Захід пройшов на базі Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Полтавської області, а ініціювало його проведення Міністерство культури та інформаційної політики України. Присутня на семінарі заступниця міністра культури та інформаційної політики Лариса Петасюк розповіла для «Урядового кур’єра», що віднині подібні заходи відбуватимуться систематично, бо центральна влада рішуче налаштована вивести галузь із глибокої кризи, зберегти і розвивати народні художні промисли. Допоможе в цьому цільова національно-культурна програма, розрахована на 2021—2025 роки, яка передбачає залучення коштів державного і місцевих бюджетів, а також інших, не заборонених законодавством, джерел. Другого дня семінару її концепцію презентували учасникам.

Принагідно організатори хочуть об’єднати майстрів, надати їм змогу спілкуватися наживо, а не тільки по телефону чи у соцмережах, обмінюватися досвідом, техніками й технологіями, мистецькими традиціями, спільно визначати проблемні для галузі питання, вирішувати які допоможе держава. «Наше завдання — подальший розвиток. Те, що вони напрацюють, ми візьмемо в роботу і втілюватимемо в тих державних формах, які дозволяє наше законодавство», — зазначила заступниця міністра.

Згортання має змінитися на зростання

Народні художні промисли належать до креативних індустрій, а це рушій соціально-економічного розвитку держави. Вони сприяють підвищенню рівня зайнятості населення. У 1980-х роках у країні було понад 300 осередків і функціонували приблизно 25 основних підприємств галузі народних художніх промислів. Загальна кількість майстрів, які активно працювали, сягала 60 тисяч. Продукцію промислів реалізовували у 30 країнах. Держава тоді всебічно підтримувала галузь і майстрів, допомагала їм зі збутом і сировиною.

Та вже на початку 2000-х кількість цих підприємств галузі скоротилася до двох, а кількість майстрів, які працювали, — до 1800. А потім не залишилося і цих підприємств. За період з 2010-го по 2019 рік в Україні офіційно атестували тільки 1300 майстрів народного мистецтва.

У наші дні відбувається поступове переосмислення ролі й місця традиційної народної культури та її першоджерел. Зріс попит на рукотворні вироби народного мистецтва, за якими нас упізнають у світі. Були й спроби сприяти розвитку народних художніх промислів. Переважно через грантові проєкти, обласні й районні програми, виплати стипендій обдарованій творчій молоді, проведення майстер-класів, виставок-ярмарків, фестивалів, конкурсів, конференцій, започаткування премій для майстрів, створення присвячених народним художнім промислам експозиційних розділів у місцевих музеях, розроблення туристських маршрутів тощо. Однак ці заходи мали нерегулярний та поодинокий характер, їм бракувало системності на національному рівні.

Нині вся надія на нову цільову програму розвитку народних художніх промислів, реалізація якої, сподіваються учасники семінару в Опішному, стимулюватиме розвиток креативної галузі. Програма передбачає вдосконалити нормативно-правову базу з питань збереження, відродження і розвитку народних художніх промислів. Певні першочергові заходи мають зберегти інформацію про унікальні виробничі технології й художні техніки, підвищити рівень підприємницьких навичок майстрів. Це дасть змогу освоїти і розвинути туристичний та інвестиційний потенціал народних художніх промислів, забезпечити їх прибутковість та збільшити експорт українських виробів народних художників. Ми ж зацікавлені у створенні позитивного образу України у світі через активну присутність у культурному просторі.

Зберегти культурну спадщину

«Дуже добре, що Міністерство культури та інформаційної політики в умовах глибокої кризи народних художніх промислів намагається допомогти нам вижити, зберегти національну спадщину, зорієнтуватися на сучасному ринку, бо від цього економічного важеля залежить, чи виживуть історичні центри народного мистецтва, — каже народний художник України голова ради Центру народного мистецтва «Петриківка» та Дніпропетровської обласної організації Національної спілки художників України Андрій Пікуш. — Запрошуємо державу стати співзасновницею центру народного мистецтва «Петриківка», який на самоокупності зберігав національну спадщину 30 років.

Щоб вижити в цих умовах, центру необхідно на рік приблизно 3 мільйони гривень. І якщо ми їх отримаємо, якщо держава стане нашою співзасновницею, за рік не просто вийдемо на самоокупність, а зможемо стати прибутковими. На меті — відродження експортного потенціалу.

