Для жителів багатоповерхівок Черкас та й інших міст серед таких послуг — теплопостачання. Законодавство, по суті, перетворює власників квартир на заручників теплогенеруючих підприємств — не можна ні відмовитися, ні перейти на індивідуальне опалення, а віднедавна не можна навіть… економити, хоч до цього закликають чи не на кожному кроці. А як же сучасні технології утеплення, лічильники, спитаєте ви, зрештою, одна з найтепліших за останні роки зим? Усі ці аргументи розтають, ніби пара над люками тепломереж зимового дня, коли справа доходить до оплати послуг монополіста.

Мешканцям одного із сучасних будинків у Черкасах на вулиці Сержанта Жужоми почали надходити захмарні суми у платіжках за теплопостачання. Історія ніби банальна: мовляв, використали, то хай платять. Однак у цьому будинку в кожній квартирі є теплолічильник, а мережа теплових труб розгалужена квартирою горизонтально, а не вертикально, як колись у будинках радянських часів. Під час заселення кожен власник квартири робив окремий проєкт та встановлював лічильник, витрачаючи чималі гроші, а разом з тим утеплював власні вікна, двері, балкон, підлогу. Попри це цифри у платіжках та обраховані лічильниками різняться в рази.

Так і не дочекалися

«Наприклад, за грудень, відповідно до показів лічильника, я використав 0,56 гігакалорії тепла, — показує розрахунки один з мешканців багатоповерхівки. — За тарифами, які офіційно чинні в Черкаській ТЕЦ, це коштує приблизно 800 гривень. Ще є плата за тепло на загальнобудинкові потреби (нараховано майже тисячу гривень) та абонентське обслуговування — 9 гривень».

Тут ніби все зрозуміло. Але у квитанції, яку показує мешканець, є рядок «Постачання теплової енергії», де нараховано до сплати  більш як 3 тисячі гривень, а також рядок «Донарахування до мінімального споживання», де теж тисячі. Зрештою, рахунок за трикімнатну квартиру сягнув понад 6 тисяч гривень (порівняйте з 800 гривень за лічильником). Що ж робити власникові? Звичайно, контактувати з теплопостачальною організацією.

Черкаська ТЕЦ надає гарячу воду та опалює майже 3 мільйони квадратних метрів житлової площі у 800 будинках Черкас. Це одне із двох підприємств міста, яке надає цю послугу (інше, комунальне, обслуговує трохи меншу кількість споживачів). Достукатися до абонвідділу ТЕЦ непросто. Телефони постійно зайняті, та й розбиратися з цифрами конкретного споживача телефоном не будуть. Їдьте, мовляв, до нас зі своїми платіжками.

Абонвідділ розташовано у пром­зоні, куди дістатися автобусом без пересадки можна далеко не з кожного мікрорайону. Як учинити? Їхати до тепловиків усім жителям будинку?

Спочатку понад 50 мешканців вирішили написати спільного листа від ОСББ із проханням роз’яснити дивні нарахування та навести з ними лад. Лист, за словами голови ОСББ Галини Тарасюк, надіслали на початку січня. Та на 10 лютого відповіді від ТЕЦ так і не отримали, тому вирішили звернутися до НКРЕКП та журналістів. Адже, сплативши гроші за власними підрахунками, споживачі отримують від ТЕЦ дзвінки, в яких безапеляційним тоном у записі вимагають сплатити борг.

Незрозумілі споживачу нарахування за надання послуги руйнують довіру і нервують людей. Фото з сайту dozor.kr.ua

Емоції замість інформації

На прохання роз’яснити ситуацію пресслужба підприємства відреагувала спочатку позитивно — пообіцяла допомогти. Щодо листа повідомили, що він є в юристів підприємства й варто дочекатися відповіді. Зрештою направили мене в абонентський відділ. Керівниця відділу нарахувань, побачивши журналіста, повідомила, що нічим допомогти не зможе, треба звертатися до фахівця у відповідне віконечко, який знається на нарахуванні платежів.

Невеличка кімната, де разом з мешканцем проблемного будинку стоїмо в черзі до імпровізованого віконечка №8, не схожа на сучасний абонентський відділ. Тут тісно, обшарпані меблі викликають асоціації з радянським відділенням зв’язку. Щоб дійти до оператора, треба втиснутися у вузький прохід між меблями, ним снують між людьми й самі працівниці. Перед нами троє відвідувачів саме до нашого віконечка. Чую розмову на підвищених тонах: «Куди нам ще звертатися, до директора не пускають!» — обурюється жінка віком понад 50 років. «Нам сказали рахувати за цією методикою нарахувань, програму дали. А що ми можемо змінити?» — відповідає операторка. «У мене централізованого опалення немає, лише автономне. А ви все рахуєте й рахуєте. Чотири місяці надсилаєте платіжки, — обурюється жінка.  — Ми всі постанови перечитали — за законом, маєте вилучити нас зі списку боржників». — «То пишіть заяву». — «Уже писали, й не раз, але чотири місяці у вас не можуть це з’ясувати. Кажуть, немає програміста, щоб виправити».

Зі своїм питанням долучається наступний відвідувач-пенсіонер: «У нас у під’їзді в половини людей — індивідуальні газові котли. А в мене лічильник. До чого тут загальнобудинкові витрати? Як нам дізнатися, за що нарахували ці суми? А ще о 10-й вечора телефонують і кажуть про борг, що вдвічі більший за мою пенсію, а я тоді всю ніч не сплю».

