Житомир першим в Україні офіційно заявив, що планує до 2050 року перейти на 100-відсоткове використання поновлюваної енергії. За цей час місто хоче стати кліматично нейтральним, про що розвинені країни світу підписали меморандум у Сан-Франциско під час кліматичного форуму.

У Житомирі за енергоефективність борються всерйоз. Місто — учасник багатьох європейських програм, спрямованих на досягнення цієї мети. Другим після Вінниці 2019 року Житомир отримав від Європейського Союзу срібну нагороду за 20-відсоткове скорочення викидів вуглекислого газу. До кінця 2022-го їх мали скоротити на 30%, але добилися значно вищого результату — понад 40%.

Як працюють ці ініціативи жителів поліського міста, як вони вийшли на лідерські позиції у країні, розповідає позаштатний автор, побувавши у місті над Тетеревом у престурі «Кліматично нейтральне майбутнє Житомира. Зелений перехід міста на 100% ВДЕ до 2050 року».

Спалюють газу вдвічі менше

Зустрівшись та поспілкувавшись із Житомирським міським головою Сергієм Сухомлином, можна з’ясувати, на чому ґрунтуються успіхи очолюваної ним громади у просуванні програми з енергоефективності. Не завжди подібні програми стають дороговказом і їх реалізують активно. Подекуди відбуваються певними діями, щоб відзвітуватися й мати кращий  вигляд.

Міський голова впевнено оперує фактами, розповідаючи, як було, як є і як буде.

«Ще 2014 року нам стало зрозуміло, що газ і енергоресурси — це така сама зброя росії проти України, як ракети і танки. Тож у стратегії розвитку міста, яку ми тоді ухвалили, зафіксовано прагнення повністю відмовитися від викопних джерел енергії й перейти до поновлюваних», — розповів Сергій Сухомлин.

До 2014-го в місті за опалювальний сезон в середньому використовували 93—96 мільйонів кубів газу. А вже через сім років, у сезоні 2021—2022, обійшлися вдвічі меншими обсягами використання цього енергоносія — 46 мільйонів кубометрів.

У місті вважають, що впровадження енергоефективних заходів подвійно вигідне: це зменшує використання енергоресурсів і навантаження на довкілля. До того ж країни ЄС бачать, що місто готове працювати в цьому напрямі, тож сприяють у фінансуванні енергетичних програм. Тут реалізували вже кілька проєктів із державним швейцарським бюро SECO. Серед них будівництво ТЕЦ на альтернативному паливі, яка під час ракетних ударів рашистів виробляла для міста електроенергію. Разом з Європейським банком реконструкції й розвитку втілили проєкти з утеплення садочків і модернізації теплокомуненерго. Нині у стадії реалізації — будівництво ще однієї ТЕЦ.

А ще Житомир розпочав реалізувати проєкт із німецьким державним банком KfW, завдяки якому термомодернізують соціальні заклади. За кошти Світового банку тут  будують підприємство — водоканал Житомирської міської громади. Передбачено спорудження сучасних очисних споруд за найновішими світовими технологіями. За грантові кошти Словенії здійснюють реконструкцію головної каналізаційної насосної станції.

Третина теплової енергії — зі сміття

Два роки тому в Житомирі розпочали програму об’єднання котелень, щоб у разі виходу з ладу котроїсь із них можна було задіяти іншу. Це позитивно позначилося нинішньої зими, коли через ворожі обстріли і вимикання світла окремі котельні завмирали. За цих екстремальних умов тепло від котелень, які працювали, подавали до інших і так забезпечували жителів міста теплом.

Придбали дві модульні котельні, які працюють на деревині. У разі необхідності їх можуть швидко перевезти в район, в якому немає електроенергії, та оперативно під’єднати до мережі теплопостачання. До загальноміської тепломережі доєднали ще дві котельні, що дало змогу зменшити використання газу, позитивно позначилося на тарифах для соціальних об’єктів.

Курс, який узяло місто, позначається і на сумах у платіжках за тепло пересічних мешканців. Якщо в середньому в Україні втрати під час опалення будівель сягають 12—14%, а в окремих містах доходять і до 30, то в Житомирі другий опалювальний сезон тепловтрати не перевищували 4,5%. Усе це враховано в комунальних платіжках. Тариф у місті один з найнижчих в Україні.

Із НАК «Нафтогаз України» реалізовуватимуть масштабний проєкт з будівництва ТЕЦ, яка працюватиме на деревині та RDF-паливі — з переробленого сміття. Видобутою тут електроенергією забезпечуватимуть теплом майже третину міста.

Житомирці вже запустили першу чергу сміттєпереробного заводу, будівництво якого здійснював хорватський інвестор. Його завершували вже під час війни. Найближчим часом упровадять другу чергу, після чого зможуть вийти на перероблення сміття на рівні 80—85%.

Усі проєкти з енергоефективності з одного боку, — можливість фондів, європейських та світових фінансових інституцій, а з іншого, — вони заощаджують бюджетні кошти, даючи змогу зменшити використання енергоресурсів з викопних джерел. Важливо, що це дає змогу робити життя людей комфортнішим і заможнішим.

Сніжана ДОЛГІНА
для «Урядового кур’єра»