Що спільного між українцями та японцями? Спільні слова. Спільні предки українців-сіверян і японських самураїв — сармати сувари. Енергія кі у японців — життєва енергія людини. І наші слова, які містять ту саму частинку кі. Ці слова — доказ того, що й у нас колись було слово на позначення життєвої енергії. Можливо, так її йменували козаки-характерники, припускають сходознавці.
А ще, за переказами, козаки-характерники ухилялися від куль, ловили їх руками, рубали шаблями стріли на льоту. І в Японії самураї рубали мечами кулі на льоту. Як відомо, існує кодекс честі самурая — бусідо. У козаків теж були неписані правила доблесті. Тому козаків уся Європа зараховувала до лицарського стану. А лицарство, кажуть, до Європи принесли сармати. Ось така історична круговерть.
.jpg)
Аж до Великодня у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків експонуватиметься виставка козацької та самурайської зброї із приватного зібрання мецената Олександра Фельдмана.
Українські самураї чи японські козаки? Козацька шабля чи самурайський меч? Нова виставка Міжнародного благодійного фонду, що має назву «Шлях воїна — один на двох», дає відвідувачам унікальну можливість порівняти два лише на перший погляд абсолютно не схожих соціокультурних явища — козацтва та самурайства.
«Започатковуючи новий історико-просвітницький проект, прагнемо показати передусім неминущу цінність мужності, честі, патріотизму, відданості та самопожертви в різних культурах світу, а також засвідчити особливе місце українського козацтва у світовій історії та актуальність його героїчних традицій для сьогодення», — розкривають головну ідею проекту організатори.
Усього в експозиції представлено майже 70 різноманітних зразків козацького та самурайського озброєння. Серед японської зброї можна побачити широковідомі самурайські довгі мечі таті й катана, короткі мечі вакідзасі, ножі танто та айкуті, кинджал хатівара, великі наконечники для стріл яноне, а також такі специфічні різновиди древкової зброї, як нагамакі та нагіната. Найдавніші серед представлених японських клинків виготовлено у першій половині XV століття.
У козацькому розділі експозиції виставлено шаблі, ятагани, ножі, кинджали, наконечники списів та рогатин, келепи, перначі, чекан та шестопер (найдавніші експонати належать до другої половини XVI століття). Серед предметів власне українського виробництва особливо виокремлюються унікальна шабля східного типу, датована кінцем XVII — початком XVIII ст., шестопер другої половини XVII ст. і датований приблизно тим самим часом срібний пояс, який міг належати козацькому полковникові чи навіть гетьманові.
Експозиція переконливо свідчить про певну подібність козацького та самурайського озброєння. Під час виставки заплановані лекції, відкриті екскурсії, а також вечори фольклорної музики.
А для тих, хто хоче поглибити відповідь на запитання, що спільного між самураями і козаками, ще кілька цікавинок із відкритих джерел: японські нунчаки — звичайний український ціп. Тобто це селянська зброя. Японські кімоно мають такий самий крій, як і наші кожухи. Самураї носили шаровари, як і козаки. Самурайський чуб називається хокку. Самураї носили імітації пера на шоломах. А наші гетьмани на шапках — справжні пера.
Ганна РОМАШКОдля «Урядового кур’єра»,
Володимир ЗАЇКА(фото), «Урядовий кур’єр»
Ми в Google+