Рада з розвитку креативної економіки при Кабінеті Міністрів започатковує постійний діалог між владою і бізнесом у конкретних напрямах. На цьому наголосив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко під час першого засідання ради. Розповідаючи про те, як буде вибудувано її роботу, урядовець зазначив: «Ми отримуватимемо пропозиції розвитку креативної економіки, за напрямами обговорюватимемо, як можна об’єднати ті чи інші пропозиції, щоб такі рішення були системними і скоординованими. Для цього координуватимемо всіх стейкхолдерів у всіх галузях креативної економіки. Напрацьовано кілька секторальних програм, які запускаються фактично одразу. Це робоча група за сектором моди, плануємо з народних художніх промислів, і буде робоча група з питань концертної діяльності».

За його словами, спільно із західними партнерами й експертами триває розроблення стратегії, яку потім буде винесено на публічне обговорення, повідомляє Укрінформ. Заплановано започаткувати співпрацю між народно-художніми промислами й приватними компаніями (готельєри, мода, банки тощо).

Буде створено концепції креативних хабів. Ідеться про хаби не тільки у великих містах, а й маленьких містечках. Заплановано відновлення Центру вишиванки й килимарства в Решетилівці, музейної групи на Хортиці, розвиток Асканії-Нови.

«Креативна економіка — це економіка творчості. І меж для неї в нашій країні немає. Є змога розвивати Україну не лише завдяки природним ресурсам, а й людському капіталу і творчості», — наголосив міністр.

Співголова з розвитку креативної економіки віцепрем’єр-міністр — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров зазначив, що дуже радий долучитися до ініціативи Мінкульту, адже Україна може пишатися своїми галузями креативної індустрії, це наша сильна сторона. І вони мають працювати в найкращих умовах.

Він починав кар’єру в цифровому маркетингу. І коли став працювати в уряді, теж розвивав цю індустрію. Більше фокусувалися на ІТ-галузі, тому що тоді не було такого майданчика, де можна було б комплексно розвивати все й водночас. Але ще рік тому за мету поставлено збільшити частку ІТ-індустрії у ВВП країни до 10%. З огляду на те що рада займатиметься всіма цими напрямами, буде змога збільшити амбітність планів.

За рік було зроблено багато конкретного й інфраструктурного. Наприклад, започатковано в багатьох містах центри підтримки підприємництва. Там можна безплатно отримати будь-яку консультацію щодо створення й розвитку бізнесу. Дізнатися, як сплачувати податки, побудувати бізнес-модель, запустити таргетовану рекламу тощо. У першому читанні ухвалено законопроєкт про «Дія.Сіті» і податковий проєкт до нього. Тобто буде створено одну з найкращих податкових систем для розвитку ІТ.

«Це правильна ініціатива. І весь наш досвід і всю інфраструктуру, яку будуємо для розвитку малого й середнього підприємництва, запропонуємо як наш внесок у цей спільний проєкт. Ми готові брати участь у розробленні й реалізації стратегії. Маємо поставити собі конкретну мету і досягати її щороку. За складом учасників ради бачу, що нам усе це обов’язково вдасться», — наголосив Михайло Федоров.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»