Тон обговорення задав у вступному слові Президент Володимир Зеленський. За його словами, коли говоримо зараз «в Україні», чи тільки державу Україна  маємо на увазі?

«Коли говорять про Україну, йдеться про агресію проти нашої держави й нашу здатність перемогти. Про сміливість українців та українок. Про нашу землю, небо, про наше Чорне море. Тобто про той людський і географічний простір нашої держави, в якому вирішується доля не лише незалежності України, а й глобальної стабільності та правил, за якими більшість світу звикла мирно жити», — констатував глава держави.

І для багатьох у світі Україна — не просто держава в Європі, яка захищається від російської агресії. За його словами, для багатьох Україна — особистий моральний вибір. Вибір того, що цінне насправді. Україна нині символізує стандарт свободи, в якому люди з різних країн впізнають власні стандарти. Упізнають своє ставлення до життя та цінності життя. Гідного, захищеного життя. Життя, в якому люди мають значення. Тобто коли нині ідеться про Україну, насправді говорять про величезний моральний простір, і він значно ширший, ніж сама територія України. «Людська мораль повинна перемогти в цій війні. І це справа не лише України як держави — це справа України як усіх нас. Усіх — кожного й кожної у світі, хто цінує свободу, людське життя, вірить, що люди повинні перемагати.

І наш успіх, конкретний успіх України залежить не лише від нас, українців, а від того, наскільки весь величезний моральний простір світу хоче зберегтися. Наскільки світ залишиться морально мобілізованим. І я в це дуже сильно вірю»,  — наголосив Володимир Зеленський.

Три виміри економіки

Українська економіка формується у трьох вимірах: економіка воєнного часу, економіка відновлення та економіка майбутнього. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, виступаючи на Ялтинській європейській стратегії.

«Економіка воєнного часу працює. Економіка відбудови успішно запустилася і набирає оберти. Економіка майбутнього ще кристалізується, але ми чітко бачимо те, якою вона має бути, і закладаємо для цього відповідний фундамент. Усі ці три економічні виміри зараз існують одночасно і тісно переплетені між собою», — цитує слова очільника уряду департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів.

Прем’єр-міністр зауважив, що основа економіки воєнного часу — фінансова стійкість. За 8,5 місяця цього року Україна отримала 30 мільярдів доларів від міжнародних партнерів. Крім того, є конкретні домовленості щодо довгострокового фінансування з МВФ, ЄС, Норвегією, Японією та іншими країнами G7. За словами Дениса Шмигаля, макрофінансова допомога партнерів дає можливість витрачати внутрішні ресурси на армію.

«Економіка відбудови. Руйнування, яких завдала нам росія, на сьогодні оцінюють у 411 мільярдів доларів. Маємо відновити все за принципом build back better, реалізовувати великі бізнес-проєкти, проєкти державно-приватного партнерства. І ми працюємо над цим, готуємо нашу державу до відновлення», — сказав Прем’єр-міністр.

Глава уряду повідомив, що понад 60 мільярдів гривень держава вже спрямувала на швидку відбудову, зокрема розмінування, відновлення житла людей, відновлення й захист критичної інфраструктури. Він наголосив, що за руйнування повинна заплатити росія. Для цього Україна й міжнародні партнери готують спеціальний компенсаційний механізм, який дасть змогу отримати гроші, необхідні для українського відновлення.

«Економіка майбутнього — це третій вимір, над яким ми зараз працюємо. Розвивати економічні зміни, реформи, прогрес і наш розвиток потрібно вже нині, й ми розуміємо, які кроки спільно з нашими партнерами треба робити для цього», — зазначив Денис Шмигаль.

За словами очільника уряду, формуватимуть економіку майбутнього такі галузі, як військово-промисловий комплекс, будівництво та інфраструктура, аграрний сектор, енергетика, ІТ, машинобудування.

Прем’єр-міністр підкреслив, що побудова економіки майбутнього відбуватиметься в межах трансформації України: «Уже сьогодні Україна змінюється. Попри всі виклики та труднощі ми систематизували наші основні реформи, маємо чіткі дорожні карти, команди змін та бачення».

Очікуємо зростання ВВП

Український уряд очікує зростання внутрішнього валового продукту цього року на рівні 3—4% і відзначає поліпшення ситуації в основних галузях промисловості. На цьому наголошувала перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко.

«Зростання ВВП буде на рівні 4%. Скептики говорять, що зростання становитиме приблизно 3%. В основних галузях промисловості бачимо поліпшення. Урожай зерна становитиме приблизно 50 мільйонів тонн. Маємо певні проблеми з експортом, але думаю, що ситуація поліпшиться за рахунок альтернативних маршрутів», — зазначила урядовець.

За її словами, уряд працює над розв’язанням проблем експорту спільно із західними партнерами і фінансовими інституціями.

Віцепрем’єр повідомила, що ринок праці в Україні має структурні проблеми і майже 5 мільйонів українців залишаються за кордоном.

«Безробітні не мають тих навичок, яких потребує ринок праці, тому в цьому та наступному році ми зосередимося на питаннях підготовки і перепідготовки, оскільки забезпечити відновлення і відбудову України без цього буде неможливо», — додала Юлія Свириденко.

Вона назвала два нагальні кроки, необхідні для ефективної відбудови України: підтримка місцевого бізнесу і страхування ризиків.

«Ми в уряді повинні зосередитися на двох речах. Підтримка місцевого бізнесу, який є платником податків, що дасть змогу йому платити заробітну плату працівникам, а нам — виплачувати грошове забезпечення військовим. А також страхування. Уряд очікує, що парламент проголосує поправки й зміни до законодавства, що дасть змогу українським агенціям страхувати українські й іноземні компанії, які будуть залучені до відновлення України», — підсумувала Юлія Свириденко.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»