Віктор КОЗОРІЗ
для «Урядового кур’єра»

На робочому столі директорки Харківської наукової державної бібліотеки імені В.Г. Короленка Наталії Петренко — стосик свіжих книжок, фахових журналів і... старі проєкти з реставрації головного корпусу бібліотеки. Тут же в картонній коробочці лежать уламки іржавих осколків, які вдалося зібрати на даху бібліотеки після того, як торік на початку березня будівля зазнала ушкоджень внаслідок ворожих обстрілів і бомбардувань.

За допомогою одеситів і поляків

«Прямих ударів по бібліотеці не було, — розповідає пані Наталія, — але внаслідок обстрілів центру Харкова вибуховою хвилею в нас повибивало багато вікон, пошкоджено дах на книгосховищах, світловий ліхтар над атріумом в головному корпусі, вітражі, постраждала система опалення.

Удари були такої сили, що вікна в читальному залі повиривало з рамами, в інтернет-центрі обвалилася частина стелі, стіни вкрилися тріщинами. Загалом було пошкоджено 344 вікна і понад 400 квадратних метрів даху. Тому виникла небезпека для книжкового фонду, який ми кинулися рятувати, бо це наше найбільше багатство. Намагаємося зберегти історичну будівлю бібліотеки, пам’ятку архітектури та містобудування, один із символів Харкова. Тому вивчаю старі проєкти з реставрації бібліотеки, щоб зрозуміти, як її відбудовували після Другої світової війни. Тоді споруда теж зазнала значних руйнувань внаслідок бомбардувань».

Директорка розповідає, що завдяки допомозі благодійних організацій за кілька місяців вдалось отримати поліетиленову плівку і плити, якими закрили пошкоджені віконні отвори. Велику допомогу надали громадська організація Museum for Change (Одеса) за фінансової підтримки ALIPH Foundation, за сприяння Одеської національної наукової бібліотеки. Значний внесок у збереження будівель бібліотечного комплексу та його фондів надало Міністерство культури та національної спадщини Республіки Польща, Центр допомоги для культури в Україні Національної бібліотеки Польщі, Спілка побратимства Харків — Нюрнберг, Благодійний фонд громади Харкова «Толока» та інші.

У пошуках фінансування

Однак повністю перекрити дах над старим книгосховищем не вдалося. Внаслідок протікання покрівлі було пошкоджено понад 5 тисяч примірників книжок і журналів. Тепер співробітники бібліотеки їх активно рятують, намагаючись зберегти видання, які мають історичну й наукову цінність. Після просушування та дезінфекції їх передають на оцифровування і знову повертають до книгосховищ у безпечні місця.

«Більшу частину часу витрачаю на пошук фінансової підтримки для збереження книжкового фонду і будівель бібліотеки, — розповідає Наталія Петренко. — Пишемо з колегами проєкти на отримання грантів та гуманітарної допомоги. Ось нещодавно від ініціативи Saving Ukrainian Cultural Heritage Online ми отримали два сучасні сканери. Допомогу надає Міністерство культури та інформаційної політики України. Але навіть в таких умовах бібліотека працює як наукова установа, заклад культури та хаб цифрової освіти. Співробітники ведуть методичну і дослідницьку роботу, забезпечують комплектування фондів новими надходженнями, проводять онлайн-заходи тощо. І обслуговуємо читачів, переважно дистанційно, бо для відвідування бібліотеку закрито».

Зачинені, але читачам не відмовляємо

Тут нашу розмову несподівано перериває один з відвідувачів, який приїхав з Балаклії. Пані Наталія перепрошує, бо зустріч було заплановано. З’ясувалося, це журналіст Володимир В’юник, який багато років працював кореспондентом однієї з обласних газет. Він давно на пенсії, але друг замовив йому статтю для нової книжки, і журналіст поринув у спогади. Йому знадобилися старі підшивки газети, які зберігаються в бібліотеці, тож звернувся по допомогу.

 «Трапляється і таке, — пояснює директорка, — тому намагаємося не відмовляти читачам. Навіть під час війни люди пишуть і видають книжки, хочуть читати і продовжують свої наукові українознавчі та краєзнавчі дослідження. Часто звертаються читачі, яким потрібна інформація про патенти, бо бібліотека має один з найстаріших і найбільших фондів патентної документації — 1,6 мільйона одиниць зберігання. Тоді виконуємо їхні замовлення й надаємо інформацію, переважно дистанційно. Але іноді проводимо індивідуальне обслуговування в бібліотеці.

До речі, для читачів, які хочуть отримати книжки з фондів, плануємо відкрити літній абонемент, щоб вони могли читати вдома. Поки що ця послуга буде лише для жителів Харкова, але віримо, що після перемоги і відновлення бібліотеки зможемо повернутися до повноцінної роботи. Для цього потрібно замінити вікна у читальних залах та книгосховищах, відремонтувати дах, систему опалення, водопостачання. Плануємо облаштувати в підвальному приміщенні локацію, яка слугуватиме укриттям».

Відкриття буде обов’язково

Запитую директорку, скільки може коштувати відновлення бібліотеки, щоб повернути її до повноцінного життя.

«За попередніми підрахунками, внаслідок ворожих обстрілів бібліотека зазнала збитків на 128 мільйонів гривень, — каже Наталія Петренко. — Це не остаточна сума і потребує уточнень після експертиз. Але фінансова допомога потрібна вже зараз, щоб замовити проєктну документацію, відновити дах, вікна та систему опалення. Ще одну зиму з холодом і сирістю бібліотека може й не пережити.

Внаслідок російської агресії постраждав не лише наш, а й інші заклади в різних куточках України. Тому дуже важливо, що за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики і телекомунікаційного оператора Vodafone Україна реалізує проєкт «Збережіть українську культуру». Його завдання — фіксація злочинів ворожої армії проти пам’яток української культури та залучення меценатів, донорів, представників світових урядів до збереження, відбудови й відновлення нашої культурної спадщини. У межах цього проєкту вже збирають кошти на відновлення бібліотек, зокрема нашої. Відповідний онлайн-сервіс працює на сайті Міністерства культури та інформполітики. Поки що вдалося зібрати майже 60 тисяч гривень.

Розуміємо, що в держави є набагато нагальніші потреби, на які варто спрямовувати кошти. Це стосується і меценатів та волонтерів. Колектив бібліотеки щиро вдячний за кожну гривню та гуманітарну допомогу, яку ми отримали на відновлення, збереження культурної спадщини українського народу».

 ДОВІДКА «УК»

Харківська наукова державна бібліотека імені В.Г. Короленка — одна з найбільших і найстаріших книгозбірень України. Заснована 1830 року як Харківська губернська публічна бібліотека. Фонди її (переважно наукового характеру) налічують 7,2 мільйона книжок і документів 244 мовами світу. ЮНЕСКО вписало бібліотеку до скорботного списку культурних об’єктів в Україні, які було пошкоджено внаслідок війни.