Метеорити з віддалених куточків Сонячної системи доставляли на Землю велику кількість води, вуглецю і летючих речовин, завдяки чому на нашій планеті стало можливим зародження життя. До такого висновку геохіміків привів аналіз ізотопів селену в породах, здобутих з мантії Землі, які показали подібність з селеном, виявленим у вуглецевих хондритах, що мешкають в царстві газових гігантів. Висновки вчених представлені в журналі Nature Geoscience.

«Строго кажучи, в мантії Землі не повинно бути ніякого первинного селену, так як на ранніх етапах історії нашої планети він опустився разом із залізом у ядро. Отже, селен, знайдений сьогодні в мантії, занесений в неї вже після утворення ядра, тобто в останній момент формування Землі, і вже після того, як з'явився Місяць. Важко сказати, коли точно це сталося: за деякими оцінками в період від 4,5 до 3,9 мільярда років тому», – розповідає Марія Ізабель Варас-Реус, провідний автор дослідження з Тюбінгенського університету (Німеччина).

Молода Земля в уяві художника. Credit: Chesley Bonestell

Геохіміки давно навчилися вимірювати ізотопи селену у високих концентраціях, наприклад, у пробах з річок. Однак зміст цього рідкісного елемента в високотемпературних породах дуже низька, і, оскільки вони піддаються сильному нагріванню, а селен є летючим, все це ускладнює їх аналіз.

Але недавно група Стефана Кеніга з Тюбінгенського університету розробила спосіб оцінювати ізотопи селену в високотемпературних породах, а завдяки тому, що зразки мантії, виведені на поверхню тектонічними процесами, залишалися незмінними щодо ізотопного складу селену з моменту утворення Землі, вченим вдалося точно визначити його ізотопну суть, що збереглася з тих часів.

«Ми давно підозрювали, що метеорити додали деякі речовини в мантію Землі, проте раніше вважалося, що їх батьківщиною була внутрішня частина Сонячної системи. Тому ми були дуже здивовані, коли побачили, що ізотопна сигнатура селену в мантії нашої планети відповідає певному типу метеоритів із зовнішніх областей: вуглецевих хондритів з території газових гігантів», – пояснила Марія Ізабель Варас-Реус.

Доктор Марія Ізабель Варас-Реус і доктор Стефан Кеніг зі зразком мантії Землі. Credit: Daniel Fuente Friend

Дослідницька група також встановила, що ще – крім селену – метеорити приносили з собою, коли падали вогняними дощами на ранню Землю.

«Згідно з нашими розрахунками, майже 60% води на сучасній Землі принесли гості з космосу, і, схоже, це єдиний спосіб створити океани. Крім того, летючі речовини з метеоритів сприяли формуванню атмосфери, яка захищала Землю від шкідливого випромінювання і створювала умови для зародження і розвитку життя», – роблять висновок автори дослідження.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для Урядового кур’єра»