Ліс ранкової пори особливий. Сонце вихоплює із синюватого туману химерні обриси сосон, розкішних дубів, свічки білокорих беріз, ніби кличе до принад таємничої гущавини. Одвiчна симфонiя природи, її храм напуває нас особливими відчуттями спокою і добра. Цієї чудової пори серце начальника Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександра Дзюбенка радіє особливо. Рік у рік збільшуючи площі лісових насаджень, його колеги-лісівники примножують зелене багатство, а з ним і здоров’я та благополуччя всієї держави.
Про завтра турбуються сьогодні
Сприятливі погодні умови нинішньої весни дали змогу почати цьогорічну лісокультурну кампанію значно раніше, ніж зазвичай. У державному лісовому фонді створено лісових культур на площі 1428 гектарів (за умови річного плану — 1375), із яких лісорозведення (нові ліси) — 27 гектарів, природне поновлення — 200 гектарів. Загалом цієї весни молоді ліси виросли на площі 1660 гектарів.
Усі десять лісгоспів досить оперативно в стислі, найбільш оптимальні терміни провели роботи з відновлення та створення лісів. Для забезпечення максимальної приживлюваності сіянців лісівники використовували суперабсорбенти (вологонакопичувачі), висаджували сіянці із закритою кореневою системою, під час підготовки ∂рунту використовували гербіциди. Лідерами серед підприємств стали Черкаський, Чигиринський та Смілянський лісгоспи, які посадили відповідно 369, 153, 148 гектарів лісо вих культур.
Аби успішно та якісно провести цьогорічну весняну лісокультурну кампанію, заздалегідь заготовили 80 тонн насіння та виростили 11 мільйонів сіянців. Традиційно основні лісоутворюючі породи для області — сосна звичайна (висаджено 52,8% загальної площі) та дуб (38,7%), на 73,5 гектара (5,3%) посіяно горіх чорний.
У відмінному стані розсадники. Основними лісовими породами засіяно понад 11 гектарів. З огляду на зміну кліматичних умов триває робота для забезпечення розсадників системою крапельного зрошування.
— У всіх лісгоспах області відбулися заходи в межах Всеукраїнської акції «Майбутнє лісу в твоїх руках». У них узяли участь майже чотири тисячі осіб — учнівська та студентська молодь, депутати, представники громадськості, місцевих органів виконавчої влади та самоврядування, а також засобів масової інформації, — розповів Олександр Дзюбенко. Учасники заліснили 82 гектари новими зеленими насадженнями.
Недавно на Черкащині відбувся X Всеукраїнський зліт учнівських шкільних лісництв загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів. Якщо торік на попередньому зльоті у Хмельницькому гран-прі вибороли школярі Трушівського шкільного лісництва, яким опікується Чигиринський лісгосп, то нині така честь випала Черкащині. Участь у заході, який відбувався на базі Черкаського обласного центру роботи з обдарованими дітьми, взяли команди із 23 областей України — переможці обласних зльотів. Юні лісівники демонстрували виставки-презентації лісівничих досягнень, захищали науково-дослідницькі роботи команд у галузі лісового господарства. Для педагогів організували профільні читання. Відвідали учасники зльоту Трушівську загальноосвітню школу, ознайомилися з роботою шкільного лісництва. На території закладу висадили пам’ятну алею із ялівцю.
Якби ж не перешкоди… Черкащина ще тільки наближається до оптимальної лісистості. Її вважають такою, що ліси в краї виконують свої захисні функції з найбільшою ефективністю. Нескладні підрахунки доводять: оптимальне забезпечення буде за умови, якщо частка земель, укритих лісами, становитиме 16% загальної площі. Натомість удалося досягти тільки 15,4. Це при тому, що за останніх 60 років зусиллями лісівників площа лісів збільшилася майже на 63 тисячі гектарів, а лісистість — на 3%. Намагаються заліснити всі невдоби, зокрема яри, горби, піски. Однак резерви використані ще не всі.
Для досягнення оптимальної лісистості необхідно створити нові насадження на площі 12,6 тисячі гектарів на землях, непридатних для сільськогосподарського виробництва. За даними органів Держгеокадастру, таких земель в області налічується близько 16 тисяч гектарів.
