Скарбниця народу

  • На Луганщині лунали народні пісні

    На центральній площі Старобільська вирувало свято «А весна вже скресла, що ти нам принесла», а у фойє районного Будинку культури ім. Т. Шевченка гості із захватом роздивлялися роботи майстрів декоративно-ужиткового мистецтва Старобільщини. І запрошені, й учасники фестивалю могли брати участь у конкурсних обрядових, родинно-побутових програмах, народної пісні, гумору й танцю, музикування тощо

  • Травневі роси — на врожай проса

    Найпрекрасніша пора року — весна. Найчарівніший весняний місяць — травень. О цій порі бурхливо пробуджується природа. Як раптово змінюється післязимовий сірий пейзаж міста: сквери і парки вкриваються зеленню, розквітають абрикоси, кущі форзиції спалахують жовтим.

  • Василь БЕДЗІР

    В очікуванні Великодня

    На Закарпатті готуються до Великодніх свят і початківці, й майстри писанкарства. У четвер Народну площу в обласному центрі прикрасили художні роботи учнів загальноосвітніх, мистецьких шкіл і студій. Витвори, розписані учасниками конкурсу «Воскресни, писанко!» в різних техніках, розвішані на деревах по периметру центральної площі Ужгорода. Про своє бажання узяти участь в конкурсі заявили 57 учасників, і всі вже отримали схвалення відбірної комісії.

  • Нашу писанку шанують у світі

    У переддень великого християнського свята — Пасхи — у світі вшановують традиції українського писанкарства. Королівський канадський монетний двір випустив кольорову позолочену монету у формі писанки.

  • По вербній неділі уже плуг при ділі

    Як і передбачалося, березень підтвердив свій мінливий характер. І хоч сильними морозами не дошкуляв, буревіями завдав чималої шкоди. Але неохоче, поволеньки зима відступає. Сонечко припікає щодень відчутніше, а південний вітерець частіше повіває теплом.

  • Покинь сани, бери віз

    Зима в супрязі з лютим таки виявила на прощання свій буревійний норов, як кажуть, і дров наламала, і шкоди наробила в багатьох господарствах.  А ось весну зустріла лагідно. Святкові дні Стрітення Господнього і проводи зими (15—18 лютого) видалися напрочуд теплими й сонячними. За народними прикметами, весна має бути ранньою, але затяжною. У березні погода буває мінливою. Та тепла щодня додається. Народне прислів’я каже: «У березні вдень плющить, а вночі тріщить». Це означає, що заморозки можливі лише нічні. Упродовж місяця тривалість дня збільшується на три години, отже, земля прогрівається дедалі довше. Пробудження і оновлення природи невідворотні. Верба вкривається сріблястими котиками, ліщина — брунатними сережками, з-під залишків снігу до сонця тягнуться перші проліски.

  • Олег ЧЕБАН

    Після реставрації палац Грохольських — Можайських став перлиною

    Дорога міжнародного значення М-12 на Він­ниччині проходить через селище Вороновиця. На туристській мапі країни його помітно: саме тут Олександр Можайський уперше у світі створив у кресленнях літак. Про це розповідають експонати Вороновицького музею історії авіації та космонавтики. Заклад розташовано у палаці Грохольських — Можайських — пам’ятці архітектури національного значення.

    На жаль, тривалий період будівля мала непривабливий вигляд. Але у червні цього року після завершення капітальних реставраційних робіт фасаду палац ніби вмився вранішньою росою. Тепер туристи мають нагоду не лише ознайомитися з експонатами музею, а й насолодитися оригінальною архітектурою XVIII cторіччя. 

  • На Масницю жінки водили цапа

    За рухом пасхалій Масниця випадає на останній тиждень м’ясниць та запусти на Великий піст. Останній тиждень м’ясниць — сирний. Звідси й назва — Масниця. Свято це відоме майже всім народам Європи, та в нас воно зберегло давню національну специфіку. 

  • Фарфор-присвята Кобзареві

    До неї готувалися надзвичайно ретельно — і співробітники закладу, й колекціонери, художники та знавці фарфору-фаянсу. Адже увічнення нашого генія слова і думки саме у тонкій кераміці, яка є індикатором ідентичності кожного народу, не випадкове. Ще за життя Тарас Шевченко навідувався до  Межигір’я, розумів значення здобутків Києво-Межигірської фаянсової фабрики (на ній деякий час також випускали і фарфор) для пересічних українців. Адже з демократизацією цього вишуканого матеріалу мистецтво входило через побут у кожну оселю, перетворювало родинне спілкування на церемонію та свято. Нині на виставці «Шевченкіана в українській тонкій кераміці» до 202-ї річниці від дня народження Тараса Григоровича зібрано найкращі твори останніх двох століть, виконані у фарфорі та фаянсі, присвячені Кобзареві. 

  • Що принесе нам журавлиний клин

    Показав лютий свій норов як слід, та супротиву наступу весни вистачило лише до Стрітення. Швидко розтопило стрітенське сонечко снігові замети, а теплий дощик залишки змив. Зазеленіла трава у скверах, затуркотіли весело голуби, горобці зчиняють гамірливі бійки за місця майбутніх гніздувань. І раптом довгоочікуване: «Покинь сани, бери віз! Покинь сани, бери віз!» Це традиційне повідомлення синичок про те, що прийшла весна.

    Перший місяць весни для хлібороба — початок активної щоденної праці у полі і в городі. Але упродовж м’ясопусного тижня (6—13) ще можна буде у святкових розвагах провести зиму. Зимові м’ясниці завершуються святом Колодія або Масляною. У наші дні стало традицією організовувати на Масляну велелюдні народні гуляння. Учасників свята пригощають обрядовими стравами. Млинці з топленим маслом, медом, ікрою; вареники із сиром, м’ясом, капустою, грибами; квас і медовуха — головні наїдки і напої. Відсвяткувавши, люди кажуть: «Масляна, Масляна, яка ж ти мала. Якби ж тебе сім неділь, а Посту — одна».