«О 10 вечора вам телефонує юридична служба, а не абонвідділ, — парирує операторка. — Кажіть їм. Вони до вас дзвонять, а ви — претензії до мене». — «Але ж ви одна організація?.. Ви ж з людьми працюєте!»

Пів години стояння в черзі. Спостерігаємо, як в атмосфері гарячих дискусій тануть надії попередніх відвідувачів щось з’ясувати, й ось ми вже підходимо до оператора Тетяни. Просимо пояснити цифри у платіжці.

«До нас не надходили ваші показники. Ви, мабуть, не оновили особистий електронний кабінет, де ви скидаєте показники?» — вводить у тему споживача послуги оператор Тетяна.

«А його треба оновлювати? — щиро дивується споживач. — Показники лічильників я справно повідомляв через особистий кабінет та юристам, які телефонували щодо боргу. Вони пообіцяли передати в абонвідділ й усе залагодити. Також намагався додзвонитися, але не вдалося — постійно зайнято».

«Показники квартирного лічильника беруть до уваги. Але у грудні показників не було зараховано, бо особистий кабінет проходив оновлення. Тому вам іде нарахування за формулою постачання теплової енергії на будинок».

Зрештою операторка допомогла споживачеві налаштувати на смартфоні телеграм-бот, яким теж можна передавати дані лічильника. Пообіцяла, що суму на наступний місяць мають відкоригувати. Але, можливо, буде й сума донарахування (цей феномен до кінця зрозуміти важко, як і спосіб та норму самого донарахування). Не змогла цього пояснити й операторка: «Формулу, відповідно до якої йдуть донарахування, визначили в Мінрегіоні. А норму — навіть не скажу хто. Мабуть, це залежить від квадратури».

Ось така розмова. За нами в черзі юрмляться ще кілька людей, у їхніх очах та платіжках — подібне нерозуміння. Вийшовши з абонвідділу, ділимося думками. Звичайно, тепер, крім особистого кабінету, споживач скидатиме показники ще й у додатку смартфона. Але чи врегулює це ситуацію? Чи буде перерахунок і якщо зменшать цифри в одному рядку, чи не виростуть вони в іншому — наприклад «донарахуванні»? Ясності щодо цього не буде аж до отримання нових платіжок за місяць. Формули й норми, відповідно до яких людей змушують платити, надавач послуги не поспішає розкривати.

Чому донарахування не сприяють економії

В абонвідділі порадили прочитати законодавство та нові рішення міністерства, зокрема «Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», затверджену наказом Міністерства розвитку громад та територій (Мінрегіону), щоб зрозуміти, за якими принципами нині відбуваються розрахунки. Ознайомлення із цим документом оптимізму, на жаль, не додало.

У затвердженій методиці йдеться: якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії.

А ще документ аргументує, навіщо існує це таємниче донарахування: «Для опалюваного приміщення, оснащеного приладом (приладами) розподільного обліку теплової енергії, крім обсягу теплової енергії, визначеного на підставі його/їх показань, здійснюється донарахування обсягу теплової енергії з метою унеможливлення опалення приміщення за рахунок суміжних опалюваних приміщень або опалюваних місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень, запобігання утворенню грибків та плісняви в приміщеннях, МЗК та допоміжних приміщеннях, а також недопущення зниження нормативного строку експлуатації приміщення/будівлі/будинку».

Як можна зрозуміти з цих документів, суму донарахування визначає саме теплопостачальне підприємство. І здається, ведеться тут, як у народній приказці: поставили цапа стерегти капусту. Чи не намагається підприємство заробити на цьому? Бо навіщо ж надавати послугу, якщо можна збирати «данину» з мешканців багатоквартирних будинків — донарахування за тепло, якого не було?

Чи так це насправді, треба досліджувати компетентним органам та фахівцям. А розробникам «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» варто поставити запитання від жителів згаданої багатоповерхівки: який сенс утеплювати будинок загалом та кожну квартиру зокрема, встановлювати високоякісні вікна та двері, дорогі лічильники, щоб потім не мати змоги економити й навіть під час рекордно теплої зими отримувати такі «донарахування»?

Насамкінець. Подібні ситуації зіпсували нерви й час не одній сотні споживачів тепла в Черкасах. Навіть якщо виявиться, що суми, нараховані «із запасом», пізніше, можливо, відмінусують із платіжок, нерви та час, згаяний на з’ясування елементарних речей, вже не повернути. Та й загалом, здається, компанія додержується принципу, що комунікувати зі споживачами (крім дзвінків за борги), роз’яснювати нововведення, а ще облаштувати зручний абонентський відділ, повідомляти про оновлення особистого електронного кабінету споживача — це зайве. Коли припече, самі прийдуть, і законодавство вивчать, і електронний кабінет оновлять.

У листі, який надійшов у відповідь на скаргу ОСББ від НКРЕКП, фахівці радять звернутися по додаткові роз’яснення, крім виконавця послуг, до Мінрегіону, Черкаської міськради та Держслужби України з питань захисту прав споживачів. Чи стане цей крок завершальним етапом боротьби жителів за зрозумілі й чесні платіжки, покаже час.