Напевно, немає таких батьків, які жодного разу не говорили з дитиною про здоровий спосіб життя, благаючи її відмовитися від чипсів, кольорових газованих напоїв, надмірної кількості солодощів, пропонуючи замінити їх фруктами. Та якщо можливість і необхідність обмеження споживання цих продуктів можна показати власним прикладом, то з ковбасними виробами складніше, хоч і в їхньому складі сила-силенна некорисних, а іноді й небезпечних підсилювачів смаку, стабілізаторів, ароматизаторів тощо.

Суспільство наближається до створення штучного інтелекту. Чим це загрожує йому й чи таїть небезпеку? Одна з важливих функцій штучного інтелекту — опрацювання інформації, тобто виконання того, що покладено нині на людський розум. Речі, які ще нещодавно здавалися науковою фантастикою, тепер уже втілюють у життя.

Скоро мине три роки, як доводилося писати про одну з історичних пам’яток Ужгорода — будинок Кирила Фунданича. Його крамниця 1920—1930-х років, назва якої з’явилася з-під давньої штукатурки, стала знахідкою для туризму. До будинку «руського торговця змішаними товарами», який продавав «свіжий мед, чайовое масло, салами і всякого роду лікери», місцеві гіди водили екскурсії, а гості дивувалися зі старорежимних назв.

Колега розповів, що бачив нещодавно, як на перехресті вулиць Героїв-чорнобильців і Європейської в Полтаві бабуся змушена була переводити за руку через дорогу незнайомого хлопчика років 10, який загрався у телефоні й зовсім втратив пильність. Він міг потрапити під машину. І таких заглиблених у себе хлопчиків і дівчаток з телефонами і в навушниках на вулицях міста багато. Чого дивуватися, що в Полтаві трапляється багато ДТП за участі дітей?

Останнім часом, гортаючи економічну літературу, різні наукові та експертні статті в інтернеті, натрапляю на матеріали, присвячені цікавій ідеї: центральні банки навіть найбільших за територією та населенням країн уже не потрібні. Мовляв, держава та фінансовий ринок, якщо не буде національних банків, нічого не втратить. Або навіть більше — розвиватиметься ще краще.

Хто не пам’ятає комедію Івана Карпенка-Карого «Мартин Боруля»! Не втримаюсь, аби не процитувати класика: «Сказано у бумазі, що не так хвамилія стоїть: у нових бумагах — Боруля, а у старих — Беруля!.. Бодай тому писареві руки назад лопатками повикручувало, що написав — Беруля… Я і сам не знаю, хто я: чи Боруля, чи Беруля… Може, й Беруля!»

Днями зателефонували зі Слов’янська: після Різдва до центру надання адміністративних послуг у місті вишикувалася черга. Починалася вона на вулиці, де формували списки, а потім уже заходили по п’ятеро осіб за талонами. За словами очевидців, дехто приїхав уранці з передмістя вже не вперше. Хто не встиг отримати талонів, бідкався: «Коли ж запрацює електронна черга?»

Півзахисник лондонського «Арсеналу» турецького походження Месут Озіл пожертвував гроші на 219 операцій дітям з малозабезпечених сімей. «Ми з дружиною, — так пояснив свій вчинок футболіст, — оголосили перед нашим весіллям у червні 2019 року, що покриємо витрати ще на 1000 життєво важливих операцій для дітей з незаможних родин у всьому світі».

Верховний Суд України не задовольнив касаційної скарги житомирця у справі про дорожньо-транспортну пригоду, що сталася ще у грудні 2015 року. Ця нібито рядова подія стала сенсацією, бо фактично вперше в нашій новітній історії винуватцем визнали пішохода і підтвердили правильність вердикту про відшкодування ним завданої майнової шкоди у розмірі 73,7 тисячі гривень.

Понад тисяча бебі-боксів, які торік отримала Рівненщина за урядовою програмою, залишилися невикористаними. Вони перейшли в резерв 2020-го. Вочевидь, кількість симпатичних пакунків вираховували з огляду на народжуваність за попередніх років, тож замовили 14 тисяч. Та не так сталося, як гадалося. Рівненщина — вже не демографічна оаза України та Європи, хоч довго тримала пальму першості у відтворенні генофонду нації. Бо що може бути благородніше в будь-яку політичну погоду за вікном?