У Вірменії, на території некрополю Бовери I, археологи знайшли поховання жінки зі слідами розвиненої мускулатури і бойовими пораненнями на тілі. Про відкриття повідомляється в статті, опублікованій в International Journal of Osteoarchaeology.
Жінка-воїн була похована в скорченому положенні, лежачи на боці. Її поховали разом з керамічними посудинами і прикрасами. Дівчина померла у віці від 20 до 30 років. Судячи з розвиненим кістках, до яких кріпилися м'язи, вона була досить сильною. Так, у дівчини добре розвинені дельтовидні і грудні м'язи. Це означає, що вона часто згинала руки, причому до рівня плечей, – швидше за все, вона була лучниці. Стегнові кістки свідчать про добре розвинені сідничні м'язи – дівчина була ще й наїзницею.
Про те, що похована була воїном, розповідають і сліди травм. Так, у лівому коліні застряг фрагмент залізного наконечника стріли, причому ця рана загоїлася задовго до смерті. Ще три поранення «амазонка» отримала незадовго до загибелі, можливо, вони і стали причиною смерті. Це сліди рубаних ран на лівій тазовій кістці і на правій стегновій, а також колоті рани на лівій великій гомілковій кістці. Тобто перед смертю дівчина отримала рани від двох різних видів зброї, швидше за все, від сокири і меча. Ймовірно, її поранили різні люди, під час бою.
Вивчивши наконечник стріли і супроводжуючі предмети поховання датується VIII-VI століттями до н.е. У цей час на території Вірменії існувала держава Урарту (воно вважалося найдавнішим на території колишнього СРСР). За письмовими джерелами відомо, що війна відігравала важливу роль в житті цієї культури, і що жінки держави Урарту билися нарівні з чоловіками. Однак поховання жінок-воїнів знаходять рідко. Автори статті вважають, що саме вони могли стати прообразом для амазонок в грецьких міфах. Варто зазначити, що з амазонками частіше порівнюють жінок більш північних районів сарматської культури.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+