Шлях до відродження галузі бачу в тому, щоб звільнити на 5—7 років від податків майстрів народних художніх промислів, щоб вони могли заробити на власне збереження й розвиток».

На думку голови Національної спілки майстрів народного мистецтва, Координаційної ради національних творчих спілок України Євгена Шевченка, інвестиції в розвиток традиційних художніх промислів має робити не тільки держава, а й бізнес, який заробляє в Україні й має піклуватися про перспективи майбутніх поколінь, підтримати народну культуру. Він назвав семінар колективною толокою. Однак відверто сказав, що побоюється, аби чиновники не заговорили нову державну цільову програму.

На важливості держпідтримки акцентувала й заслужений діяч мистецтв України, професійний кераміст із міста Косова Івано-Франківської області, кандидат мистецтвознавства Марія Гринюк. Вона повідомила, що в їхньому місті в межах президентської програми «Велике будівництво» зводять культурно-мистецький центр «Дзбан». Там будуть і гончарні майстерні, й лекційні зали, і навіть мінікінотеатр. Об’єкт фінансують без затримок, тому його повинні здати в експлуатацію, згідно із графіком, наступного року. Це буде подарунком місцевим майстрам, які змушені кидати ремесло й виїжджати на заробітки за кордон, вивозячи туди й мистецькі традиції.

Народна культура потребує лобіста

За словами Марії Гринюк, регіонам України не вистачає такого діяльного лобіста й захисника традиційної народної культури, як генеральний директор Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному, керівник відділення керамології Інституту народознавства НАН України, доктор історичних наук Олесь Пошивайло. Він зміг створити і підтримує колегіум мистецтв, де дітей із 1 класу навчають азів традиційних ремесел. Він опікується музеєм-заповідником, Інститутом керамології і працює над тим, щоб перетворити на музей весь цей район Полтавщини. Йому вдалося знайти спільну мову з обласною й місцевою владами, домогтися державної підтримки.

Плідну діяльність колективу музею-заповідника, опішненських гончарів і Опішненської ОТГ високо оцінила й заступниця голови Полтавської облдержадміністрації Катерина Рижеченко. За її словами, не випадково перший всеукраїнський семінар проходить саме тут. А високий рівень і досягнення народних художніх промислів вона назвала обличчям Полтавської області. Принагідно запевнила присутніх, що обласна влада й надалі підтримуватиме та розвиватиме галузь.

Генеральний директор Національного музею-заповідника українського гончарства, голова ГО «Конгрес українських керамологів» Олесь Пошивайло стисло розповів присутнім історію виникнення поняття «народні художні промисли» та їхнього занепаду. Він зазначив, що за радянських часів промисли розвивались як економічна складова тільки завдяки державній підтримці. «Тому, — сказав він, — мені дуже подобається ініціатива Міністерства культури та інформаційної політики і міністра Олександра Ткаченка розробити й ухвалити постанову Кабінету Міністрів, яка б допомагала відновити, відродити, підтримати ті жевріючі осередки народного мистецтва, які ще існують в Україні. Але підтримувати треба осередки народних промислів, які продовжують місцеві традиції, а не штампують псевдоавтентику з усіх областей».

Він висловив сподівання, що ті, хто відповідає за розроблення концепції нової державної цільової програми, врахують це послання зібрання.

Коментуючи те, що в Опішному люблять бувати представники центральної влади, Олесь Пошивайло підкреслив, що Опішне — найбільш виграшний і креативний проєкт Міністерства культури та інформаційної політики та обласної влади Полтавщини.

«Між нами повне порозуміння, і ми не обов’язково просимо в них кошти. Кошти сьогодні нічого не вирішують для нас. Ми успішно рухаємося вперед, і нам подобається самим заробляти ці кошти та їх використовувати. Останні чотири роки музей-заповідник розвивається переважно за рахунок грошей, які ми самі заробляємо. І це має відбуватися у кожному регіоні України».

Він запросив тих, кому це цікаво, приїжджати в Опішне й переймати досвід.

У семінарі взяли участь і виступили очільниця Державного агентства України з питань мистецтв і мистецької освіти Галина Григоренко, народні депутати України Євгенія Кравчук і Дмитро Нальотов. Запрошені з Полтави спеціалісти міжнародного рівня провели для майстрів тренінги з питань підприємництва.