У закарпатському місті Хуст укотре відбувся фестиваль-конкурс стрілецької пісні «Красне поле». Він покликаний популяризувати пісенні твори національно-патріотичної тематики й ті, які оспівують події, пов’язані із проголошенням Карпатської України. На гала-концерті, яким фінішував творчий огляд мистецьких колективів України, побував кореспондент «Урядового кур’єра».

Події тих днів перегукуються із сучасністю

Річко Тисо, якбись заговорила,Щоби могла ти правду розказати,Скільки їх було, де чия могила,Що йшли карпатську землю захищати.

Уже перші секунди гала-концерту в уяві переносили присутніх у  трагічні години боїв за Карпатську Україну, що відбувалися на Красному полі під Хустом. Вірш, присвячений її захисникам, які загинули тоді під натиском переважних сил ворога, прочитав автор Василь Орос.

Фестиваль-конкурс, що став за 14 років традиційним у Хусті, має глибокий зміст, адже у такі самі березневі дні 1939 року тривала боротьба за незалежність Української держави. Прямий зв’язок тих подій із сучасністю, бо після віроломного нападу росії 2022 року захисникам Вітчизни доводиться знов обстоювати державність своєї країни. Вітаючи учасників і гостей гала-концерту, про це нагадали Хустський міський голова Володимир Кащук, заступник директора департаменту культури Закарпатської обласної військової адміністрації Віктор Кравчук і голова Хустської райдержадміністрації Віктор Сабадош, син якого в боях із ворогами нині на фронті захищає рідну землю.

«Переконана, що наші хлопці, які боронять країну в боях з ворогом на сході та півдні, співають пісень, зокрема й стрілецьких. Пісня завжди допомагає», — із хвилюванням звернулася до  учасників і гостей підсумкового фестивального заходу голова Закарпатського обкому профспілки працівників культури Наталія Товтин.

Творче змагання останні три роки відбувається дистанційно, до чого змушували спочатку пандемія, а тепер війна. Однак на гала-концерт переможців цього року вирішили зібрати особисто, захід провести на тому історичному місці, де відбувалися події. І не прогадали, бо саме у виконанні перед глядачем можна було відчути енергію боротьби і міць захисників країни, насолодитися звучанням голосів зі сцени. Присутні в залі високо оцінили майстерність виконавців і винагороджували їх щедрими оплесками.

Рекордна кількість учасників

Особливість цьогорічного фестивалю-конкурсу — рекордна кількість учасників: у ньому взяли участь 192 колективи та солісти з Волинської, Сумської, Вінницької, Хмельницької, Житомирської, Рівненської, Чернівецької, Одеської, Івано-Франківської, Дніпропетровської, Чернігівської, Кіровоградської та Закарпатської областей. До творчого огляду долучилися 17 хорових колективів, 104 вокальні ансамблі, шість квартетів, 12 тріо, 14 дуетів, 39 солістів-вокалістів.

«Загалом понад 1500 співаків з різних куточків України виконали понад 400 патріотичних пісень, пронизаних мужністю та героїзмом, журбою й сумом, світлом і надією. Серед них велика кількість стрілецьких пісень», — зазначила виконувач обов’язків директора Закарпатського обласного організаційно-методичного центру культури Ганна Дрогальчук. Очолюваний нею комунальний заклад Закарпатської обласної ради разом з департаментом культури обласної військової адміністрації та міською радою Хуста став співорганізатором свята пісні.

У журі всеукраїнського творчого огляду — відомі особистості. Очолив його професор Київського національного університету культури і мистецтв, художній керівник заслуженого народного хору України «Дарничанка», секретар Національної всеукраїнської музичної спілки Петро Андрійчук. Йому, а також викладачці кафедри музичного мистецтва Академії культури і мистецтв Закарпатської обласної ради Валентині Зелінці, композиторові, викладачеві Мукачівської школи мистецтв ім. С. Мартона Ігореві Білику, директору — художньому керівникові Заслуженого академічного Закарпатського народного хору Наталії Петій-Потапчук та заслуженому працівникові культури України Ганні Дрогальчук довелося чимало попрацювати, щоб підібрати найталановитіших.

Разом із закарпатцями до Хуста приїхали учасники із п’яти областей. На сцену виходили не без хвилювання: йшлося про глибоко символічні події далекої, проте не забутої минувшини.

Першим виступив народний аматорський вокальний ансамбль «Ужанка» клубу села Коритняни Холмківської сільської ради Закарпатської області. Очоливши цей колектив із 35-річною історією, його молода керівниця Василина Вовканич підтримує високу творчу планку, яка завжди була йому притаманна. Важко уявити, як можна було ще проникливіше виконати пісню «Журилася моя мати», якою відкрили концерт.

Зачин підтримали інші виконавці — дорослі й дитячі колективи, ансамблі й окремі співаки. Вражали їхня майстерність і пристрасне звучання творів.

Великими колективами, здолавши сотні кілометрів від домівок до столиці колишньої Карпатської України, завітали на фестиваль народний аматорський хор «Чорнобривці» із селища Гоща Рівненської області, народний аматорський хор «Ветеран» палацу культури ВП «Рівненська АЕС» з міста Вараш, народний аматорський ансамбль української пісні «Серпанок» будинку культури міста Корець, народний аматорський ансамбль української пісні «Відлуння»  будинку культури міста Іллінці на Вінниччині.

