ЖИТЛОВИЙ КОМФОРТ

«Урядовий кур’єр» досліджував, що відбиває у людей бажання об’єднатися 

Коли дивишся на приватний будинок — відразу бачиш, чи дбайливий господар у ньому живе. А в багатоповерхівці? За радянських часів мешканці таких «вуликів» звикли, що все має  тут робити ЖЕК. І це не дивно — помешкання справді були не їхніми: держава надавала їх хоч і в безоплатний, але найм. А не у власність. Нині ж інша ситуація. За статистикою, більше 90% квартир приватизовані чи куплені. Тобто уже весь дім, вважайте, приватний — на праві спільної сумісної власності. За логікою, мають сформуватися й інші підходи до утримання такого житла. Тож чиновники звернулися до світового досвіду у цій справі. В кінці 2001 року було прийнято Закон «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», і людям запропонували: хочете зробити свій дім справді комфортним — зробіть це самі! Але процес пішов надто мляво.

Пільги й субсидії як камені спотикання

Спочатку кількість новостворених ОСББ складала сотні, в 2008—2010 роках активність зросла до 1500—1700 об’єднань на рік, а потім процес сповільнився.

Хоча Загальнодержавною програмою реформування і розвитку ЖКГ планка була поставлена досить висока: у 2012-му мало б бути 20 тис. об’єднань, а до 2014 року — 45 тисяч, тобто майже 70% багатоповерхівок.

Торік, коли в країні діяло 12039 ОСББ, а це лише 10% багатоповерхівок, посадовці забили тривогу: гальмується виконання державної програми! Наприкінці травня минулого року «Урядовий кур’єр» писав про камені спотикання цього процесу. Представники регіональної влади причину вбачали в тому, що далеко не все в діяльності об’єднань врегульовано. Є проблеми у відносинах з власниками нежитлових приміщень, невизначеність щодо отримання актів на земельну ділянку тощо. 

Керівники ОСББ і лідери громадських організацій доповнювали перелік проблем: неможливість взяти землю у власність ОСББ, свавілля природних монополістів, незрозумілі й незаконні податки, ненадання пільг і субсидій ОСББ  тощо.

— Наприклад, деякі місцеві управління соцзахисту відмовляються відшкодовувати пільги і субсидії в будинках ОСББ, якщо об’єднання не затверджує «тарифи», пояснює керівник житлово-комунальних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко. —

Але ж в ОСББ немає тарифів, там люди сплачують внески, за які ОСББ замовляє послуги! Термін «тарифи» стосується тільки надавачів послуг ЖКГ. Якщо ОСББ визнає, що в нього є тарифи, то воно вже позиціонує себе як суб’єкт господарювання. А коли так — то може навіть втратити статус неприбуткової структури.  Посадовці зауважували, що для вирішення проблемних питань потрібно добре попрацювати.

Отже, рік минув. Чи змінилося щось?

З одного боку, так. Цифри справді змінилися. Лише за півроку — з травня по листопад — кількість ОСББ з 12039 зросла до 13817, а до кінця року їх було майже 14 тисяч!

Отже, крига скресла? Та динаміка показала зовсім інше. Адже якщо за перші 4 місяці минулого року було створено 700 об’єднань, то на такий же період року нинішнього — лише трохи більше 300… От так «попрацювали» над розв’язанням проблем!

 

«Законсервовані» проблеми

Чому ж люди не поспішають об’єднуватися? Дані соціологічного дослідження «Громадська думка про ОСББ: інформованість, ставлення, побоювання», проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» та соціологічною службою Центру Разумкова, виявили «законсервовані» проблеми, які залишилися, по суті, незмінними ще з того часу, коли до самої ідеї об’єднання власників квартир щойно підходили.

З’ясувалося, що навіть нині, коли вже більше десятка років пропагується створення ОСББ, не всі люди знають, що це таке! Мало того, не всі навіть у курсі — створене в їхньому домі об’єднання чи ні!

Як повідомила директор фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна, лише 29% опитаних знають про таку частину реформи ЖКГ, як створення ОСББ.

Ще 29% «щось про це чули», а 41% — взагалі нічого не знають. Отже, роз’яснювальна робота ніби й ведеться, але, напевне, не доводиться говорити про високу її результативність. 

— На жаль, не всі розуміють, що таке ОСББ. А це колективний і організований споживач, який має юридичні права щодо вибору способу управління і виконавців послуг, зауважує Ігор Скоропад, голова ОСББ «Вікторія» з м. Житомира.

  Власники будинку мають самі розпоряджатися своїм майном, і самі визначати — за які кошти це робити. З цього розуміння і починається організація ефективного власника й ефективного управителя. Будинок, у якому я очолюю ОСББ, створювався в 1999 році, коли ще навіть не було закону. Починали  тяжко, бо гра була зовсім без правил. Нас розцінювали як міні-ЖЕК. Але поступово приходили роз’яснювальні листи, та й самі ми почали розумітися на цій справі.

