Павло з Харкова, хоч народився в Миколаївській області. До війни, виявляється, активно займався солодкою справою — за спеціальністю кухар­кондитер V розряду. Багато років працював в елітних ресторанах Харкова, але, як сам каже, то «не зовсім чоловіча професія під час війни»

Глава держави передав командирам підрозділів бойові прапори, стрічки почесної відзнаки «За мужність та відвагу», стрічки почесних найменувань бригад та присвоїв вищі офіцерські звання.

Головний сержант взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 68 окремої єгерської брига ди імені Олекси Довбуша оперативного командування «Захід» Сухопутних військ ЗСУ Андрій Соловко в боротьбі з російськими окупантами, жертвуючи власним здоров’ям, здійснив неоціненний внесок у майбутню перемогу. 

 «Тисячі воїнів, які захищають наш кордон і разом з усіма іншими елементами Сил оборони і безпеки України тримають фронт. Це постійна протидія ДРГ ворога, контроль за ситуацією та рухом російських сил поблизу нашого кордону. Блискуча робота розвідки ДПС, ефективність підрозділів, які працюють із дронами», — сказав Володимир Зеленський.

З початком повномасштабного вторгнення російських військ Віталій приєднався до лав територіальної оборони, тримав варту на блокпосту коло міста Нова Одеса Миколаївської області. До початку активних бойових дій працював у столярному цеху, займався будівництвом. Має дружину, двох синів: старшому 26 років, він лейтенант Нацгвардії України; меншому ще 11 — школярик, але теж мріє стати захисником України.

У цивільному житті військово службовець 39 окремої бригади берегової оборони з позивним «Колючий» займався промисловою риболовлею на маломірному судні. У військо прийшов як гранатометник. Тоді він і гадки не мав, що повернеться до штурвала човна, але вже як «драйвер», який переправлятиме групи бійців на лівий берег Дніпра та острови і відповідно забиратиме звідти.

Командир мінометної батареї 130 батальйону 241 бригади київського ТрО капітан ЗСУ Владислав Пінчук став до лав ЗСУ у перші дні повномасштабного вторгнення. За три роки на війні набрався і бойового досвіду, і особливостей комунікації з людьми зі свого підрозділу.

 У Збройні сили я прийшов 2022-го, після ворожого вторгнення. Коли казав, що піду до війська, не всі мене підтримували, та мама знала мою патріотичну позицію і сприймала це спокійно. Трохи з болем, але з розумінням.
У березні 2022-го, коли до нашого рідного села прийшли окупанти, мама подзвонила і каже: «По нашій вулиці їдуть російські танки!» Це стало тією останньою краплею, після якої я вже пішов у військ комат.

 Президент України Володимир Зеленський 14 березня 2025 року підписав указ №165/2025, згідно з яким полковнику Олексієві Месю посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка».
2019 рік. У межах програми співпраці між Україною та США офіцер ЗСУ Олексій Месь бере участь у дозаправці винищувача F-15D Eagle в повітрі зі складу 144 винищувального крила Повітряних сил Національної гвардії США. Тоді він був ще пілотом МіГ-29. І став першим українським льотчиком, що спостерігав за дозаправкою в повітрі на задньому сидінні Eagle.

 Як наші піхотинці б’ються з ворогом? Чи рятують антидронові РЕБи-рюкзаки та плащі-невидимки на передовій? Що із собою беруть на позиції? Який він, стандартний комплект піхотинця? Що з речей найважливіше? Яку їжу вони полюбляють найбільше? Окупанти скидають заборонений газ — як із цим борються? А скільки тривала найдовша евакуація пораненого?