Зустріч випускників шкіл вважається святом минулої епохи. Частка правди в такому судженні є. Якась не наша та соціальна мережа «однокласники», якесь не наше свято. Проте поки що живе. Хоч дедалі частіше в соціальних мережах поширюють заклики відмовитися від святкування.

Мабуть, дорослим не треба пояснювати, що таке наркотики. Більшість хоч раз у житті стикалася з цим злом та бачила, до чого призводить їхня згубна дія. А ось підлітків і дітей, на яких спрямовують свої зусилля наркоторгівці, батьки й суспільство мають від цього зла захистити. Адже саме біля шкіл, професійно-технічних та вищих навчальних закладів часто фіксують наркоторгівців або мітки, які ті залишають. Чому саме школярі та студенти стали мішенню продавців психотропної отрути?

Під час дискусій по телевізору можна почути, що для розв’язання соціальних чи економічних проблем треба просто взяти в олігархів. Забрати у працедавців — справа дуже тонка. Наприклад, революція 1917 року забрала у багатих, потім у заможних селян. Що отримали на виході? Втрачені десятиліття, руйнацію моралі й зрештою зубожіння і величезну за масштабами тіньову економіку.

На третьому році війни — тієї самої, яку «мишбрати» цинічно звуть «громадянською», мав цікаву зустріч із дітьми, що залишилися по той бік лінії розмежування. У населеному пункті Приазов’я, окупованому проросійськими незаконними збройними формуваннями, малі жителі колись мирної Донеччини росли, вчилися вже тривалий період і тому тепер мали відповідне уявлення про Україну та її людей.

До Великої французької революції 1789 року єдиного цивільного права у Франції не існувало, навпаки — цей розділ права вирізнявся дивовижною пістрявістю й хаотичністю. На території однієї держави діяли в різних місцевостях настанови і класичного римського права, і германського звичаєвого, і королівські ордонанси (укази, що мали силу закону) та кутюми — правові звичаї, за якими вирішували спірні питання цивільного права у сільських громадах. У більшості кутюми були навіть не писані, а передавалися з покоління до покоління, до того ж були різні у різних регіонах. Питання шлюбу та сімейного права вирішували за канонами католицької церкви.

Незабаром відзначатимемо всенародне свято: 75-ту річницю Перемоги у війні над нацистською Німеччиною. У нас немає жодної родини, яка б не була причетна до цієї події світового значення. Одні з наших родичів воювали на фронті, в партизанських загонах, інші кували зброю перемоги, ростили хліб для бійців, лікували їхні рани.

Останніми днями від наших можновладців і особливо від керівників Нацбанку чимало можна було почути про російські банки, які ще працюють на території нашої держави. Пригадуєте, які російські банки свого часу (до 2014—2016 років) працювали в Україні? Пішли в небуття або ще й досі з ними працює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб щодо розпродажу активів та повернення депозитів фізичним та юридичним особам такі банки: ВТБ, «Русский стандарт», БМ-Банк, VS Банк, Петрокомерцбанк, Траст.

Учителів-пенсіонерів з української школи звільнять і замінять наставниками без педагогічної освіти. Таку новацію передбачає Закон України «Про повну загальну середню освіту». Новий документ активно обговорюють у ЗМІ та суспільстві передовсім у зв’язку зі скасуванням навчання російською мовою. Але це, по суті, не новина, а повторення норми всіх попередніх законів про освіту та про українську мову.

Те, що в Україні щодень збільшується кількість послуг завдяки зусиллям місцевих і центральної влад, у чому значною підмогою став незмінний курс щодо переходу на електронний обіг документів, впровадження автоматизованих систем, цифрових технологій тощо, безперечно, радує пересічних українців, бо допомагає впоратися із щоденними клопотами. Однак, на жаль, як стверджує аксіома, не завжди кількість переростає у якість, і причин тут багато.

Щороку січневі новини рясніють ялинковими і сосновими повідомленнями — зазвичай щодо їхньої утилізації. Бо така вже доля зелених красунь: не встигли з господарями зустріти Новий рік, як уже пора в кращому разі на переробку, в гіршому — на смітник.