Наука

  • Максим СТРІХА: «Українські вчені пропонують велику кількість оборонних технологій»

    — Максиме Віталійовичу, якими досягненнями вітчизняних учених можемо пишатися?

    — У нас є блискучі результати найвищого світового рівня. І це підтверджено бодай тим, що всі нобелівські лауреати з фізики останніх років мали в колі співавторів українців. Загалом можемо запропонувати для суспільства величезну кількість розробок, які стосуються всіх сфер життя. 

  • Науковці долучаються до оборони країни

    Напередодні Дня науки провідні науковці нашої країни отримали державні нагороди й державні премії за визначні досягнення в галузі науки і техніки за 2015 рік. Відзнаки вручав особисто Президент Петро Порошенко.  

  • Михайло ІЛЬЧЕНКО: «Не задіявши у виробництво власні науку й інновації, Україна фінансуватиме дослідження інших країн»

    Можна стверджувати, що в українському суспільстві на тлі постійних проблем і загроз ще не визначено загальнодержавну стратегію (національну ідею) розвитку країни. Наші університетські знання і досвід дають змогу запропонувати центральну ідею такої стратегії: поєднання й оптимальну взаємодію якісної освіти, передової науки, проривних інновацій і сучасної промисловості з продукуванням затребуваної конкурентоспроможної продукції. Цю ідею вже втілили в практику найбільш успішні за динамікою розвитку країнами. То, може, і в Україні наука в університетах стане шансом країни змінюватися на краще майбутнє?

    Про особливу роль науки в університетах говоримо з головою ради проректорів з наукової роботи 150 вищих навчальних закладів і директорів 15 наукових установ Міністерства освіти і науки України Михайлом ІЛЬЧЕНКОМ.

  • Микола ШОТ

    Щоб розкрити таємниці трипільців

    Цього року в печері Вертеба, що поблизу села Більче-Золоте Борщівського району, вкотре проводили археологічні дослідження.  Та спершу коротка довідка про унікальне й таємниче  підземелля. Тут жили трипільці — носії археологічної культури енеоліту, яка існувала п’ять-шість тисяч років тому. Загалом їхніми життєвими просторами впродовж понад півтори тисячі років були сучасна Україна, Молдова, Румунія. Ці давні люди стали чи не першими хліборобами,  вирощували колосові й зернобобові, розвивали тваринництво, зводили будинки, навіть двоповерхові.

    Але на присмерку цієї цивілізації трипільці місцем пристановища обрали майже на шістсот років печеру Вертебу. Чому, навіщо?  Достеменної відповіді на ці запитання науковці ще не знайшли. 

  • Роман КИРЕЙ

    Який він, двійник Землі?

    Останнім часом ЗМІ дедалі частіше повідомляють про сенсаційні події в галузі астрономії. Зокрема, недавно науковий світ  сколихнула звістка про відкриття нової планети, яка нібито дуже схожа на нашу Землю. А загалом, якщо вірити таким повідомленням, ми вже знаємо про існування    щонайменше кількох сотень нових планет. 

    — Їх відкрито вже навіть більше тисячі, — уточнює відомий астроном Анатолій Копиленко. — Однак погляньмо глибше. Ще зовсім недавно за межами Сонячної системи людство не знало жодної планети. Зірок у космосі видимо-невидимо, але вони так далеко, що помітити біля них хоч одну планету тривалий час не було змоги. Їх виявили тільки наприкінці 1980-х  за допомогою найновішої техніки і точних наукових методів. 

  • Наука на роздоріжжі

    Під час обговорення на слуханнях Комітету Верховної Ради з питань освіти і науки нової редакції закону «Про наукову та науково-технічну діяльність» зала була переповнена: зібралися академіки, молоді науковці, університетська спільнота, народні депутати, представники різних відомств та організацій. Обговорення чотирьох законопроектів, як і торішні парламентські слухання на цю тему, було бурхливим.

    Згідно із програмою дій уряду, закон мали ухвалити в першому півріччі 2015-го. Перший проект було зареєстровано в парламенті в липні цього року. Документ, який називають кабмінівським, готувало Міносвіти на основі законопроекту, ініційованого народними депутатами на чолі з Лілією Гриневич. Після резонансу, який викликала його поява, з’явилися альтернативні: № 2244 а-1 (автори — народні депутати Г. Заболотний, І. Кириленко, В. Литвин), № 2244 а-2 (народні депутати О. Березюк, О. Скрипник, О. Сотник) і № 2244 а-3 (народний депутат С.Тарута).

  • Наталія БІЛОВИЦЬКА

    Дослідження Всесвіту: Україна змінює пріоритети

    Понад 260 науковців та фахівців із 20 країн, 133 доповіді на різну тематику щодо розвитку ракетно-космічної галузі — такі основні параметри  цьогорічної (відбулася вже вп’яте у Дніпропетровську) Міжнародної конференції «Космічні технології: сучасне і майбутнє». Науково-технічний  форум пройшов під егідою Міжнародної академії астронавтики (МАА), захід організували  ДП «КБ «Південне» й Українське відділення МАА.

  • На стратегічних напрямах розвитку інфокомунікацій

     13 січня 1940 року оприлюднено наказ Народного комісаріату зв’язку СРСР №26 «Про відкриття Українського відділення тресту «Зв’язокпроект». Відтоді почалася історія проектного інституту «Діпрозв’язок» (сучасна назва — Український інститут із проектування та розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв’язок»), якому судилося впродовж багатьох років бути одним із провідних проектних інститутів в галузі зв’язку. 

  • Ганна РОМАШКО

    Він сказав: «Приїхали!»

    Історична для землян подія сталася 12 листопада: дослідний робот «Філа» відстикувався від зонда «Розетта» і наблизився  до комети 67P Чурюмова — Герасименко. Пізніше у Твіттері головного редактора французького наукового видання Sciences et Avenir з’явилися фотознімки нібито з поверхні комети (за кілька годин їх видалили). Насправді робот «Філа» надіслав перші знімки небесного тіла з відстані 3 кілометрів від нього.

    Офіційні знімки комети Чурюмова — Герасименко з відстані 3 км показали напередодні в Дармштадті (Німеччина) на прес-конференції. За оцінками фахівців, приземлення робота «Філа» на поверхню комети — це третя епохальна подія у вивченні космосу після польоту Юрія Гагаріна і висадки астронавтів США на поверхні Місяця.  Перші знімки комети, що їх надіслав на Землю робот «Філа», повинні допомогти зрозуміти, як на Землі зародилось органічне життя. 

  • Тетяна ЛИТВИН

    Що бажаєте: костюм космонавта чи лікувальну білизну?

    Так уже сталося, що наш ринок заполонили зарубіжні товари легкої промисловості, однак санітарні служби періодично констатують, що значна їх частина шкідлива для здоров’я. Проте бідний покупець лише  стинає плечима. Мовляв, а куди подітися, все одно нічого кращого вітчизняного немає.

    Неправда, є! І навіть таке, що подібного за кордоном не мають. Біда   в іншому: про досягнення українських вчених і виробничників у створенні і освоєнні нових матеріалів для легкої промисловості мало відомо широкому загалу. І в цьому не провина, а біда винахідників та розробників, оскільки 23 роки вітчизняний ринок орієнтують на поставку зарубіжного краму, а отже, й виробництва та науки.