Зустріч Єврокомісара з питань сусідства та розширення Олівера Варгеї з дипломатами, експертами та журналістами, яка відбулася у брюссельському готелі «Стенгоп», зібрала чимало охочих. Адже тема розширення ЄС і нова методологія, нещодавно запропонована Єврокомі­сією щодо оцінки поступу країн, які претендують на членство в ЄС, надзвичайно важлива. Особливо для тих держав, котрі ще сподіваються застрибнути в останній потяг розширення Євросоюзу. Щодо України, то на цей потяг вона, схоже, вже спізнилася.

Єврокомісія оприлюднила нову методологію як рекомендаційний політичний документ для Ради ЄС. Потреба оновити критерії для країн-вступниць до ЄС виникла після того, як торік у жовтні під час саміту Ради ЄС президент Франції Еммануель Макрон виступив проти початку переговорного процесу про приєднання Північної Македонії та Албанії. Хоч Північна Македонія — країна-кандидатка на вступ до ЄС із кінця 2005 року, а Албанія — із червня 2014-го. Проте Еммануель Макрон заявив, що вони недостатньо роблять, щоб вийти на фінішну пряму складного процесу євроінтеграції.

За словами Олівера Варгеї, навіть після цього провального саміту у Брюсселі розуміють, що залишати Західні Балкани осторонь ЄС було б великою помилкою. Бо попри те, що «це складний регіон з важкою історією, складним минулим та відсталою економікою», його майбутнє в Євросоюзі цілком реальне.

«Якщо ми не прийдемо на Західні Балкани, які лежать у серці Європи, і не пояснимо їм наші правила, то це зробить хтось інший, а цього не можемо допустити», — переконаний Єврокомісар.

Нова Єврокомісія вважає вступ Північної Македонії та Албанії однією зі своїх головних, але дуже непростих цілей. Для її досягнення слід здобути підтримку країн-членів ЄС самої ідеї розширення за рахунок Західних Балкан.

«Маємо переконати громадян ЄС, що поява двох нових країн-членів у їхніх інтересах і надасть їм багато переваг», — наполягає Олівер Варгеї.

Величезна економічна прірва в економічному розвитку Західних Балкан і ЄС — одна з головних підстав того, що європейські столиці вагаються щодо прийняття нових членів у свій клуб.

«Що швидше ми закриємо цю прірву, то швидше піде переговірний процес щодо вступу», — сказав Єврокомісар і проанонсував створення спеціального плану ЄС для економічного розвитку Західних Балкан.

Нова методологія оцінки готовності країн-претендентів базується на принципі: «Ви показуєте результат — ми показуємо результат». Результатом у цьому разі вважають успішні системні реформи. Уряди Північної Македонії й Албанії мають розуміти, що членства в ЄС не можна просто вичекати. Для цього слід виконати певні критерії. А Рада ЄС має попрацювати, щоб зрозуміліше пояснити країнам-претендентам те, чого від них вимагають.

«Оскільки ці країни тривалий час існували поза європейським контекстом, ми з ними маємо різні уявлення про одні й ті самі речі», — зауважив Єврокомісар. Зокрема, таке ключове поняття, як верховенство права, по-різному розуміють у Брюсселі, Тирані та Скоп’є. Тому Рада ЄС збирається чітко виписати визначення деяких таких понять, щоб надалі запобігти таким розбіжностям.

Нова методологія прийняття країн до ЄС передбачає, що переговірний процес щодо вступу може бути пришвидшено у разі успішності внутрішніх реформ. «Якщо держава завершить усі необхідні законодавчі зміни, ми зробимо їй політичну пропозицію, і після цього весь процес вступу може бути завершено за рік, хоч раніше це потребувало 6—7 років», — сказав Олівер Варгеї. Проте він застеріг, що переговірний процес про вступ — річ зворотна, якщо Брюссель побачить ознаки стагнації реформ, «рух назустріч зупиниться».

Судячи з рішучості єврокомісара, попри опір Франції та деяких інших європейських столиць, біля будівель євроінституцій за кілька років з’явиться два нові прапори. Якщо, звичайно, Північна Македонія й Албанія всерйоз поставляться до нових умов ЄС. Проте чи означає це, що їх застосовуватимуть і до найпрогресивніших країн «Східного партнерства» — України, Грузії та Молдови і що наступна хвиля розширення докотиться й до них?

Відповідаючи на це запитання, Олівер Варгеї був відвертим: «Почати дебати щодо нової хвилі розширення в ЄС буде проблематично». За його словами, Україна та інші країни «Східного партнерства», як і Західні Балкани, мають здолати значний розрив в економічному розвитку.

«Створення конкурентної ринкової економіку зробить Україну стійкішою до зовнішніх викликів і зменшить кількість вразливих місць», — переконаний Олівер Варгеї. Він розповів, що в документі щодо «Східного партнерства», який Єврокомісія готується оприлюднити в березні, питання економічної підтримки України і Грузії «буде поставлено дуже високо».

Пригадуючи свою нещодавню поїздку до Києва, чиновник зазначив, що ЄС працюватиме над цими питаннями спільно з урядом України, «безумовно, не перешкоджаючи політичній та безпековій частинам співпраці». Тож висновки робіть самі.