ПОВІДОМЛЕННЯ
про застосування спеціальних заходів
щодо імпорту в Україну зрізаних свіжих троянд
незалежно від країни походження та експорту

Відповідно до Закону України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» (далі — Закон) за заявою ТОВ «Асканія-Флора» (далі — Заява) рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (далі — Комісія) від 22.05.2020 № СП— 449/2020/4411-03 порушено спеціальне розслідування щодо імпорту в Україну зрізаних свіжих троянд незалежно від країни походження та експорту.

Зазначеним рішенням Комісії об’єктом розслідування встановлено:

свіжі троянди, придатні для складання букетів або для декоративних цілей, що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодом 0603 11 00.

Період розслідування становить 01.01.2017 — 30.06.2020, до якого входять наступні річні періоди:

1-й період: 01.01.2017 — 31.12.2017;

2-й період: 01.01.2018 — 31.12.2018;

3-й період: 01.01.2019 — 31.12.2019;

4-й період: 01.07.2019 — 30.06.2020.

Відповідно до Закону Комісія розглянула подані Мінекономіки звіт та матеріали про результати спеціального розслідування щодо імпорту в Україну зрізаних свіжих троянд незалежно від країни походження та експорту, та за результатами розгляду встановила:

ТОВ «Асканія-Флора» (далі — Заявник) є належним національним товаровиробником у розумінні пункту 11 статті 1 Закону, оскільки його частка в загальному виробництві товару в Україні за період розслідування становила понад 50 %;

товар, що виробляється національним товаровиробником, у розумінні положень пункту 13 статті 1 Закону, є подібним до товару, що є об’єктом розслідування.

Щодо наявності факту зростання обсягів імпорту в Україну

У ході проведення розслідування, на підставі даних Держмитслужби, національного товаровиробника, а також розрахункових даних, було проведено дослідження обсягів імпорту в Україну товару, що є об’єктом розслідування в абсолютних показниках, а також відносно виробництва та споживання товару в Україні.

На виконання двосторонніх та міжнародних домовленостей не враховувались обсяги імпорту з ряду країн, які слід виключити з-під дії можливих спеціальних захисних заходів.

За результатами проведеного дослідження встановлено, що в період розслідування імпорт в Україну товару в абсолютних показниках зріс на 71,38 %.

Беручи до уваги особливості статистичного спостереження обсягів виробництва товару в Україні, які здійснюються на основі річної звітності, дослідження обсягу споживання в Україні, а також частка імпорту відносно виробництва та споживання товару в Україні проводилось за календарні періоди (1-й, 2-й та 3-й періоди).

В третьому річному періоді порівняно з першим частка імпорту відносно виробництва збільшилась на 72,33 %, а у споживані на 40,11 %.

Щодо наявності факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику

Протягом періоду розслідування спостерігалося погіршення основних показників Заявника, зокрема:

— обсяги виробництва подібного товару національним товаровиробником за період дослідження скоротились на 26,32 %;

— виробничі потужності та рівень їх використання були незмінними протягом всього періоду дослідження;

— обсяги продажу національним товаровиробником подібного товару на внутрішній ринок у другому річному періоді порівняно з першим зросли на 3 %, проте у третьому річному періоді порівняно з першим скоротились на 11,39 %, у останньому річному періоді скоротились на 25,34 % порівняно з першим річним періодом;

— при зростанні обсягів видимого споживання товару в Україні за перший —третій річні періоди на 20,39 %, частка Заявника у споживанні зменшилась на

26,40 %, в другому та третьому періодах порівняно з попередніми скоротилася на 9,33 % та 18,83 % відповідно;

— обсяги продажу національним товаровиробником подібного товару на експорт зменшились на 79,23 % порівняно з першим річним періодом;

— ціни продажу національним товаровиробником подібного товару на внутрішньому ринку зросли в третьому річному періоді порівняно з першим на 17,39 %, а в четвертому річному періоді порівняно з попереднім скоротилися на 2,16 % та протягом всього досліджуваного періоду були суттєво нижче собівартості;

