Напевно, немає таких батьків, які жодного разу не говорили з дитиною про здоровий спосіб життя, благаючи її відмовитися від чипсів, кольорових газованих напоїв, надмірної кількості солодощів, пропонуючи замінити їх фруктами. Та якщо можливість і необхідність обмеження споживання цих продуктів можна показати власним прикладом, то з ковбасними виробами складніше, хоч і в їхньому складі сила-силенна некорисних, а іноді й небезпечних підсилювачів смаку, стабілізаторів, ароматизаторів тощо. Дитина бачить, що батьки щодня дають однокласникам у школу бутерброди з ковбасою, через брак часу на приготування купують зручні в такому разі сосиски, сардельки. А що вже говорити про святкові столи, які не обходяться без кількох видів магазинних ковбас.

То як після всього цього казати дітям, аби вони проходили повз ковбаску на прилавках? Звісно, можна категорично заявити: не куплю. Але наприклад я, аргументувавши необхідність обмеження вживання ковбаси вмістом у ній небезпечних хімічних складових, запропонувала як альтернативу придивитися до виробів із цілих шматків м’яса (видно, що купуєш) або до м’яса свіжого. Це, як я впевнено казала, набагато корисніше, а зі свіжим м’ясом ще й дешевше.

А потім на очі потрапила така інформація: в Україні вся пролікована антибіотиками велика рогата худоба потрапляє на бійню. Національний координатор проєкту ФАО (продовольчої та сільськогосподарської організації ООН) Віталій Башинський заявив, що коли лікування неефективне, корів відправляють на забійний пункт — це загальна практика у країні. А залишки антибіотиків у м’ясі будуть у надзвичайно великих концентраціях. Згадав він і про курятину та свинину: «У птахівництві й частково свинарстві використання антимікробних засобів із профілактичною метою було найширшим, його й нині застосовують у світі».

Проте він повідомив приємне. Але не для нас. Ризик вживання м’яса із залишками антибіотиків менший у продукції, яку українські підприємства експортують у країни ЄС. Контроль цієї продукції у три-п’ять разів суворіший, ніж для виробників на внутрішньому ринку. Чи є антибіотики у м’ясі, виробників-експортерів контролюють не лише українські фахівці, а й ревізори Євросоюзу. А в нас, як не перестають наголошувати фахівці, постійне недофінансування головного контролюючого органу в цій галузі — Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

А тим часом Всесвітня організація охорони здоров’я наголошує, що стійкість до антибіотиків (антибіотикорезистентність) — глобальна загроза для здоров’я людства. Неправильне використання антибіотиків людьми помножене на неконтрольоване застосування їх у тваринництві дає невтішний результат. Що частіше ми використовуємо антибіотики, то сильніші їх треба буде обирати в майбутньому. Згідно з розрахунками ВООЗ, до 2050-го від резистентності до антибіотиків щороку вмиратиме майже 10 мільйонів людей.

До слова, приблизно 40% усіх ветеринарних препаратів, зареєстрованих в Україні, — антибіотики. Та якщо сама людина може відповідально ставитися до власного здоров’я і вживати антибіотики лише за призначенням лікаря, то контроль їхнього вмісту в м’ясних виробах — тільки на совісті виробників.

Зовсім трохи надії в поліпшення ситуації вселяє те, що наприкінці минулого року Союз птахівників України за сприяння ФАО та ЄБРР розробив галузевий стандарт щодо вирощування птиці без антибіотиків. Маркування ґрунтуватиметься на трьох принципах: «стадо без антибіотиків» — антибіотики не застосовують на всій вертикалі вирощування; «вирощено без антибіотиків» — не застосовують лише на промисловому стаді; «м’ясо без антибіотиків» — в історії виробництва партії м’яса буде повний ланцюг простежуваності, чи є залишки антибіотиків, і це стосуватиметься кожної партії.

Це дуже дорого, але це й конкурентна перевага виробника, наголошують фахівці. Принаймні такий виробник, дбаючи про власний прибуток, попіклується й про безпеку споживача. Щоправда, Союз птахівників відстежуватиме вирощування птиці без антибіотиків лише на чотирьох підприємствах — членах асоціації. Підсумки аудитів, на підставі яких надаватимуть право на нанесення відповідного маркування, будуть доступні кінцевому споживачеві на сайті асоціації. Держпродспоживслужба матиме право здійснювати нагляд на будь-якому виробничому етапі.

За словами Віталія Башинського, хоч в Асоціації свинарів України ще немає спільної думки про галузевий стандарт вирощування без антибіотиків, є виробники, які активно впроваджують досвід вирощування свиней без застосування антибіотиків. Вони розуміють, що постійне інвестування в гігієну сприятиме істотному заощадженню на дорогих антибіотиках. Є й виробники яловичини, які намагаються мінімізувати використання антибіотиків у ветеринарії й ретельно контролюють їхню залишкову кількість у м’ясі. Але поки що це не масова практика.

Серед дієвого інструментарію боротьби з надмірним використанням антимікробних засобів фахівці називають саме галузеві стандарти серед промислових виробників продукції тваринництва і здійснення активного державного нагляду в країні. А оскільки є проблеми і з тим, і з іншим, то не відомо, коли ми й наші діти вже не будемо для вітчизняних виробників другосортними споживачами і перестанемо заздрити європейцям, які споживають високоякісне Made in Ukraine.