Десять територіальних громад Буковини вже втілюють реформу місцевого самоврядування. Вони об’єдналися і на чергових виборах першими обрали голів і депутатський корпус. Проте вийти на прямі відносини з держбюджетом поки що не можуть, бо не відповідають (частково чи повністю) перспективному плану формування територіальних громад, затвердженому Чернівецькою облрадою і скорегованому Кабміном.
Чи залишаться громади, що зважилися на реформу, сам на сам з фінансовими проблемами? Яка ідеальна модель взаємин між центром і об’єднаною громадою? Відповіді на ці актуальні для країни питання — в розмові з першим заступником голови Чернівецької облдержадміністрації Володимиром КУЛІШЕМ.
— Володимире Івановичу, процес реформ у самоврядуванні скидається на боротьбу нових громад за привілеї і субвенції. Хоча мета інша: щоб вони ні до кого не йшли з простягнутою рукою.
— Громади сподіваються на допомогу уряду. Безсумнівно, вони її отримають — напряму з державного бюджету або, як раніше, через дотації з району і області. Також на інфраструктурні проекти об’єднаних громад будуть спрямовані кошти з Державного фонду регіонального розвитку та міжнародна технічна допомога.
Але суть реформи у створенні міцного адміністративного базису держави — самодостатніх територіальних громад. Проте принцип добровільного об’єднання дехто з місцевих керівників (і не тільки на Буковині) зрозумів як можливість захистити і розширити своє пригріте удільне князівство разом із бізнес-інтересами, далекими від інтересів громади. Тому й вийшло, що під час затвердження перспективного плану суб’єктивізму і політиканства було більше, ніж здорового глузду.
Облдержадміністрація разом із регіональним Офісом реформ аргументовано пропонували утворити в області 18 громад, потенційно фінансово спроможних. Але депутати Чернівецької облради затвердили 35 громад, розуміючи, що формування половини з них не відповідає методиці Кабміну. Ми самі собі створили проблеми. Більшість із них навіть не має можливості надавати людям необхідних адміністративних послуг, не кажучи вже про забезпечення діяльності освітніх, медичних установ.
Спеціалісти Мінрегіонбуду бачать реальну картину в кожній області й пропонують внести зміни до перспективних планів формування територій громад, щоб вони були спроможними і відповідали чинному законодавству.
— Виконавча влада взяла на себе місію реформувати місцеве самоврядування. Які основні завдання?
— На перехідному установчому етапі облдержадміністрації мають стати центрами реалізації цієї необхідної для держави реформи. Керівники територіальних громад чекають від виконавчої влади не тільки дотацій і субвенцій, але й мало не вимагають привести їм інвесторів, скласти плани розвитку. Звісно, поступово прийде розуміння, що влада — це не кабінет і печатка, а копітка робота із забезпечення добробуту громади, розширення податкової бази, розбудови соціальної інфраструктури. Але зараз значна частина місцевих керівників, депутатів сільських та селищних рад не готові взяти на себе всю повноту владних повноважень і відповідальності. Тому для успіху реформи потрібно синхронізувати роботу регіональної влади, профільних міністерств і народних депутатів через створення робочих груп, наділених відповідними повноваженнями.
Потрібен також спеціальний фонд розвитку для адресної підтримки нових територіальних об’єднань. При цьому необхідно оптимізувати їхні видатки, зокрема на утримання освіти і медицини.
Неодноразово висловлював пропозицію, що в облдержадміністрації має запрацювати окремий департамент, який опікуватиметься складним питанням об’єднання громад, а також економічно-соціальним плануванням територій з чітким об’єктивним визначенням їхнього потенціалу, фінансово-податкової спроможності, точок розвитку у вигляді конкретних економічних суб’єктів, які забезпечать дохідну базу місцевим бюджетам.
— Які необхідні кроки, щоб громади реально стали самодостатніми?
— Розпочата реформа місцевого самоврядування і пов’язані з нею законодавчі зміни уможливлять ефективний розвиток кожної громади. У першу чергу на засадах здорової конкуренції за залучення інвестицій, міжнародних грантів.
Свого часу завдяки реалізації програм розвитку підприємництва, підтримці конкретних бізнес-проектів у видобувній, будівельній, туристичній галузях ми змогли у кілька разів збільшити спроможність Буковини, мінімізувати дотаційність, наповнити місцеві скарбниці, створити нові робочі місця, як у Вижницькому, Новоселицькому районах.
Намагалися тоді започаткувати привабливі виробничі проекти і у Заставнівському районі. Інвестори готові були запустити цементний і склозавод. Але у районі почали натякати на відкати за виділення землі, погодження проектної документації. В результаті інвестори розгорнули виробництво в сусідніх областях. Проте днями зустрічався з громадою села Баламутівка цього району. Люди питають, коли запрацюють підприємства, про які колись ішлося. Тепер вони готові до цих інвестицій. Громади починають висловлювати зацікавленість і пропозиції для свого розвитку. Бо потенціал області насправді значний. Але щоб він запрацював, потрібен пакет законодавчих змін.
— Яких саме?
— Найперше зміни до Конституції щодо децентралізації влади. Серед фіскальних новацій, приміром, сплата податків за місцем ведення господарства. Маємо такий парадокс: найбільше і одне з найбагатших сіл Буковини Великий Кучурів водночас і найбільш дотаційне з бідним місцевим бюджетом. Хоча там працюють кілька підприємств міжнародного рівня, 2 тисячі приватних підприємців. Але вони зареєстровані у Чернівцях, і там сплачують основні податки. Ми зобов’язані реалізувати основну мету реформи — вивести об’єднані територіальні громади на самоокупність і створити умови для їхнього розвитку.
ДОСЬЄ «УК»
Володимир КУЛІШ. Закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, кандидат економічних наук, заслужений економіст України, депутат Чернівецької обласної ради ІІ, ІІІ, VI скликань.
Працював заступником голови виконкому Чернівецької міськради, першим заступником генерального директора ДАК «ТИТАН», міністром економіки Автономної Республіки Крим, представником Президента України в Криму, директором філії «Дирекція з будівництва Дністровської ГАЕС».
У 2006—2010 рр. — голова Чернівецької обласної державної адміністрації. З квітня цього року — перший заступник голови Чернівецької ОДА.
Світлана ІСАЧЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
ПРЯМА МОВА
«Планів багато. Ніхто їх за нас не виконає»
Валерій РОМАНЕНКО,
голова Вашківецької об’єднаної територіальної громади,
Сокирянський район, Буковина:
— Соціально-економічний розвиток нашої нової громади насамперед у розбудові сучасної інфраструктури у всіх населених пунктах з максимальним наближенням до європейських стандартів. Займемося капітальним ремонтом доріг та ліній електропередач, налагодженням регулярного автобусного сполучення. Покращимо матеріально-технічну базу дошкільних навчальних закладів та загальноосвітніх шкіл. Плануємо створити комунальне підприємство для вирішення необхідних побутових питань і завершити реконструкцію амбулаторії загальної практики сімейної медицини.
Спільна робоча група з депутатів сільської ради, активних і небайдужих представників населених пунктів об’єднаної територіальної громади визначить пріоритетні напрями роботи виконавчих органів сільської ради. Працюватимемо і над збільшенням дохідної частини місцевого бюджету. Необхідно розробити нову нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, провести їх інвентаризацію, переглянути умови договорів оренди. Й надалі співпрацюватимемо з європейськими фондами із залучення іноземних інвестицій.
Ми в Google+