— фінансовий результат від продажу подібного товару на внутрішній ринок був від`ємним протягом всього періоду дослідження. У четвертому річному періоді збитки Заявника зросли на 233,74 % порівняно з базовим річним періодом;

— показник рентабельності був від’ємним протягом всього досліджуваного періоду;

— рівень продуктивності праці Заявника за період дослідження скоротився на 24,96 %;

— залишки подібного товару національного товаровиробника протягом періоду дослідження щорічно збільшувались та у четвертому річному періоді, порівняно із базовим скоротились на 0,71 %, в останньому річному періоді скоротились на

28,95 % порівняно з попереднім;

— собівартість подібного товару за період дослідження зросла на 23,05 %;

— обсяги здійснених інвестицій у доларовому еквіваленті за третій річний період зросли на 37,04 %, а в останньому річному періоді скоротились на 22,38 % порівняно з попереднім;

— зменшення рівня зайнятості на підприємстві Заявника відбувалось в межах 0,58— 1,90 % протягом усього досліджуваного періоду;

— рівень оплати праці характеризувався позитивною динамікою відповідно до підвищення мінімального рівня заробітної плати. У доларовому еквіваленті даний показник за третій річний період зріс на 31,89 %, в останньому річному періоді скоротився на 15,16 % порівняно з попереднім;

— показник ліквідності скоротився на 57,89 % порівняно з базовим річним періодом та є нижчим нормативного значення.

Сукупна оцінка наведених факторів дає підстави зробити висновок щодо наявності факту заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику.

Щодо наявності причинно-наслідкового зв’язку

Протягом періоду розслідування обсяги імпорту товару в Україну мали стабільну динаміку до зростання. Найбільше зростання обсягів імпорту відбулось у третьому та четвертому річних періодах порівняно з першим на 68,69 % та 71,38 % відповідно.

Як свідчать результати дослідження, імпорт товару в Україну має негативний вплив на показники національного товаровиробника. Впродовж усього періоду дослідження спостерігається стрімке падіння обсягів виробництва подібного товару на 26,32 % та обсягів продажу на внутрішньому ринку на 25,34 %.

Ціни імпорту товару протягом періоду розслідування були нижчими ніж ціни і собівартість подібного товару національного виробника та різниця між ними зросла загалом за період розслідування на 22,61 % та на 33,66 % відповідно.

В умовах зростаючого імпорту та суттєвого зростання частки імпорту на ринку, національний товаровиробник реалізовував власну продукцію нижче собівартості її виробництва, тобто ціни імпорту та обсяги зростаючого імпорту створювали суттєвий пригнічуючий вплив на ціни національного товаровиробника.

Присутність на внутрішньому ринку національного товаровиробника суттєво скорочується. При зростанні обсягів видимого споживання товару в Україні за перший — третій річні періоди на 20,39 %, частка Заявника у споживанні зменшилась на 26,40 %. Ключові фінансово-економічні показники національного товаровиробника демонструють падіння та збиткову діяльність.

Додатково, в основних країнах-експорту існують значні обсяги вільних виробничих потужностей, що дає підстави стверджувати про високу вірогідність зростання імпорту в Україну зрізаних свіжих троянд і як наслідок, заподіяння значної шкоди Заявнику в майбутньому.

У зв’язку з чим можна стверджувати, що вищезазначене свідчить про наявність причинно-наслідкового зв’язку між динамікою імпорту і погіршенням показників Заявника та відсутності впливу інших факторів.

Щодо наявності непередбачуваних обставин

Відповідно до статті XIX ГАТТ 1994 досліджено непередбачувані обставини, які призвели до значного збільшення обсягів імпорту товару, що завдало значної шкоди національному товаровиробнику.

Зростання імпорту товару в Україну було обумовлено такими непередбаченими обставинами, як вплив запровадження карантинних заходів з боку Російської Федерації (далі — Росією) щодо імпорту квітів з країн Європейського Союзу (далі — ЄС).

З 2015-2019 рр. обсяги експорту свіжозрізаних троянд з країн ЄС в Росію скоротилися вдвічі як у кількісному (із 186 млн. шт. до 89 млн. шт.), так і у вартісному розрізах (із 61 404 тис. євро до 34 017 тис. євро).