— За ініціативою обласного управління лісового та мисливського господарства, — пояснив Олександр Дзюбенко, — ми запропонували органам місцевої влади спільно з органами Держгеокадастру визначитися з площами, які підлягають залісненню. Звернули увагу на ділянки вздовж річок, ставків, решту водних об’єктів, малопродуктивні й деградовані землі та інші, які не використовують у сільськогосподарському виробництві. На жаль, не завжди своєчасно назустріч нашим пропозиціям йдуть райдержадміністрації та працівники Головного управління Держгеокадастру. А це означає, що своєчасну підготовку ∂рунту під посадку лісових культур відтерміновано, а то й перенесено на наступні роки. Джерелом фінансування робіт з лісорозведення можуть бути кошти екологічного податку та надходження від відшкодування втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва, які є на рахунках місцевих бюджетів. Аби зістикувати ці кошти і запропоновані площі під посадку, потрібна чіткіша координація зусиль згаданого управління.
Гальмують та ускладнюють роботи з лісорозведення, як наголошують в обласному управлінні лісового та мисливського господарства, досить складна схема передачі земель під заліснення й висока вартість робіт з виготовлення документації щодо землеустрою, слабке фінансування робіт зі створення нових лісів, нерозуміння важливості проблеми у сільських радах.
Якось один із районних чиновників запитав: «Яка вигода лісівникам від того, що вони так добиваються земель під заліснення?» Йому й невтямки, що вигода в тому, що через років 20—30, коли ліс підніметься, люди відпочиватимуть у затінку і добрим словом згадуватимуть тих, хто його виростив. Саме на таких територіях можна в подальшому створювати природні заповідники, національні парки, тим самим підвищувати процент природно-заповідного фонду області.
На основі новітніх методів господарювання
— Вирощування лісу — це складний процес, який потребує високої фахової підготовки, безперервної уваги і піклування. Хворі й старі дерева необхідно вчасно видаляти, молодим рослинам давати простір для росту, — прокоментував Олександр Дзюбенко. — Тому кожна ділянка лісу у нас під постійним наглядом. Помиляється той, хто вважає, що лісівники рубають ліс там, де їм заманеться. Нічого подібного — все робиться вивірено, відповідно до потреб самого лісу. Успішно працюють і лісогосподарські підприємства області. Попит на деревину не зменшився, завдяки ефективному використанню лісосировинних ресурсів маємо змогу вчасно сплачувати до зведеного бюджету всі податки, збори та обов’язкові платежі.
Окрім того, підприємства вклали значну суму капітальних інвестицій у лісозаготівельну техніку, автомобілі й лісогосподарський інвентар. Усю техніку придбано коштом державних лісогосподарських підприємств. Збільшується й середня заробітна плата наших працівників, яка у квітні 2016 року становила 8100 гривень. Робота в лісі — одна з найважчих, і оплачувати її мають достойно.
Лісівники Черкащини сприяють підвищенню обороноздатності держави та регулярно переказують кошти на потреби українських військовослужбовців. Це пожертви лісгоспів, профспілкових комітетів та добровільні внески працівників.
В Україні триває реформування лісового господарства. Черкащани підтримують назрілі переміни, самі чимало роблять для їхнього пришвидшення. Приміром, у державних лісогосподарських підприємствах запроваджено електронний облік деревини, систему електронних закупівель за сучасними технологіями та європейськими стандартами. Це справді крок уперед у справі подолання корупції і посилення реального контролю за продажем, а також закупівлею товарів та послуг.
Нині лісгоспи — це переважно самодостатні, економічно, технічно і кадрово розвинені виробничі структури, які сумлінно виконують свої зобов’язання перед державою і суспільством, розвивають лісистість України. Проте мораторій на експорт кругляку вже негативно позначився на діяльності підприємств. Крім того, ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у 2016 році збільшено в 1,4 раза, ставки сплати частини чистого прибутку державних підприємств зросли із 15% до 75%, а це ще більше ускладнює ситуацію. До того ж держава не надає коштів на посадку нових лісів, відновлення зрубаних, догляд за лісом, протипожежні заходи тощо. Тому ситуація насправді може виявитися критичною.
Та навіть за таких умов лісгоспи області вистоять і підпорядковані їм ліси захистять. Лісівники виконують усі поставлені перед ними завдання — примножують ліси, доглядають, надійно охороняють їх від пожеж і самовільних рубок, упроваджують новітні методи господарювання, забезпечують виконання принципів невиснажливого лісокористування, підвищення продуктивності й біологічної стійкості підпорядкованих зелених насаджень. Вони з оптимізмом дивляться у майбутнє.
Ми в Google+