Минулий рік, особливо його друга половина, був несприятливим для вирощування зернових сільськогосподарських культур. Коли вже треба було збирати врожай, на Полтавщині постійно дощило. Місцеві аграрії доклали титанічних зусиль, щоб перевезти його з поля, а потім провести осінню посівну кампанію.

Волога тепла погода на початку зими створила ніби тепличні умови для озимини, але в січні 2023-го прийшли морози, а снігу на полях немає. Як це позначиться на розвитку польових рослин і яким сортам зернових треба надавати перевагу в нинішніх кліматичних умовах, щоб менше за них хвилюватися, «Урядовому кур’єру» розповідає керівник селекційного центру Полтавського державного аграрного університету Володимир ТИЩЕНКО.

— Володимире Миколайовичу, ви вже десятки років займаєтеся виведенням нових сортів головної нашої зернової культури — озимої пшениці. Які з них найбільш адаптовані до нинішніх погодних умов?

— У всіх господарствах, де використовують сорти озимої пшениці полтавської селекції, озимина почувається прекрасно. Я це спостерігав в області часто. Не треба хвилюватися й тим аграріям, які посіяли пшеницю трохи пізніше, ніж зазвичай. Головне, щоб вона увійшла в зиму у фазі шильця. Наші районовані сорти пшениці морозів не бояться. Пам’ятаю рік, коли пшениця нашої селекції зійшла 22 грудня, й був високий урожай.    

Ми вивели стійкі сорти й інших зернових сільськогосподарських культур, які пройшли сортовипробування в усіх кліматичних зонах, і скрізь були переваги над стандартами. Торік прекрасно себе показали сорти проса полтавської селекції: «попелюшка», «полтавська золотиста», «біла альтанка», «лілея». Вони не тільки вистояли, а й дали високий урожай. У деяких господарствах просо збирали із запізненням, але воно не висипалось, не втратило кольору, не проросло. Його підсушили й тепер успішно реалізують, бо на нього значний попит і висока ціна.

— Людям стала смакувати пшоняна каша?

— Багато проса в Україні вже кілька років поспіль закуповують іноземні фірми й везуть за кордон: у країни Середньої Азії, Африки, Індію, Китай. Затребуване воно й на внутрішньому ринку. У нас є заводи з переробки проса й виробництва пшона, наприклад у Черкасах. І попит на нього зростатиме. Так само, як і на яру та озиму тверду пшеницю. Тому приділяємо цій культурі підвищену увагу. Наш новий сорт проса у господарстві на території колишнього Гребінківського району торік дав урожай 100 центнерів з гектара. В Україні врожайність проса може сягати 25—28 центнерів. Але є аграрії, які вирощують по 6—8 тонн з гектара саме проса нашої селекції.

— Тобто врожайність сорту вашого проса уп’ятеро вища, ніж у середньому у країні?

— Якщо дотримуватися технології, то можна одержати й вищий результат. І то з великої площі.

— На державному рівні знають про досягнення вашого центру?

— Знають і в Міністерстві агрополітики, і в Міністерстві освіти і науки, й навіть планували надати нам 46 мільйонів гривень на розвиток селекційної справи в межах грантового проєкту, в якому ми перемогли. Але поки що коштів ми не отримали. Державі вони знадобилися на боротьбу з ковідом, потім на оборону.  А в нас уже й кошторис розписаний, що треба придбати насамперед. Наприклад комбайни, мікротехніку й інше.

— Які ще зимостійкі сорти зернових вивели полтавські селекціонери?

— У нас шість сортів гороху, який можна висівати у зимові відлиги. Вони добре переносять короткочасні приморозки. Узимку можна висівати гречку.

— Чи займаєтеся селекцією і розмноженням жита?

— Ні, програми його селекції в нас немає. Але є сорти, які мають житню транслокацію. В Україні у цьому напрямі працює Харків, тобто Інститут рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН.

— На які зернові культури нині варто робити ставку аграріям?

— Гадаю, що на ранні ярі. Якщо навесні буде достатньо волого, то потрібно висівати яру пшеницю. Вона пройде яровизацію в таких погодних умовах і сформує достатній урожай. Ми займаємося селекцією ярої пшениці, вирощуємо її для Казахстану.

— Як вона там себе зарекомендувала?

— Прекрасно. Їхня яра пшениця дає врожай 15—17 центнерів з гектара, наша районована — 28—35, а то й до 40 центнерів. Тому казахи із задоволенням співпрацюють з нами. На їхнє замовлення відправляємо насіння озимої пшениці високих репродукцій. Нині це складно зробити, але ми виконуємо умови договору.

— Що вагомого полтавські селекціонери зробили торік?

  Нам вдалося районувати два сорти проса й стільки само сортів озимої пшениці — «пс манжелія» та «магдалинівка». Районували сорт гречки «медова». Крім того, вдалося дещо зробити в напрямі теоретичної селекції. Розробляємо методи прискорення селекційного процесу в просторі й часі.

— Які у вас плани на 2023 рік?

— Плануємо підтримати в сортовипробуванні сорт озимої пшениці «Інгулець». Загалом передати на державне сортовипробування насіння п’яти-шести сортів. Своєчасно провести всі польові роботи на наших дослідних ділянках, а їх 25 000. Закінчити підготовку ґрунту під посів, яку не встигли зробити восени. В оптимальні строки посіяти польові культури високих репродукцій. І звичайно, зібрати високі врожаї, щоб було із чим продовжувати наші досліди.

Планів і сподівань чимало, але щоб їх реалізувати, треба спершу перемогти ворога. І тоді успіх нам буде гарантований.

Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Володимир ТИЩЕНКО. Народився 19 січня 1951 року в селі Кам’яне Сахновщинського району Харківської області. Закінчив Полтавський сільгоспінститут за фахом «агрономія», аспірантуру при Харківському сільгоспінституті ім. В. В. Докучаєва, захистив кандидатську дисертацію у Харківському НДІ ім. В. Я. Юр’єва, докторську — в Київському інституті землеробства. Із 1972 року займається селекційною діяльністю. Із 1971-го досі працює в Полтавському державному аграрному університеті.

Завідувач кафедри селекції, насінництва і генетики ПДАУ, керівник селекційного центру цього вишу. Доктор сільськогосподарських наук, професор. Заслужений працівник сільського господарства України.