В аналогічний період часу, відбулось зниження обсягів споживання товару в країнах Європи від 4 % до 16 % через стагнацію в економіці та через зростання інших витрат (продукти харчування, комунальні послуги тощо).

В результаті сукупності факторів іноземні виробники почали переорієнтовувати свої ринки збуту, що безпосередньо, вплинуло на обсяги імпорту товару в Україну.

Таким чином є підстави стверджувати про наявність фактів, щодо ймовірного непередбачуваного, недавнього, раптового та різкого зростання імпорту, і, як наслідок, заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику та розвитку дисбалансу на користь іноземних виробників-постачальників товару в Україну.

Щодо відповідності застосування спеціальних заходів національним інтересам України

Інтереси національного товаровиробника

На переконання національного товаровиробника, застосування спеціальних заходів попередить ліквідацію виробництва товару в Україні, що дозволить зберегти і підвищити рівень зайнятості у вітчизняній квітковий галузі.

У разі незастосування відповідних захисних заходів, наслідком продовження агресивного зростаючого імпорту свіжозрізаних троянд може стати звільнення працівників Заявника, вимушена зупинка виробництва та банкрутство.

Інтереси споживачів

У випадку, якщо національний товаровиробник не отримає захист від зростання імпорту, найближчим часом виробництво буде змушене припинити свою діяльність. В результаті, українські споживачі будуть повністю поставлені в залежність від імпорту товару.

Міжнародні економічні інтереси України та усунення впливу диспропорції у торгівлі.

Міжнародні зобов’язання, узяті Україною, не суперечать застосуванню спеціальних заходів стосовно зростаючого імпорту, який заподіює значну шкоду національному товаровиробнику.

Застосування спеціальних заходів позитивно вплине на відновлення конкуренції на внутрішньому ринку України та призведе до усунення негативного впливу диспропорції в торгівлі.

Беручи до уваги зазначене та керуючись положеннями статей 16, 17 Закону, Комісія прийняла рішення від 16.04.2021 № СП-487/2021/4411-03, яким вирішила застосувати спеціальні заходи щодо імпорту в Україну товару незалежно від країни походження та експорту, що має такий опис:

свіжі троянди, що можуть класифікуватися згідно з УКТ ЗЕД за кодом 0603 11 00.

Спеціальні заходи застосовано строком на 3 роки шляхом запровадження спеціального мита у розмірі:

з дня застосування спеціальних заходів в розмірі 56 %;

через 12 місяців із дня застосування спеціальних заходів в розмірі 44,80 %;

через 24 місяці з дня застосування спеціальних заходів в розмірі 35,84 %.

Дія спеціальних заходів не поширюється на імпорт в Україну товару походженням з таких країн: Республіка Ісландія, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Норвегія, Швейцарська Конфедерація, Чорногорія, Азербайджанська Республіка, Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Республіка Узбекистан, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Ісламська Республіка Афганістан, Ангола, Бангладеш, Бенін, Бутан, Буркіна-Фасо, Бурунді, Камбоджа, Центральноафриканська Республіка, Чад, Союз Коморських Островів, Демократична Республіка Конго, Джибуті, Держава Еритрея, Федеративна Демократична Республіка Ефіопія, Гамбія, Гвінея, Гвінея-Бісау, Гаїті, Республіка Кірибаті, Лаоська Народно-Демократична Республіка, Королівство Лесото, Республіка Ліберія, Мадагаскар, Малаві, Малі, Мавританія, Мозамбік, М’янма, Непал, Нігер, Руанда, Демократична Республіка Сан-Томе і Принсіпі, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Соломонові Острови, Федеративна Республіка Сомалі, Республіка Південний Судан, Республіка Судан, Демократична Республіка Східний Тимор, Того, Тувалу, Уганда, Об’єднана Республіка Танзанія, Вануату, Єменська Республіка, Замбія

Рішення Комісії від 16.04.2021 № СП-487/2021/4411-03 набирає чинності через 30 днів з дня опублікування цього повідомлення.

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі