Прошу слова

  • Віктор ШПАК

    Від народного суду — до суду Лінча?

    Елементарний здоровий глузд підказує, що навіть найсправедливіше рішення суду спричинить нарікання і претензії однієї зі сторін судового процесу. Але головна функція судочинства в тому, щоб його вердикти задовольняли суспільство загалом. Однак саме з цим в Україні великі проблеми, бо довіра до вітчизняної Феміди з її посипаними доларами і євро кабінетами та трилітровими банками законсервованих зелених банкнот уже давно вкрай низька

  • Роман КИРЕЙ

    Чи варто кликати інспектора Петренка?

    Стрічки новин день у день рясніють повідомленнями про дорожньо-транспортні пригоди. Черкащина у цих зведеннях, які за жахливими наслідками схожі на фронтові, займає, на жаль, далеко не останнє місце. Резонансні ДТП за останні тижні сколихнули й громадську думку — про аварії говорять у магазинах, офісах, громадському транспорті. Усі розмови зводяться до кількох запитань: чому ж, попри реформу в поліції, красиві селфі патрульних, на дорогах гине й калічиться дедалі більше людей? Чому мажори на крутих іномарках та нетверезі за кермом не бояться відповідальності? Зрештою, як же змінити ситуацію? 

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Восьме чудо міста над Ворсклою

    Допитливих туристів, які під час відпусток відвідують Полтаву, екскурсоводи зазвичай знайомлять із сімома загальновизнаними чудесами надворсклянського міста: архітектурним ансамблем Круглої площі, Білою альтанкою, Хрестовоздвиженським монастирем, будівлею краєзнавчого музею, Спаською церквою, заповідником «Поле Полтавської битви», будівлею Служби безпеки України. Однак у Полтаві є ще одне диво: ділянка автодороги міжнародного значення Київ — Харків — Довжанський, яка суміщається з проїзними частинами вулиць Київське шосе та Харківське шосе. На такий статус вона претендує тому, що існує разом з розташованими на ній 20-сантиметровими ямами, що значно скорочують термін експлуатації автотранспорту, а ось власник її віртуальний. Від неї всі відхрещуються. Коли постало питання її ремонту, Іван киває на Петра і навпаки. 

  • Володимир ТКАЧЕНКО

    Чи можна досягти нульової смертності в ДТП?

    Маю понад 30 років водійського стажу. Неодноразово був свідком загибелі людей на дорогах, доводилося і самому рятувати постраждалих. Тому все, пов’язане зі зменшенням смертності на автошляхах, мене цікавить.

    Історія зберегла відомості про людину, яка загинула у першій зареєстрованій дорожньо-транспортний пригоді. Нею став житель Нью-Йорка 68 річний Генрі Блис. 13 вересня 1899 року, виходячи з трамвая, він потрапив під колеса таксі, яке рухалося зі швидкістю кілька миль за годину. 

  • Володимир КОЛЮБАКІН

    Справа рук самих потопаючих?

    Було свого часу таке гасло від Товариства порятунку на воді: «Порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих». Мовляв, вчіться плавати, не лізьте у воду напідпитку, не хапайте у воді один одного навіть жартома… Загалом правильне гасло. Але погано, коли намагаються перекласти на самого громадянина відповідальність за все, що з ним відбувається у будь-якій сфері життя.  

  • Олександр ВЕРТІЛЬ

    Дрес-код із трусами для водіїв маршруток

    До різних проблемних питань, якими опікується міська влада Сум, віднедавна додалася ще одне.

    Днями на оперативну нараду завітала обурена сумчанка і зажадала від міського голови та його команди припинити неподобства у маршрутках: заборонити водіям їздити в… трусах (нехай і спортивних). Адже з настанням спеки вони відверто розперезалися: часто складається враження, що той чи той водій сів за кермо відразу після сну в ліжку, не потурбувавшись про свій зовнішній вигляд. І якщо водії почуваються більш-менш комфортно, то пасажири навпаки: ніяковіють, відводять погляди від напівоголених хлопців і чоловіків, вважаючи таку ситуацію принизливою для себе. Дехто з чиновників сприйняв такий закид з гумором. Мовляв, пасажирам, а надто жінкам, не варто задивлятися на водіїв, а краще перевести погляд у вікно. 

  • Іван ДАХНО

    Українська мова має стати модною

    Мовне питання дуже делікатне і потребує зважених підходів. Щось на зразок нейрохірургії, а не рубання березових дров. У нормальних державах уся політика вважається тонкою справою.

    Нашим політикам не завадило б повчитися цього мистецтва у західних колег. У першій половині 1990-х мені доводилося контактувати з німецьким професором Арведом Дерінгером. Він частенько прилітав консультувати Антимонопольний комітет України. 

  • Любомира КОВАЛЬ

    Безлад є. Води катма

    Як відомо, більш ніж у половини киян немає гарячої води в домівках приблизно із середини квітня 2018-го. Мікрорайон Чоколівка Солом’янського району, де живу вже понад 20 років, на жаль, не виняток. І ніде не можна добитись інформації, що ж сталося, хто винен і  коли це неподобство скінчиться. А надто з огляду на те, що боргів за комунальні послуги в мене немає

  • Інна ОМЕЛЯНЧУК

    І Рокфеллер відпочиває…

    «Треба боятися не великих витрат, а малих доходів», — відома фраза першого доларового мільярдера Джона Рокфеллера. Згадала про неї днями, коли випала нагода поспілкуватися з його цілеспрямованими співвітчизниками — ні, не в Америці, — у мальовничому куточку Рівненщини, що цілком відповідає своїй назві «Країна мрій». Четвертий рік саме тут проводить відпустку команда американських волонтерів, які представляють громадську організацію «Східноєвропейська молодіжна місія». Ці люди витрачають особисті кошти на перельоти й видання чудової літератури українською, щоб донести нашим дітлахам: світ тримається на одвічних християнських цінностях — вірі, надії та любові. І нам, якщо будемо єдині в своєму прагненні, цілком під силу зробити його кращим, добрішим, милосерднішим. Здається, американці просто-таки прикипіли й до цього оздоровчого закладу, і до наших дітей, з якими пов’язують успішне завтра України. І разом моляться за мир…

  • Держава не повинна боятися!

    Люди в балаклавах, у польовій формі, без розпізнавальних знаків, у повному озброєнні вриваються у торговельні, оздоровчі центри, підприємницькі офіси за чиєюсь командою, щось там шукають, когось виводять, когось доганяють. Погоні стали буденною справою. Тим часом у дворах і на вулицях стріляють у людей, розриваються гранати, злітають у повітря чи палають автомобілі. Усі ці провокаційно-терористичні події можна спостерігати ледь не щоденно в телеефірі. Повідомлень про розкриття злочинів катма. Якщо ж когось і зловили, то згодом усе-таки випустять