Уманський національний університет садівництва давно зажив репутації закладу з найвищими освітніми характеристиками. Цьому сприяє авторитетний професорсько-викладацький склад, прагнення колективу постійно вдосконалюватися. Ось і за підсумками минулого року університет, як було й раніше, увійшов до числа національних лідерів. У рейтингу UI GreenMetric World University Rankings, який оцінює внесок кожного університету-учасника в розвиток «дружнього до навколишнього середовища», торік навчальний заклад посів п’яте місце в Україні та 594-те у світі серед 1050 університетів-учасників. Найвищі показники Уманський НУС демонструє за позиціями «Енергія і зміна клімату» — 59,52% та «Освіта» — 57,50% рейтингової оцінки.

Спільнота університету наполегливо працює над удосконаленням діяльності навчального закладу, передусім в екологізації знань і навичок. І демонструє позитивні результати. Адже кожен упевнений: Україна майбутнього формується вже сьогодні.

Поміркувати в науковій лабораторії молодим науковцям, як і досвідченим, завжди є над чим  Фото з сайту science.udau.edu.ua

Коли підходи нестандартні

За повідомленням Центру міжнародних проєктів «Євроосвіта», Уманський національний університет садівництва посідає п’яте місце й серед закладів вищої освіти з найвищою винахідницькою активністю (кількістю заявок на винаходи і корисні моделі). Тільки за дев’ять місяців науковці університету подали 32 заявки на винаходи і корисні моделі. Слід сподіватися, що за підсумками року цей показник буде ще вищим.

Як розповіли в ректораті, для координації наукової діяльності в напрямі патентно-ліцензійної, винахідницької і раціоналізаторської роботи в університеті створено відповідний відділ, до основних завдань та функцій якого належить науково-методичний супровід науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт для підвищення патентоспроможності створених приладів, обладнання, технологічних процесів, технологій, сортів і гібридів рослин тощо. Відділ допомагає освітянам оформлювати заявки на винаходи відповідно до чинних вимог, вести їхній облік та статистичну звітність, контролювати своєчасність сплати зборів за дії, пов’язані з патентуванням, вживати заходів для підвищення кваліфікації працівників університету в галузі охорони інтелектуальної власності, сприяє створенню правових та організаційних засад для розвитку винахідницької і раціоналізаторської роботи.

Головна мета інноваційної діяльності в університеті — орієнтація стратегічних цілей на створення та впровадження в навчальну, наукову, виховну та інші галузі діяльності нових процесів, процедур і технологій, орієнтація дій менеджменту на нові, нестандартні підходи до розв’язання проблем та зовнішніх викликів.

Зерно набуває нових якостей

Реалізують інноваційну діяльність у закладі через розроблення та впровадження в навчально-виховний процес інноваційних педагогічних технологій в галузі наукових досліджень на рівні бакалавр — магістрант — аспірант — докторант.

Зусилля науковців спрямовано на розроблення новітніх технологій виробництва зернових культур, плодів, ягід і винограду, вирощування овочевих, баштанних, лікарських рослин і картоплі. Творча думка викладачів і студентів спрямована на розроблення енергоощадних та екологічно безпечних технологій виробництва рослинницької продукції, основ біологізації технологій виробництва рослинницької продукції з використанням біологічно активних речовин природного походження, екологічно чистих (органічних) технологій вирощування основних сільськогосподарських культур відповідно до міжнародних програм отримання екологічно безпечної продукції за міжнародним сертифікатом ISO тощо. Значне місце в цій роботі займає розроблення ефективних генетико-селекційних моделей створення високоврожайних адаптивних сортів сільськогосподарських культур та біотехнологічних методів мікроклонального розмноження рослин, новітніх технологій зберігання і переробки рослинницької сировини, впровадження нових економічних моделей господарювання аграрних формувань різних форм власності, спрямованих на беззбиткове виробництво та самодостатній рівень конкурентоспроможності виробленої продукції.

Яскравим прикладом творчого підходу до справи стала наукова діяльність молодого вченого доктора сільськогосподарських наук, професора університету Віталія Любича. У його роботі «Передумови формування якості зерна пшениць і продуктів його перероблення» всебічно обґрунтовано й по-новому розв’язано проблему формування якості зерна різних видів пшениць (м’яка, спельта, щільноколоса, ефіопська) і продуктів його перероблення. Як дослідив науковець, якісні характеристики  зерна залежать від додержання цілого комплексу встановлених хіміко-технологічних показників, зокрема абіотичних і біотичних чинників, особливостей сорту, підживлення, кореляційних залежностей між властивостями зерна і параметрами його перероблення. Робота має велике практичне значення для аграріїв і фахівців, які займаються переробкою вирощеного збіжжя.

