Проект резолюції щодо падіння малайзійського авіалайнера на сході України, запропонований  делегацією Австралії, 28 громадян якої загинули у катастрофі, підтримали у понеділок представники всіх країн, які брали участь у засіданні. Однак у  підсумковому документі врахували і пропозиції російської сторони. 

Президент США Барак Обама затвердив нові санкції проти Російської Федерації: американці заморозили активи низки російських компаній, до числа яких потрапили великі підприємства військово-промислового комплексу і кримське підприємство із забезпечення нафтопродуктами. Зокрема корпорація «Алмаз-Антей», яка об’єднує підприємства, що виготовляють системи протиповітряної і протиракетної  оборони, і найвідоміший російський бренд «Калашников».  

На частку житлового сектору припадає понад 37% світового споживання енергії. Цю цифру можна зменшити, якщо вже на етапі спорудження будинку закладати принципи енергоефективності. Саме так роблять у Нідерландах, де енергоефективне будівництво стало важливим елементом державної політики ще через вартість енергоносіїв — там вона одна з найвищих у ЄС. А ще порівняно з іншими секторами економіки саме в цьому секторі є найпотужніший потенціал щодо енергозбереження. Навіть найпростіші проекти дають змогу заощаджувати до 20% енергії. Проте подекуди реалізація заходів з енергозбереження вимагає значних фінансових ресурсів, а отже продуманої державної політики.  

 «Ми ще просто не здатні зрозуміти, хто жив посеред нас і кого ми втратили, — написав у суботу, дізнавшись про трагічну новину, російський сатирик Віктор Шендерович. — Ті, хто тортурами в казанській психлікарні перетворили її на напівінваліда, і ті, хто промовчав у ганчірочку весь репресивний «совок», стали потім новою російською елітою — і гуртом, до кінця її життя, іронічно проусміхалися на її адресу. У цій загальній іронічній посмішці брали участь і багато новітніх демократів зі школи real-politik: Лєра, ну що c неї взяти. Екстремістка! А вона, серед усієї цієї двозначної гнилі, багато років лишалася неймовірним еталоном честі. І вражаючим, герценівської сили публіцистом. А її неприйняття зла було воістину шекспірівським…».

Україна та Євросоюз підписали Угоду  про асоціацію. В рамках цієї угоди наша держава зокрема взяла на себе певні зобов’язання  щодо імплементації європейського законодавства  у чітко визначені строки. «УК» дізнавався, яких  змін чекати пересічним українцям. 

Жителі прикордонного Угринова та навколишніх сіл давно чекали, щоб на українсько-польському кордоні поряд із селом збудували міжнародний автомобільний пункт пропуску. Бо до кордону, як мовиться, рукою подати, а, щоб дістатися до сусідньої держави чи до родичів (у повоєнний час кордон розділив територію, і багато родин опинилося в іншій державі), чи у справах поїхати, або й бізнес із сусідами налагоджувати, доводиться долати чималу відстань — понад 100 кілометрів (!) — та ще й з кількома пересадками до Рави-Руської чи Краківця або ж Волині. 

До співпраці над Планом відновлення і зростання 2014—2016 років, який уряд розробляє для подолання викликів, що стоять перед Україною, та повернення української економіки на шлях сталого розвитку закликав донорську спільноту віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимир Гройсман під час зустрічі високого рівня з питань координації та впровадження міжнародної донорської допомоги, яка відбулася в Брюсселі.
«На сьогодні Україна стикнулася з новими викликами, які не можуть бути подолані стандартними підходами. Напрацьований спільно із МВФ пакет дав змогу зупинити падіння країни в прірву. Однак російська агресія — військова, інформаційна, економічна та енергетична — ставить перед нами безпрецедентні вимоги. Саме вони вимагають залучення додаткових ресурсів», — сказав Володимир Гройсман, наголосивши, що головним донором України нині є її народ. Мільйонами гривень громадяни самостійно фінансують українське військо і гуманітарні проекти. 

Професор Лешек Бальцерович — один із найвідоміших нині поляків. Він увійшов в історію як батько економічних перетворень кінця 1980-х років, що вивели Польщу зі збанкрутілої соціалістичної системи до ринкового демократичного суспільства. До його думок та рекомендацій досі прислухаються у Польщі, Європі та всьому світі. Бальцерович — постійний учасник багатьох міжнародних форумів, має активну громадянську позицію, не приховує своїх поглядів і на ситуацію щодо України, якими і поділився в ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу. 

До Москви на зустріч зі своїм президентом приїхали всі «надзвичайні й повноважні», а також сотні «росіян талейранів» трохи нижчого рангу. Читати промову президента Росії на вищезгаданому форумі російських дипломатів — саме задоволення. Розповідаючи про свої особисті образи на весь цивілізований світ, Путін (зовсім за Фрейдом) повідав, «до якої дупи» призвела Росію його власна (путінська) зовнішня політика «возз’єднання всіх російських земель», «захисту російського миру» і «всіх, хто говорить і думає російською мовою». 

Головною інтригою нинішньої сесії було обрання президента Європарламенту. Те, що у першому раунді 409 депутатів із 612 присутніх проголосували за німецького соціаліста Мартіна Шульца, особливою сенсацією не стало.
Мартін Шульц, якого вперше в історії було переобрано на другий термін президента ЄП, претендував на крісло голови Єврокомісії. Проте минулого тижня Європейська Рада офіційно рекомендувала на цю посаду люксембурзького політика, лідера Християнсько-соціальної партії Жана-Клода Юнкера.