Для бійця 39 окремої бригади берегової оборони 30 корпусу морської піхоти Лесі з позивним «Флінт» війна триває вже 11 років. Як саме починалася підступна ворожа агресія, вона бачила в рідному місті Донецьку. А побачивши, змушена була залишити рідний дім. І тепер згадує, що тоді ще в досить юному віці твердо вирішила, що обов’язково стане військовою. Насамперед щоб помститися знавіснілим ворогам.

 «Так, у Збройних Силах я ще з 2015 року. Мене призвали під час АТО, проходив службу в 56 окремій мотопіхотній бригаді. Пройшов шлях від солдата до майора. Спершу був водієм-заправником зі взводу забезпечення артилерійського дивізіону, потім усерйоз опанував фах артилериста», — згадує Микола Чобану.

Днями глава держави підписав указ про встановлення нової дати відзначення Дня Сил спеціальних операцій. За словами Володимира Зеленського, такий вибір — втілення того, щодо чого зверталися самі воїни, і вшанування однієї з найбільш героїчних сторінок історії ССО — звільнення донецького аеропорту від бойовиків. 
«26 травня 2014 року будівлі аеропорту було відбито у ворога, а 27 травня — повністю взято під контроль. І це стало прикладом того, як діють українські спецпризначенці: швидко, рішуче та результативно», — сказав Президент.

 «Сьогодні ми вітаємо із професійним днем одну з найбільш ефективних наших бойових сил. Українська морська піхота б’ється. Мужньо б’ється завжди там, де справді найскладніше. Жорстокі бої на Донеччині, особливо захист покровського напрямку, Курська операція, бої на півдні України, героїчний захист Маріуполя та Херсонщини», — зазначив глава держави, вітаючи воїнів із Днем морської піхоти.

Командирами стають не за помахом чарівної палички. Для цього слід пройти складний шлях, сповнений не лише випробувань, а й перешкод, які декого можуть і розчарувати у виборі професії, і змусити кардинально змінити її.
«Немає у вас, солдате Волошин, командирських якостей!» — відрубали строковикові Дмитру після тестів на командира відділення. Отакої! Зараз, після багатьох років служби на різних посадах — від стрільця до командира корпусу, від солдата до полковника — він згадує про цей парадокс долі хіба що з іронічною посмішкою. А таких поворотів долі, завад і палиць у колесах було в біографії Дмитра Сергійовича аж забагато як для однієї людини.

 «Наше завдання — ніколи не втратити всього, що ми вже досягли. Наше завдання — закріпити силу українського народу й примножувати її. Також берегти пам’ять про все, що зробили наші люди для захисту України, про кожен подвиг нашого народу, про кожну операцію наших сил, які багато в чому змінили світову історію воєн. Зараз світ саме в українців буде вчитися захищати свій дім — в таких людей, як ви, як ваші рідні, близькі, як усі наші героїчні воїни», — сказав Президент.

Павло з Харкова, хоч народився в Миколаївській області. До війни, виявляється, активно займався солодкою справою — за спеціальністю кухар­кондитер V розряду. Багато років працював в елітних ресторанах Харкова, але, як сам каже, то «не зовсім чоловіча професія під час війни»

Глава держави передав командирам підрозділів бойові прапори, стрічки почесної відзнаки «За мужність та відвагу», стрічки почесних найменувань бригад та присвоїв вищі офіцерські звання.

Головний сержант взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 68 окремої єгерської брига ди імені Олекси Довбуша оперативного командування «Захід» Сухопутних військ ЗСУ Андрій Соловко в боротьбі з російськими окупантами, жертвуючи власним здоров’ям, здійснив неоціненний внесок у майбутню перемогу. 

 «Тисячі воїнів, які захищають наш кордон і разом з усіма іншими елементами Сил оборони і безпеки України тримають фронт. Це постійна протидія ДРГ ворога, контроль за ситуацією та рухом російських сил поблизу нашого кордону. Блискуча робота розвідки ДПС, ефективність підрозділів, які працюють із дронами», — сказав Володимир Зеленський.