Скарбниця народу

  • Неосяжне Марії Приймаченко

    Вона втілювала і осмислювала світ у жанрі наїву і стала прикладом вірності творчості в собі. Феномен Приймаченко в своєрідному сполученні традицій народного мистецтва і особистої манери без тиску панівної ідеології.

    На виставці представлено понад 300 творів із Національного музею народного декоративного мистецтва, де загалом зберігається 651 екземпляр «її власної реальності — небаченої, дивовижної, незбагненної». А також альбоми з малюнками в її улюбленій техніці гуаші з насиченими кольорами та авторська неполивана кераміка. 

  • Від Миколая зима силу набирає

    Зима цього року припізнюється. Замість снігу листопад щедро полив спраглу землю теплими дощами. Це дуже сприятливі умови й запорука доброго врожаю озимих. На тлі економічних збитків, пов’язаних з російською агресією, наша держава впевнено виходить на світовий ринок зерна. Успішне завершення осінньо-польових робіт додає впевненості, що і в наступному році хліборобська нива віддячить високим урожаєм.

    Отже, листопад пригальмував наступ зими. Але вона вже стукає у вікно. «Грудень у дорозі — зима на порозі», — каже народна мудрість. За попередніми прикметами (на Покрову сніг випав у західних регіонах,  на Михайла погода була похмура, а на Закарпатті з проливними дощами, що спричинили повінь), зима буде теплою, з частими відлигами. Але в народні прикмети листопада грудень може внести свої поправки. Щоб передбачити прогнози на наступні зиму, весну і літо, старі люди здавна беруть до уваги стан погоди у такі дні грудневих релігійних свят: Платона і Романа (1), Третя Пречиста (4), Катерини (7), Андрія Первозванного (13), Варвари (17), Миколая Чудотворця (19). 

  • Лариса КОНАРЕВА

    На зустріч із Володимиром Великим та Анною Ярославною

    Днями у Національному заповіднику «Софія Київська» відкрилася виставка «Володимир Великий — творець Української держави», присвячена 1000-річчю по смерті видатного київського князя. А напередодні пройшов міжнародний фестиваль «Анна-фест» і відкрилася експозиція «Анна Ярославна. Повернення в Європу», присвячені онуці Хрестителя французькій королеві Анні Ярославні.

    Чому саме Софія Київська стала місцем проведення гучних мистецько-історичних заходів? Один з найвеличніших православних храмів давнього Києва започаткував Володимир Великий за зразком Софії Константинопольської. Звідси ж батько — князь Ярослав, брати й сестри проводжали Анну Ярославну в далеку і не відому їй Францію, королевою якої вона стала. Власним розумом, гідністю, освітою й красою онука Хрестителя підкорила не тільки правителів, а й європейську спільноту. 

  • Олег ЧЕБАН

    У Хмільнику європейці відкрили Європу

    Мало хто знає, що всім відомий Хмільник став курортом завдяки випадку. Свого часу гідрогеологічна експедиція, виконуючи замовлення з пошуку питної води для міста, знайшла воду, яка за хімічними властивостями становить бальнеологічну цінність. Тож у 1938 році  тут відкрили першу невелику водолікарню. 

  • Олександр КРЮЧКОВ

    Історична, освітянська, культурна святиня

    Старовинний Острог, розташований на відстані близько 40 кілометрів від обласного центру Рівне, довгий час вважався одним із найголовніших міст Волині. У XIV — XVII століттях ним володіли найвпливовіші та найбагатші в Україні князі Острозькі — нащадки давньоруських князів.

  • Спадок Кричевських повертається додому

    Творець Малого герба України, засновник українського архітектурного стилю модерн, художник Василь Григорович Кричевський (1872—1952) та його не менш талановита родина почали створювати одну з кращих сторінок українського мистецтва з кінця ХІХ століття й роблять це донині. Хоч більшу частину життя змушені були робити це за кордоном.

    Після смерті Василя Кричевського в далекій Венесуелі його донька — художник, скульптор, ткаля, вишивальниця – й сини,  відомі мистці акварельного живопису, не наважилися повернутися в Україну: родинні коріння сина Василя (1901—1978) й доньки Галини (1918—2006) проросли вже в Каліфорнії (США), сина Миколу (1898—1961) доля закинула до Парижа. І вони, і нове покоління Кричевських зберегли теплі почуття до рідної землі. Серед них — художниця Катерина Кричевська-Росандіч, онука Василя Григоровича. Нині їй 88 років, разом із сім’єю вона мешкає в містечку Маунтен-В’ю, штат Каліфорнія. 

  • Віктор ШПАК

    На крові та піску — не будують

    ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

    На крові та піску —  не будують
    Від інженерів душ —  до табірного пилу
     
    Репресивна евакуація
    Препарована історія

  • Віктор ШПАК

    Він не вернувся із бою

    ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

    «Козачка Олена»,  або «З делікатністю на боці»

    З камери смертника —  до нобеліанта

    Він не вернувся із бою

    Братовбивча трагедія  України

     

     

     

     

  • Микола ШОТ

    Розкрилені орли лемківської різьби

    Село Гутисько, що в Бережанському районі на Тернопільщині, захоплює навколишніми краєвидами і взимку, і в теплу пору. В травні воно зацвітає-спалахує неопалимою купиною. Із самої ж назви поселення випливає, що тут мали б колись плавити чи варити скло. Припускають, що це було в добу Середньовіччя. А ось достовірно знаємо, що минулого століття цей населений пункт став у краї центром лемківської різьби по дереву. 

  • Світлана ІСАЧЕНКО

    Гнучкість від води, колір золота — від сонця

    Старовинне буковинське місто Сторожинець, що на українсько-румунському етнічному кордоні (звідси і назва), вперше згадано в історичних літописах майже одночасно з Чернівцями — на початку XV століття. А де прикордоння — там жвава торгівля. А де торгівля — там розквітають ремесла. З-поміж усіх шанованих ремісників в особливій пошані всієї Європи були сторожинецькі майстри лозоплетіння.
    Усі без винятку енциклопедії свідчать, що чи не перша професійна (наголосимо!) школа лозоплетіння на українській землі постала саме в Сторожинці. Місцеві історики переконані, що це було у 20-х роках XIX століття. Її створив і очолив майстер Іван Тодорницький, який вчився лозоплетінню у Відні (там панував культ вишуканих плетених речей, і саме там плетіння звели у ранг мистецтва). Він зібрав найкращих сторожинецьких лозоплетільників, занотував їхній віками нагромаджений досвід: способи підготовки матеріалу до роботи, своєрідну техніку плетіння, визначив основні типологічні напрямки місцевого плетеного виробництва.