Внесок науковця в підвищення якості зерновиробництва та перероблення сировини високо оцінила Верховна Рада України. Недавно її Голова Руслан Стефанчук вручив професору Віталієві Любичу Диплом і Премію Верховної Ради.

Представники кафедр вишу під час огляду дослідних ділянок польових і селекційних посівів

«Армагедон» збільшує врожайність

Інноваційні та винахідницькі проєкти науковців закладу спрямовано на розв’язання важливих проблем сільгоспвиробництва, вдосконалення практичних аспектів роботи конкретних підприємств, технологій виробництва, поліпшення якості тих чи тих сортів рослин, розв’язання економічних проблем, зокрема ощадливого використання енергоресурсів, та багатьох інших.

Приміром, ранньостиглий високоврожайний гібрид соняшнику «армагедон» вирізняється великим розміром насіння, має високу екологічну пластичність. Завдяки застосуванню гербіцидів розв’язано й проблему бур’янів. Однак дається взнаки серйозна проблема застосування гербіцидів групи імідазолінонів — їхня можлива токсична післядія для наступних культур в умовах нестачі опадів за вегетацію. Оскільки більша частина площ соняшнику — попередник під озиму пшеницю та ячмінь, проблема післядії надзвичайно актуальна.

Науковці з Умані запропонували до використання вирощене ними насіння соняшнику гібриду «армагедон», стійкого до гербіциду «Євро-Лайтнінг», який нині широко застосовують господарники. Як підрахували економісти, ефективність використання або впровадження такої розробки досить висока: вирощування гібриду забезпечує збільшення врожаю соняшнику на 15—20% порівняно зі стандартом.Спосіб визначення норм азотного добрива для оптимізованого удобрення яблуні та груші, оптимальне живильне середовище для укорінення чорної смородини, спосіб вирощування насіння білого люпину в умовах лісостепу України, енергоощадні технології вирощування овочів у зимовій теплиці ТП 810-25 із застосуванням альтернативних джерел енергії  — все це тільки деякі теми винаходів науковців університету. Остання, приміром, сприяє отриманню екологічно чистої продукції, поліпшенню стану довкілля, використанню альтернативних джерел енергії.

Вчаться мислити творчо

Цікаво, що поряд із досвідченими новаторами останнім часом з’являється чимало імен молодих науковців. Національна академія наук вищої освіти України щороку оголошує конкурс на здобуття премій для молодих учених і студентів вишів за найкращі наукові роботи. Премії присуджують і за завершені наукові роботи, і за серії наукових праць з єдиної тематики, за відкриття та винаходи. Торік на конкурс було подано велику кількість робіт, серед яких комплексна праця молодих науковців-аспірантів кафедри біології УНУС Любові Підан та Юлії Івасюк «Біолого-екологічні основи інтегрованого застосування гербіцидів і ріст регулювальних речовин: фізіологічні, мікробіологічні, фітоценотичні механізми». Автори узагальнили результати експериментальних і теоретичних досліджень з проблеми інтегрованої дії гербіцидів різних хімічних класів і регуляторів росту рослин, що успішно розв’язують під керівництвом фундатора наукової школи з мікробіології, біохімії і фізіології рослин, завідувачки кафедри біології, доктора сільськогосподарських наук, професора Зінаїди Грицаєнко, і запропонували біологічну основу інтегрованого застосування гербіцидів і регуляторів росту. Це слугує науковим підґрунтям для створення енергоресурсоекономних композицій препаратів, що забезпечують підвищення продуктивності посівів і якості врожаю олійних та високобілкових культур — сої й соняшнику. Робота молодих науковців удостоєна першої премії конкурсу, який оголосила академія. 

Дедалі активнішу участь у наукових дослідженнях, упровадженні інновацій беруть студенти університету. Завдяки наставникам вони вчаться самостійно й нестандартно мислити, приймати неординарні рішення, розвивають аналітичні здібності, оволодівають умінням прогнозувати. Саме тому, як вважає ректор університету доктор економічних наук, професор Олена Непочатенко, винахідництво й раціоналізаторство необхідно розвивати й надалі, адже без цього про інноваційний розвиток економіки говорити не доводиться. За вагомий внесок у розвиток аграрного виробництва, зокрема розроблення і впровадження високопродуктивних сортів рослин і сільськогосподарських культур, упровадження інноваційних технологій у різних галузях аграрного виробництва колектив закладу не раз було відзначено найвищими нагородами. А формула успіху, яка давно склалася в університеті, — «Навчання плюс наука» — дає вагому віддачу.