Дитячим багатоголоссям і зразковим виконанням підкорив слухачів зразковий ансамбль народної пісні «Джерельце» школи мистецтв Зорянської сільської ради Рівненської області. Не залишив байдужим нікого в залі виступ фольклорно-етнографічного колективу школи мистецтв із селища Ясіня на Закарпатті. «Мої гуцулята», як називає їх голова цієї громади Андрій Делятинчук, разом зі співом вразили грою на багатьох музичних народних інструментах: трембіті, сопілці, цимбалах. А керівниця гурту пані Галина проникливим декламуванням змусила багатьох зронити сльозу за загиблими героями Карпатської України.

Володарі гран-прі — волиняни

Усі учасники гала-концерту отримали дипломи лауреатів різних ступенів. Ельвіра Попович і Михайло Анишинець, які супроводжували гала-концерт, раз по раз оголошували висновок журі щодо місць конкурсантів у змаганні.

Володарем гран-прі став народний аматорський фольклорний ансамбль «Толока» будинку культури ім. М.П. Ковальова з міста Ківерці Волинської області.

«Колектив існує вже 15-й рік, і на Закарпатті ми не вперше: три роки підряд буваємо тут на різних музичних заходах. Якось приїжджали сюди, до Хуста, на «Яворові гуслі», були на фестивалі імені Машкіна в Іршаві, — розповіла керівниця «Толоки» Лідія Кузьміч, яка очолює колектив упродовж десятиріччя. — Восьмеро з дев’яти учасників мають професійну музичну освіту і працюють у галузі культурі. Нас в усьому підтримує влада, теперішній міський голова Олександр Ковальчук сприяє, щоб культура у громаді розвивалася».

«Із початком війни все наче зупинилося, — додав виконувач обов’язків директора міського будинку культури Микола Скубій. — Але ми намагалися не втрачати сили духу, а навпаки, створили при нашому закладі центр допомоги «Культурний волонтер». Ми не опустили рук, а взялися допомагати ЗСУ й теробороні чим могли. Щотижня влаштовуємо концерти, щоб заробляти кошти на потреби військових. Торік улітку влаштували благодійний ярмарок: зібрали 100 тисяч гривень і передали їх на потреби Збройних сил».

По дипломи і натхнення

Змінюючи, як у калейдоскопі, один одного, колективи демонстрували чудові костюми, які відображали традиції народного вбрання рідних регіонів. Особливе захоплення викликали аматори з етногурту «Евфонія» Сахкамінського клубу Гуменецької територіальної громади Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. На головах у дівчат були великі вінки із вплетеними в них оберемками барвистих квітів. Ці частини сценічних костюмів виготовили самі учасниці аматорського колективу.

Керівник Діана Гончар розповіла, що за нетривалий час із дня створення — всього-на-всього два роки — всі учасники згуртувалися, живуть бажанням співати.

«Етногурт об’єднав людей різних професій: студентку, водія, охоронця, держслужбовців, — розповіла пані Діана. — Вони не мають професійної музичної освіти, але її замінює потреба в колективному співі. Це нас і тримає разом».

«Маємо велику підтримку голови Гуменецької громади Інни Абдулкадирової, — додає учасниця гурту Галина Романюк. — Ось і транспорт голова нам надала, хоч дорога до Хуста неблизька — 400 кілометрів. Дякуємо організаторам за таке прекрасне свято пісні, знову приїдемо сюди».

Щоб не втратити нагоди побувати на «Красному полі», подружжя Юлії і Василя Муржаків приїхало разом з маленькою дитиною. Її під час виступу тримав на руках водій мікроавтобуса. Ще одна учасниця колективу Іванка Сенькова залишила вдома двох маленьких дітей, щоб виступити разом з колективом. «Евфонію» відзначено званням лауреата третього ступеня.

А ось із дипломом першого ступеня повернулася з фестивалю-конкурсу Юліана Дебопре з Хмельниччини. Вона солістка будинку дитячої творчості Славутської міської територіальної громади. Її голос, сильний і тужливий, звучав нагадуванням про те, що в історії України чимало трагічних сторінок, але її сини ніколи не давали ворогові безкарно топтати нашу землю.

Усі лауреати, а також володар гран-прі фестивалю отримали подарункові картки в один із гіпермаркетів. Подарунки підготувала і Хустська міська рада. Організатори висловили велику подяку всім учасникам, які приїхали на гала-концерт, а також територіальним громадам, що всіляко їх підтримали.

Фестиваль-конкурс «Красне поле» в Хусті став мистецьким. Він на високому емоційному рівні нагадав про події 84-річної давності, що відбувалися поблизу Хуста. Вони складова новітньої боротьби за незалежність України, в них дух і чиста совість героїв Красного поля на березі Тиси.

Січові стрільці проливали кров за українську ідею. І нині, проливаючи кров, наші воїни виборюють наше право на існування у вільній країні. Так важливо згадувати та оспівувати подвиг мужніх героїв, які полягли за волю України.