичних закладах перебувають на різних стадіях реалізації.

Введення в експлуатацію 43 медичних закладів стало можливим завдяки міжнародній підтримці. Зокрема, 32 заклади забезпечено за фінансування Німеччини, п’ять — за підтримки Швеції, чотири — за підтримки Великої Британії, ще два — за підтримки Європейського Союзу.

Програма «Промінь надії» — спільна ініціатива Європейської комісії, Міністерства енергетики України та Міністерства охорони здоров’я України. Проєкт реалізують у межах Фонду підтримки енергетики України за координації Секретаріату Енергетичного співтовариства. Його мета — посилити енергетичну стійкість закладів охорони здоров’я завдяки встановленню сонячних електростанцій, систем накопичення енергії та іншого обладнання. Це допомагає забезпечувати стабільне електропостачання та підтримувати безперебійну роботу медзакладів зокрема під час знеструмлень.

Нагадаємо, що нещодавно власну генерацію електроенергії розпочав Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань Полтавської обласної ради.