Якось вразила картинка, котра зненацька потрапила на очі: щасливі споживачі дякують Всевишньому за хліб, а стомлений комбайнер відповідає: «Будь ласка!» Чернігівські аграрії, знаючи, що зерновими приростає добробут краю, працюють на урожай фактично цілорічно. Нинішній збиральний сезон ще триває, та попередні результати свідчать, що жителі області будуть із хлібом, оскільки середня урожайність зернових краща, ніж торік, і становить 50 центнерів з гектара. На 4 тисячі тонн більше торішнього зібрано гречки, непоганий урожай проса. Порадували також обсяги зібраного зерна соняшнику та сої.
Наступний етап — якнайкраще розпорядитися вирощеним, у тому числі зберегти зерно в належних умовах. Про це наша розмова з виконуючим обов’язки директора департаменту агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації Олегом КРАПИВНИМ.
— Пане Олеже, розкажіть про тенденції в області?
— В області налічується 205 зернових сушарок загальною потужністю понад 125 тисяч тонн на добу. Зіставивши вартість зерносушіння на різних енергоносіях, багато господарів почали переходити на альтернативні види палива — рослинні рештки, пелети, солому, дрова тощо. Їх переваги очевидні: це зниження витрат на переробку одиниці продукції у 4—6 разів. Останнім часом переобладнано для роботи в енергоощадному режимі 21 сушарку і побудовано ще 5. Триває робота над спорудженням нових об’єктів.
— Але ж собівартість зерна формується й іншими складовими?
— Так, ще й, приміром, сільськогосподарською технікою. Але тут у нас великий мінус: понад 75% її в області відпрацювали свій амортизаційний термін. Звісно, аграрії намагаються цьому зарадити, наскільки можуть. З початку року придбано понад 480 одиниць техніки на суму майже 455 мільйонів гривень.
Великим тягарем на собівартість вирощеного лягають ціни на пальне, котрі з початку року зросли на 20—30 відсотків. На період закінчення комплексу осінньо-польових робіт, тобто до 1 грудня, сільськогосподарські підприємства забезпечено дизельним пальним на 87%, бензином — на всі 100%. Впливають на собівартість і мільйонні кредити, котрі аграрії змушені брати на посівну.
— Чи допомагає у цьому держава?
— Трохи допомагає фінансова підтримка підприємств АПК шляхом здешевлення кредитів з коштів державного бюджету. Чернігівській області надано понад 13 мільйонів гривень. Конкурсна комісія, створена розпорядженням голови ОДА, вісім разів засідала, визначаючи суб’єкти господарювання АПК, котрі мають право на одержання компенсації за залученими в 2015 — 2016 роках кредитами.
Право на державну підтримку шляхом здешевлення відсоткової ставки за залученими кредитами (47 кредитних угод) одержав 31 суб’єкт господарювання. Фактично перераховано суб’єктам господарювання АПК згідно з реєстрами за січень—вересень понад 9 мільйонів гривень.
— Споживачу завжди краще купувати напряму, без посередників. Чи працює це на Чернігівщині?
— В області щотижня проводять понад 50 ярмаркових заходів, де сільгоспвиробники та підприємства харчової (переробної) галузі продають широкий асортимент продовольчих товарів, отримуючи живі гроші, а покупці — якісну продукцію за цінами виробника. Протягом останніх трьох років департамент тісно співпрацює з керівництвом одного з найбільших у Чернігові оптово-роздрібних ринків, де місцевим виробникам надають торговельні місця на пільгових умовах.
Два роки тому в густонаселеному районі обласного центру за ініціативи департаменту та сприяння Чернігівської міської ради розпочав роботу у вихідні та святкові дні ще один ринок. Тут місцеві виробники мають змогу користуватися торговельним місцем безкоштовно. Це привабило до когорти продавців фермерські господарства, кооперативи, особисті селянські господарства, які виробляють продукцію невеликими партіями.
— А в районах області?
— Це теж працює. Традиційними стали щорічні ярмарки, приміром, «Спасівський» у Бахмачі та Борзні, «Покровський» — у Борзні, Сосниці та Ніжині, Миколин ярмарок у Прилуках та Коропі, Воздвиженський ярмарок у Срібному та Прилуках, ярмарки до Дня селищ у Сосниці, Талалаївці, до Дня міста у Носівці, Городні, Ічні, Корюківці, Н.-Сіверському та інші ярмарки, де місцеві сільгоспвиробники та підприємства переробної галузі пропонують свою продукцію.
Протягом багатьох років партнером у сприянні сільгоспвиробникам є Чернігівська облспоживспілка, яка опікується 12 ринками. На них створено майже 4 тисячі торгових місць. Розвиток ринків — один із перспективних напрямів.
Загалом аграрний потенціал області має значні резерви, над розвитком яких працює наш департамент.
— А як почувається урожай наступного року, котрий вже подекуди зазеленів на полях?
— Краще працюють в умовах області сорти інтенсивного напрямку, які мають біологічний потенціал урожайності до 100 і більше центнерів з гектара. На них орієнтувалися наші аграрії, закладаючи основу під майбутній хліб. Посіяно озимі колосові культури на зерно більш як на 218 тисячах гектарів площ. Це 100% до запланованих обсягів посіву. І сходи озимини переважно у доброму та задовільному стані.
Євдокія ТЮТЮННИК,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ "УК"
Олег КРАПИВНИЙ. Народився у с. Тиниця Бахмацького району на Чернігівщині. У 1988 році закінчив Сумський державний аграрний університет за спеціальністю «зооінженерія». Працював в управлінні сільського господарства Бахмацької райдержадміністрації, з 2004 року — в управлінні агропромислового розвитку Чернігівської облдержадміністрації. Закінчив аспірантуру Інституту генетики і розведення тварин НААН України. Має наукові праці з аграрних питань.
Ми в Google+