«Проти» — більше

Серед тих, хто знає, що таке ОСББ, 31% хочуть його створити у своєму будинку, 37% — ні, ще 32% не визначилися; серед тих, хто про ОСББ «щось чув», хочуть створити його у себе 18% (не хочуть — 34%, не визначилися — 48%). Серед тих, хто про ОСББ нічого не знає, хотіли б створити ОСББ — 14% (не хотіли б 24%). Виходить, що тих, хто «проти» — більше, ніж тих, хто «за».

Що ж так відлякує людей від створення ОСББ? Результати дослідження показали таке. 42% опитаних вважають, що після того, як люди об’єднаються, держава повністю зніме з себе відповідальність за будинок (ремонт комунікацій тощо). 34% побоюються зростання вартості комунальних послуг після створення ОСББ. 26% відчувають страх перед колективною відповідальністю і необхідністю платити за тих, хто не сплачує за квартиру. 23% респондентів апріорі переконані, що їм «дістанеться» нечесне правління ОСББ, 23% вважає, що створити ОСББ у них неможливо через пасивність мешканців, а 19% зауважують, що краще вже триматися за звичну модель управління будинком (коли ЖЕК призначає орган місцевого самоврядування), ніж за щось їм не зрозуміле.

Обіцяного чекають і досі

Утім, може, ці цифри були б дещо іншими, якби не ще один момент: недосконалість нормативної бази, через яку так легко «поставити палиці в колеса» будь-якому ОСББ. Це також відбиває у людей бажання об’єднатися.

Як відзначала на одній з прес-конференцій голова ОСББ «Мотор» Вікторія Погорєлова, коли влада торік попросила в громадських організацій підмоги, щоб таки створити ті 14 тисяч, то вони підставили плече в цьому процесі. Взамін же попросили чіткіше прописати законодавство щодо об’єднань.

Тим більше, що Верховною Радою «гуляло» аж два законопроекти про внесення змін до закону про ОСББ. Їх обговорювали, врешті, зупинилися на одному — законопроекті № 8474. Під тиском громадськості Верховна Рада його таки прийняла.

— Ми вважаємо, що цей закон врегульовує чимало важливих питань, — зауважила Тетяна Бойко. — Але Президент 10 квітня цей закон заветував. Аргументами було: законопроект неконституційний, не вирішує проблем ОСББ, суперечить інтересам співвласників. І було дано доручення уряду розробити новий закон. Та я переконана, що до виборів його прийняти не встигнуть. А  ОСББ так і лишаються сам на сам зі своїми проблемами…

Чому так відбувається? Тому що немає єдиного керуючого органу, який здійснює цю державну політику. Мінрегіон робить загалом правильні кроки, але вони часто різними інстанціями гальмуються. Хоча нині створено немало координаційних, консультаційних органів з цих питань. Наприклад, я  радник профільного комітету Верховної Ради, інші громадські організації теж беруть участь у його засіданнях.

Ідуть дискусії, обговорення, але коли потрібно ухвалювати якийсь конкретний документ, то починаються проблеми: то юристам щось не сподобалося, то ще щось... І прийняття необхідних документів гальмується. Тож те, що люди в таких умовах бояться створювати ОСББ, — цілком очікувано…

Втім, одним з кроків до змін на краще фахівці називають те, що 14 березня уряд утворив Національну раду з питань створення та забезпечення функціонування ОСББ як тимчасовий консультативно-дорадчий орган Кабінету Міністрів.

Як зазначають експерти з питань ЖКГ, тепер головне — іти в одному напрямку. А не «хто в ліс, хто по дрова».  Якщо люди відчують справжню підтримку держави, то, можливо, кількість бажаючих створити об’єднання зросте.

— Вже сам факт створення Національної ради — велика перемога об’єднань та громадськості, запорука успіху її діяльності — згода між учасниками, адже і між державними відомствами, і між представниками об’єднань та громадськості є різні, часом протилежні, погляди на шляхи вирішення проблем ОСББ, — зазначила заступник голови Національної ради Катерина Чижик, яка також є заступником голови правління ОСББ «Прометей 18-в», що в Дніпропетровську.

КОМПЕТЕНТНО

Анатолій БЛИЗНЮК,
міністр регіонального розвитку,
будівництва та ЖКГ:

— Проблеми, які стоять перед ОСББ і ЖКГ, загалом нікуди не поділися, їх все одно необхідно вирішувати. Мінрегіон продовжить розробку нормативно-правових актів, з урахуванням зауважень Президента. Вже найближчим часом буде розроблено новий варіант законопроекту, до роботи над яким буде залучено широке коло експертів, зокрема і міжнародних, а також громадськість. Необхідна широка громадська дискусія і вироблення в суспільстві спільного бачення вдосконалення діяльності ОСББ. Закликаю всіх приєднатися до цієї роботи. Ми маємо прийняти закон, який захистить діючі ОСББ та сприятиме появі нових.